ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    19 листопада 2010   року  суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Живоглядова І.К.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2010 року, якою справа про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

провадженням закрита у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_2 притягався до відповідальності за те, що 21 серпня 2010 року о 08 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався на перехресті вул.. Петрозаводська – вул.. Донецьке шосе в м. Дніпропетровську, де перед початком руху не переконався в безпеці свого маневру та при ввімкненому сигналі світлофору, що дозволяє рух не надав дорогу автомобілю «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, який завершував рух через дане перехрестя, в наслідок чого допустив з ним зіткнення, порушив пункти 10.1, 16.5 ПДД України, спричинивши пошкодження зазначеним транспортним засобам.

    Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2010 року провадження у справі закрито за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, так як суд першої інстанції не повно з’ясував обставини справи. Крім того, вказує що не було проведено експертизу, а також справу розглянуто за її відсутності.

ОСОБА_1 до судового засідання не з’явилася. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу не перешкоджає розгляду справи, крім випадку коли є поважна причина неявки або в суді відсутня інформація про належне повідомлення цієї особи. Всупереч цьому, ОСОБА_1 не надано доказів, які б свідчили про поважність причин неявки до судового засідання, а враховуючи те, що він був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за його відсутності.    

    Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність й обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 245, 246, 256, 268, 280 КУпАП, суддя за розгляду справи в межах порушеного провадження розв’язує всі питання факту і права, дотримуючись засад судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим докази мають бути оцінені суддею на їх достатність для вірогідних та безсумнівних висновків про вчинене на засадах забезпечення доведеності вини за ст. 129 Конституції України, і жоден з доказів згідно зі ст. 252 КУпАП не може мати наперед встановлену силу.

З огляду на це суддею докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого, як вбачається з постанови судді, з’ясовані на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч, що належним чином вмотивовано суддею добутими фактичними даними щодо обставин пригоди.

Жодних нових допустимих доказів, що давали б підстави для безспірного спростування вірогідності наданих ОСОБА_2 доказів, апеляційному суду ОСОБА_1 не надано.

Відзначається, що порушення чи будь – яке інше обмеження права особи на захист відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 294 КУпАП має значення для визначення меж апеляційного розгляду справи та для прийняття і дослідження нових доказів, у зв’язку з чим порушення процесуального закону відноситься до підстав скасування постанови судді в тому разі, коли таке порушення зашкодило всебічному, повному та об’єктивному розгляду справи та вплинуло на обґрунтованість постанови судді, в тому числі через недопустимість засобів доказування, з яких добуті фактичні дані, вірогідність яких суддею не ставилася під сумнів.

Звідси, належить дійти висновку, що за розгляду справи суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, всі обставини вчиненого ОСОБА_3, правильно визначивши наявність підстав для закриття провадження у справі, а тому, з урахуванням викладеного вище, доводи апеляції з приводу порушення права ОСОБА_1  на судовий захист на увагу не заслуговують і не можуть бути прийняті.

Таким чином встановлено, й це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, так як повністю спростовані висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно та обґрунтовано, а тому перегляду, зміні чи скасуванню, не підлягає.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 7, 252, 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИВ:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

    Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2010 року якою було закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за відсутності в його діях складу правопорушення – залишити без змін.

    Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                    І.К. Живоглядова