УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-14222/2010                                                                                                          Головуючий у 1-й інстанції –Івченко Т.П.

Категорія –41                                                                                                                         Доповідач – Петренко І.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого                                    судді  –  Петренко І.О.

суддів                                                          –  Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі                                              –  Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення і визнання права користування житловою площею у квартирі,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив ухвалити рішення, яким визнати за ним право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 та вселити його в зазначену квартиру.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 29 вересня 2006 року він уклав шлюб з відповідачкою, дітей від якого немає. Після припинення шлюбних відносин в кінці 2008 року, відповідачка чинить перешкоди в користуванні житлом, де вони мешкали , а саме квартирою АДРЕСА_1 , яка належить відповідачці на праві приватної власності . 11 січня 2009 року позивач був вимушений звернутися в міліцію по даному факту, де йому було рекомендовано звернутися до суду, що  ним і було зроблено у лютому 2009 року .

Ріщенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 30 квітня 2010 року  його позов до ОСОБА_2 про встановлення сервітуту користування жилою площею було задоволено, а  зустрічний позов ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та зняття з реєстрації - відхилено.

Апеляційний суд Дніпропетровської області 12 липня 2010 року вирішив рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 30.04.2010р. в частині задоволення первісного позову ОСОБА_1 про вселення, встановлення сервітуту скасувати, відмовивши в задоволенні позову в цій частині, а в частині відмови у задоволення зустрічного позову, про усунення перешкод у користуванні квартирою та зняття з реєстрації, залишити без змін.

В мотивувальній частині рішення апеляційного суду Дніпропетровської області вказано, що право користування житлом власника квартири може бути вирішено не шляхом встановлення сервітуту, а іншим способом, а саме шляхом звернення до суду з позовом про
визнання права користування житловою площею у квартирі, яка належить на праві власності
ОСОБА_2 та вселення в цю квартиру, в зв”язку з чим позивач  звернувся з даним позовом до суду .   Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення суду по суті його позовних вимог , посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити , рішення  суду скасувати та постановити нове  рішення, з наступних підстав.

Відповідно  до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши  всі вимоги цивільного судочинства , вирішив  справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі  повно і всебічно з”ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи сторони по справі знаходились у шлюбі в період  з 29 вересня 2006 року , що підтверджуються свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 ( ар. сп.7-8) та сумісно проживали у трикімнатній квартирі 1 в буд.. 19 по пр. Аношкіна в м. Дніпродзержинську , що належить відповідачці на підставі договору купівлі-продажу від 21 липня 2005 року ( ар. сп. 10-13).  Позивача було зареєстровано в цій квартирі 4 жовтня 2005 року ( ар. сп. 14).

В жовтні 2008 року сторони припинили шлюбні відносини , а 10 січня 2009 року відповідачка  замінила замки  на вхідних дверях  та перестала впускати відповідача до квартири, а зв”язку з чим позивач був змушений звертатись  до міліції за захистом своїх прав , що підтверджується висновком від 16 січня 2009 року та листом від 16 січня 2009 року наданими Заводським РВ Дніпродзержинського МУ МВС України ( ар. сп. 25,26).

Шлюб сторін було розірвано 24 червня 2009 року ( ар. сп. 16) після залишення без змін рішення  Заводського районного суду м. Дніпродзержинська  від 30 квітня 2009 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області .

При вище викладених обставинах , колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо  відмови в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  на підставі того , що останній являється  колишнім членом  сім”ї ОСОБА_2 не обґрунтованими , оскільки  у відповідності  до положень  ч.2 ст. 405  ЦК України  член сім”ї  власника житла  втрачає право на користування цим житлом  лише у разі відсутності його  без поважних причин  понад один рік , якщо інше  не встановлено домовленістю  між ним і власником житла або законом.

Оскільки  відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна із сторін по справі забов”язана  надавати докази  в підтвердження  своїх вимог та заперечень на позовні вимоги , визнати бездоказові посилання відповідачки на домовленість її та позивачка на не проживання останнього в квартирі з жовтня 2008 року не можна .

Виходячи з  вище наведеного і у відповідності до положень ч.4 ст. 156 ЖК України позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню , оскільки  припинення сімейних відносин  з власником  будинку(квартири) не позбавляє колишніх  членів сім”ї  власника  права користування  спірним житловим приміщенням.

Керуючись ст..ст.303,307,п.3ч.1.ст. 309,313,314,316,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 жовтня 2010 року – скасувати.

Позов ОСОБА_1 – задовольнити , вселивши його  в АДРЕСА_1 , визнавши за ним право  користування  даною квартирою.

  Рішення апеляційного  суду набирає  законної сили  з моменту його проголошення , однак  може бути  оскаржено  шляхом подачі  касаційної скарги протягом двадцяти днів .

Судді