УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -5559 Головуючий у 1-й інстанції : Борцова А.А.
Категорія -32 Доповідач : Кіктенко Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Бараннік О.П.
суддів - Кіктенко Л.М. , Пищиди М.М.
при секретарі - Коляді О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення П*ятихатського районного суду , Дніпропетровської області від 1 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
В с т а н о в и л а :
Рішенням П*ятихатського районного суду , Дніпропетровської області від 1 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , завданої дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_2 28058 грн.23 коп. матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно, одноразово на користь ОСОБА_2 72000 грн. втраченого заробітку, 50000 грн.моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 200 грн. витрат на правову допомогу та 145грн.48 коп. витрат, пов*язаних з явкою до суду на користь ОСОБА_4.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 200 грн. витрат на правову допомогу та 145 грн.48 коп. витрат, пов*язаних з явкою до суду на користь ОСОБА_4.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави 508 грн.79 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь держави 508 грн.79 коп. судового збору та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті заявлених вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду в частині стягнення моральної шкоди , зменшивши її розмір до 10000 грн. та прохає змінити рішення відносно задоволення позовних вимог про стягнення втраченого заробітку в сумі 72000грн. у зв*язку з незаконністю рішення суду в цій частині - відсутністю підстав для цього стягнення, посилається на те, що МСЕК не визначив ступінь працездатності, рішення ухвалене з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 грудня 2006 року з вини відповідачів була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої, ОСОБА_3, будучи особою, відповідальною за технічний стан і експлуатацію транспортного засобу-автомобіля ВАЗ 21013, державний номер НОМЕР_1, знаходячись у стані алкогольного сп*яніння, передав керування вказаним автомобілем ОСОБА_1, який також знаходився у стані алкогольного сп*яніння та не мав прав на керування автомобілем, рухаючись по вулиці Олександрійській у місті П*ятихатки, Дніпропетровської області і в районі будинку №150 по вулиці Олександрійській, вчинив наїзд на позивачку-ОСОБА_2, внаслідок чого, їй були завдані тяжкі тілесні ушкодження і вона була визнана інвалідом першої групи, що підтверджується висновками МСЕК ( а.с.17-18 том 1,а.с.20). Вона знаходилась на лікуванні у зв*язку з отриманими травмами .
12 квітня 2007 року ОСОБА_2 була звільнена з роботи, що підтверджується довідкою П*ятихатського вагонного депо від 13 листопада 2007 року за №930 (том 1, а.с.19).
Вина відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується постановою П*ятихатського районного суду, Дніпропетровської області від 11 липня 2008 року про закриття кримінальної справи у зв*язку з приміненням акту амністії про звільнення їх від кримінальної відповідальності по ч.2 ст.286 та ст.287 КК України .
Рішенням П*ятихатського районного суду, Дніпропетровської області від 1 квітня 2010 року стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 28058 грн.23 коп. матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою і рішення суду в цій частині не оскаржується.
Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 2 ст.23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:
1/ у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я.
Відповідно до вимог ч.3 ст.13 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршенням здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини , крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи , що від причинених відповідачами позивачці тілесних ушкоджень вона зазнала фізичного болю та страждань у зв*язку з каліцтвом, їй встановлена перша група інвалідності, вона втратила нормальні життєві зв*язки та потребує додаткових зусиль для організації свого життя, суд обгрунтовано стягнув з відповідачів на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
Також позивачкою заявлені вимоги про стягнення з відповідачів на її користь втраченого нею заробітку.
Відповідно до вимог ч.,ч.1,3 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я фізичній особі, зобов*язана відшкодувати потерпілому заробіток(дохід) , втрачений ним внаслідок втрати чи зманшення професійної чи загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати , викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, пртезування, стороннього догляду, тощо. Шкода, завдана фізичній особі відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв*язку з втратою здоров*я, а також інших доходів.
Статтею 1197 ЦК України передбачено, що розмір втраченого заробітку, що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва , з урахуванням ступеню втрати потерпілим професійної працездатності , а за її відсутності , загальної працездатності. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п*ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку обчислюється виходячи з п*ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно висновку МСЕК №НОМЕР_2 від 7.04.2008 року ОСОБА_2 є інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду та втртила 100% професійної працездатності .
З урахуванням вказаних норм матеріального права, суд правомірно стягнув солідарно з відповідачів на користь позивачки втрачений заробіток у розмірі 72000 грн., розмір якого, сторонами не оспорюється.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що у висновку МСЕК не вказана ступінь втрати потерпілою працездатності, не є підставою для скасування чи зміни рішення суду, оскільки встановлення позивачці першої групи інвалідності свідчить про втрату нею загальної 100% працездатності.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не враховане матеріальне становище апелянта , не є підставою для скасування чи зміни рішення суду, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданою фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
В даному випадку відповідачами спричинено шкоду позивачці внаслідок вчинення злочину, що підтверджується відповідною постановою суду .
Інші доводи скарги не мають суттєвого значення для правильного вирішення справи, тому не можуть бути підставою для скасування ухваленого по суті правильного і справедливого рішення суду з одних лише формальних підстав згідно вимог ч.2 ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.,ст. 209 ,303,307, 308,ст.314 ЦПК України , колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення П*ятихатського районного суду, Дніпропетровської області від 1 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :