Судове рішення #12372515

                                                                                                                     

                                                                  Справа № 2-308-1\2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді:     Шум С.М.

при секретарі:     Прокопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням,

                                       В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 у червні 2010 р. звернулася до суду з зазначеним вище позовом посилаючись на те, що у 1970 р. її матері ОСОБА_3 на сім’ю з трьох осіб, в тому числі ОСОБА_4 – брата та саму позивачку було надано для проживання двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2. В подальшому всі члени сім’ї та позивачка були зареєстровані в зазначеній квартирі. У 1980 р. позивачка зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_5 та на його прохання виписалась з спірного житлового приміщення, оскільки зареєструвалась за його адресою, а саме: в квартирі АДРЕСА_1. Однак з 1984 р. мати позивачки – ОСОБА_6 тяжко захворіла, брат – ОСОБА_4 в цей час працював на Півночі, тому позивачка разом зі своєю неповнолітньою дочкою повернулася проживати в спірну квартиру де і проживає по теперішній час без реєстрації. Позивачка зазначає, що весь цей час самостійно утримувала спірну квартиру, здійснювала поточні ремонти, сплачувала комунальні платежі, купувала меблі та побутову техніку, оскільки її мати тяжко хворіла, а брат після повернення з Півночі зловживав спиртними напоями і ніде не працював. Також позивачка зазначає, що вона та її дочка обслуговувались в медичних закладах саме за адресою місця розташування спірної квартири, дочка ходила в шкоду, яка знаходилась поруч біля квартири. Далі позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. померла її мати, а ІНФОРМАЦІЯ_4 р. – брат, Одночасно позивачка  посилається, що за життя матері і брата вона не встигла зареєструватись не дивлячись на їх неодноразові пропозиції, через зайнятість та брак часу. Після поховання матері та брата, позивачка залишилась проживати одна в спірній квартирі, зазначає, що іншого житла у неї не має, оскільки відповідно до рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13.05.2008 р. позивачка визнана такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 – за місцем проживання її бувшого чоловіка. В зв’язку з наведеним вище, позивачка просить суд визнати за нею право користування спірним житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_2.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної у м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні як безпідставний.

 Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та дослідивши письмові докази по справі прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 9 Житлового Кодексу України, ніхто не може бути  виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно Постанови Пленуму Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» - вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися у житло, суд повинен з’ясовувати, зокрема: чи була згода на це всіх членів сім’ї наймача, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, тривалість часу їх проживання , тощо.  

Встановлено, що батьками ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 були ОСОБА_10 та ОСОБА_6. (а.с. 7)

Встановлено, що 23.02.1980 р. позивачка зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_5, у зв’язку з чим змінила своє дошлюбне прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_5. (а.с. 8 зворот)

Судом встановлено, що ОСОБА_6 – матері позивачки 17.11.1970 р. був виданий ордер на право заняття квартири АДРЕСА_2 на сім’ю з трьох осіб: на неї - ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4 – брата позивачки. (а.с. 28-29)

Встановлено, що у зв’язку з укладенням шлюбу позивачки, остання була знята з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2, оскільки 17.07.1980 р. зареєструвалась за місцем проживання свого чоловіка за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 31)

Проте, відповідно до рішення Оболонського районного суду м. Києва 13.05.2008 р. позивачка ОСОБА_1 була визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 у зв’язку з її не проживанням в цьому житловому приміщенні більш ніж шість місяців.(а.с. 33)  

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не має в користуванні іншого жилого приміщення крім займаної спірної квартири та на даний час ніде не зареєстрована.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. померла – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 р.  помер – ОСОБА_4 які до своєї смерті проживали та були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2. (а.с. 5-6, 39, 40)

Встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_2 не приватизована та належить до державного житлового фонду Святошинського району м. Києва.

При цьому судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 фактично проживає в квартирі АДРЕСА_2 .

Той факт, що позивачка ОСОБА_1 повністю утримує квартиру АДРЕСА_2 та сплачує відповідні рахунки за утримання та комунальні послуги, періодично здійснює ремонтні роботи в цьому приміщенні на протязі 1984-2010 р.р.  підтверджено в судовому засіданні відповідними платіжками (квитанціями), які були надані в судовому засіданні для огляду .

Крім того, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що був близьким товаришем рідного брата позивачки, йому відомо, що за життя її брата та матері усі витрати по господарству та утриманню рідних несла виключно позивачка, оскільки брат зловживав спиртними напоями, не працював, а мати тяжко хворіла і отримувала незначну пенсію. Свідок зазначив, що неодноразово був свідком розмови, коли брат позивачки пропонував останній зареєструватися в спірній квартирі, однак через зайнятість по роботі позивачка цим питанням не займалась, хоча весь час проживала та проживає по теперішній час в зазначеному житловому приміщенні.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що була подругою матері позивачки та знає їх сім’ю понад 30 років. Зазначила, що позивачка весь час проживала в спірній квартирі за виключенням декількох років після її заміжжя, оскільки переїхала проживати до свого чоловіка. Проте, у зв’язку з тяжкою хворобою матері, позивачка у 1984 р. повернулася проживати до спірного житлового приміщення де і проживає по теперішній час.

Також факт постійного проживання позивачки ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 підтверджується наступними документами: медичною карткою її дочки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка обслуговувалась в медичній установі по місцю проживання в спірній квартирі; виконавчим листом Святошинського районного суду м. Києва від 28.05.2009 р. де боржник  - ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 34), не фіскальним документом про передплату періодичних видань на 2008 р., де зазначено адресу спірної квартири (а.с. 36) та гарантійним талоном на встановлення дверей (а.с. 42).

Таким чином, оскільки достеменно встановлено, що протягом тривалого часу  ОСОБА_1 проживає в спірній квартирі, сплачує за її утримання платежі, які надходили від житлової організації, яка тим самим визнавала за позивачкою право користування квартирою № 274, суд дійшов до висновку про можливість визнання за ОСОБА_1 право користування на вказане житлове приміщення.

                 На підставі ст.ст. 9,   ЖК України, Постанови Пленуму Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» ст. 651 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 179, 209,  212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

           Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням – задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_2.

    Рішення  може бути оскаржено до Апеляційного  суду м. Києва  шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація