ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2010 р.Справа № 28/111-09-3362
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Бахчеван Х.М.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 02.12.2010 року
від позивача за первісним позовом: не з’явився;
від відповідачів за первісним позовом: ТОВ „Бетта” –Смирнова К.П., за довіреністю;
ТОВ „АЙС - ВІК” –не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетта”
на рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2010 року
по справі № 28/111-09-3362
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетта”
Товариства з обмеженою відповідальністю „АЙС - ВІК”
про визнання дійсним договору та стягнення 110843,21 грн.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетта”
до відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3
про розірвання договору оренди
В судовому засіданні 02 грудня 2010 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2009 року фізична особа –підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетта” про визнання дійсними нотаріально посвідченого договору оренди нерухомого майна від 09.07.2008 року та додаткового договору до нього, нотаріально посвідченого 01.08.2008 року, та про стягнення з ТОВ „Бетта” заборгованості за договором оренди в сумі 109672,98 грн. та пені в розмірі 1170,23 грн.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 09.07.2008 року, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 109672,98 грн. та в зв’язку з чим на підставі п. 6.2 вказаного договору нарахована пеня в сумі 1170,23 грн.
Відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області від 09.06.2009 року позовні матеріали приватного підприємця ОСОБА_3 до ТОВ „Бетта” про стягнення 110843,21 грн. надіслано до господарського суду Одеської області відповідно до ст. ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2009 року порушено провадження у справі № 28/111-09-3362 та прийнято позовну заяву фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 до розгляду.
17.06.2009 року до господарського суду Одеської області Товариством з обмеженою відповідальністю „Бетта” подано зустрічний позов до фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3) про розірвання з 01.05.2009 року договору, укладеного 09.07.2008 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ „Бетта” та посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Вальчук О.Г.
Зустрічний позов обґрунтовано положеннями ст. ст. 5, 179, 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 651, 793 Цивільного кодексу України та мотивовано зростанням орендної плати, наявністю нового орендаря –ФОП ОСОБА_5 та неможливістю орендаря в повному обсязі використовувати об’єкт оренди під демонстраційний майданчик у зв’язку з ненаданням ФОП ОСОБА_3 дозволу Хмельницької міської ради на використання земельної ділянки під демонстраційний майданчик та дозволу на передачу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в суборенду ТОВ „Бетта.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 року по справі № 28/111-09-3362 зустрічний позов ТОВ „Бетта” прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою господарського суду Одеського області від 22.09.2010 року по справі № 28/111-09-3362, відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, за ініціативою суду залучено до участі у справі іншого відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю „АЙС - ВІК”.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.10.2010 року по справі № 28/111-09-3362 (з урахуванням виправленої описки у вступній частині рішення) позов ФОП ОСОБА_3 задоволено частково; стягнуто з ТОВ „Бетта” на користь ФОП ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати в сумі 109672,98 грн., пеню в сумі 1170,23 грн., державне мито в сумі 1109,00 грн. та 118,00 грн. на ІТЗ судового процесу. В решті вимог відмовлено. Зустрічний позов залишено без розгляду. Ухвалено видати довідку на повернення надмірно сплачених витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 79,00 грн.
Рішення суду мотивовано наступним: - матеріали справи не містять доказів дострокового припинення дії договору оренди від 09.07.2008 року чи його розірвання за рішенням суду; ФОП ОСОБА_3 правомірно нарахував суму боргу зі сплати орендної плати та пеню, що відповідає умовам договору оренди та положенням ст. ст. 204, 509, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України; первісні позовні вимоги в частині визнання договору оренди від 09.07.2008 року та додаткового договору дійсними не підлягають задоволенню з підстави обрання ФОП ОСОБА_3 невірного способу захисту. Залишаючи зустрічний позов без розгляду, суд вказав, що підставою для такого висновку суду є невиконання ТОВ „Бетта” без поважних причин вимог ухвал господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року, 15.10.2009 року, 11.02.2010 року, 06.07.2010 року, 19.07.2010 року, 10.09.2010 року, 22.09.2010 року, 11.10.2010 року.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Бетта” звернулось з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, суперечить діючому законодавству, судом не прийнято до уваги доводи відповідача та не враховані норми матеріального і процесуального права.
Скаржник наводить наступні доводи:
- суд безпідставно визнав договір від 09.07.2008 року дійсним;
- вказаний договір найму не був зареєстрований належним чином, об’єкт оренди орендарю не передавався, тому можна дійти висновку, що договір не був укладений і, як наслідок, відсутні жодні підстави для стягнення заборгованості за цим договором;
- ТОВ „Бетта” не користалось об’єктом оренди, оскільки він товариству не передавався, а також з тієї підстави, що користування об’єктом тісно пов’язано з користуванням прилеглою земельною ділянкою, однак ФОП ОСОБА_3 не надав товариству будь –яких документів, які б дозволили ТОВ „Бетта” правомірно користуватися прилеглою земельною ділянкою;
- не задовольняючи клопотань товариства, які заявлялись в процесі розгляду справи, суд порушив принципи змагальності сторін; судом безпідставно зменшено час для надання пояснень представником товариства; суд дослідив та надав оцінку доказам, які є неналежними та не являються допустимими доказами; судом не здійснювалось технічної фіксації судового засідання.
З викладених підстав скаржник вважає, що рішення від 28.10.2010 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в первісному позові.
В процесі апеляційного розгляду справи ТОВ „Бетта” заявило клопотання про витребування доказів та про призначення почеркознавчої експертизи.
Відповідно до заяви від 29.11.2010 року (вхідний № 3261 Д.3) ТОВ „Бетта” звернулось з клопотанням до Одеського апеляційного господарського суду про залишення без розгляду клопотань про витребування доказів та про призначення почеркознавчої експертизи.
З викладених підстав, вказані клопотання ТОВ „Бетта” колегією суддів не розглядались.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності, заслухавши пояснення ФОП ОСОБА_3 та представника ТОВ „Бетта”, судова колегія дійшла до наступних висновків.
Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 09.07.2008 року між ФОП ОСОБА_3 (наймодавець) та ТОВ „Бетта” (наймач) укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування автосервіс та вулканізацію площею 528,0 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (об’єкт найму).
Згідно п. 1.2 вказаного договору наймодавець передає наймачу об’єкт для використання під офіс, автосервіс, вулканізацію, демонстраційний майданчик.
Пунктом 2.1 договору від 09.07.2008 року встановлено, що передача об’єкта найму від наймодавця наймачу здійснюється на підставі акту приймання –передачі.
Наймодавець передає наймачу об’єкт найму протягом 3-х календарних днів з моменту підписання договору та його нотаріального посвідчення в порядку і на умовах, визначених даним договором. Об’єкт вважається переданим з моменту підписання акту прийому –передачі, в якому відображається стан об’єкту найму (п. 2.2 договору).
Згідно п. 3.1 договору від 09.07.2008 року розмір плати за користування об’єктом найму становить 37,90 грн. за 1 кв. м площі будівлі об’єкту найму, що складає еквівалент 5 євро по курсу НБУ на день підписання договору. У подальшому оплата проводиться в гривні по курсу НБУ на день оплати із розрахунку 5 євро за 1 кв. м площі будівлі об’єкту найму; загальна площа будівлі –528,0 кв. м.
Відповідно до п. 3.2 договору плата за користування об’єктом перераховується на розрахунковий рахунок наймодавця щомісячно не пізніше 1-го числа поточного місяця.
Згідно п. 3.6 договору наймач має право на дострокове внесення платежів за ним.
Пунктом 6.2 договору від 09.07.2008 року встановлено, що у випадку несвоєчасного або не у повному обсязі перерахування плати за найм, плати за комунальні послуги наймачем останній сплачує наймодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення виконання зобов’язання.
Відповідно до п. 7.1 договору від 09.07.2008 року, договір діє з моменту підписання сторонами та нотаріального посвідчення протягом 10 років. Обчислення строку договору оренди починається з моменту підписання акту приймання –передачі.
Згідно з наявною в матеріалах справи (Т. 2 а/с 45) нотаріально посвідченою копією акту приймання –передачі, 18.07.2008 року наймодавець –ФОП ОСОБА_3 передав, а наймач - ТОВ „Бетта” прийняв у строкове платне користування (найм) приміщення автосервісу та вулканізації загальною площею 528,0 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у технічно справному стані, придатному для діяльності автосервісу та вулканізації.
01.08.2008 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ „Бетта” укладено додатковий договір до договору оренди від 09.07.2008 року, яким сторони внесли зміни до п. 3.1 вказаного договору, виклавши його в редакції: „Розмір плати за користування об’єктом найму становить 75,80 грн. за 1 кв. м площі будівлі об’єкту найму, що складає еквівалент 10 євро по курсу НБУ на день підписання договору. У подальшому оплата проводиться в гривні по курсу НБУ на день оплати із розрахунку 10 євро за 1 кв. м площі будівлі об’єкту найму. Для розрахунку плати враховується загальна площа будівлі –528,0 кв. м”.
Згідно частин 1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно частин 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частина 6 ст. 283 Господарського кодексу України встановлює, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що договір від 09.07.2008 року та додатковий договір до нього від 01.08.2008 року, укладені між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ „Бетта”, нотаріально посвідчені.
Також, відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру правочинів (Т.2 а/с 23) у реєстрі містяться відомості щодо договору оренди, дата нотаріального посвідчення: 09.07.2008 року; предмет правочину: автосервіс та вулканізація загальною площею 528,0 кв. м; адреса: АДРЕСА_1; орендодавець: ОСОБА_3; орендар: „Бетта” товариство з обмеженою відповідальністю; строк дії: 09.07.2018 року.
Приймаючи до уваги умови договору від 09.07.2008 року та додаткового договору від 01.08.2008 року та зважаючи на встановлені колегією суддів фактичні обставини щодо нотаріального посвідчення договору від 09.07.2008 року та його державної реєстрації, суд апеляційної інстанції констатує, що договір оренди укладений сторонами відповідно до норм матеріального права, які регулюють правовідносини найму будівлі або іншої капітальної споруди.
Вищевикладене спростовує доводи апеляційної скарги щодо неукладання між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ „Бетта” договору оренди.
При цьому, колегія суддів зауважує, що позиція ТОВ „Бетта” є суперечливою, оскільки в зустрічному позові ТОВ „Бетта” вимагає розірвання договору від 09.07.2008 року, а в апеляційній скарзі наполягає на неукладенні цього договору.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вже вказувалось раніше, відповідно до пункту 3.2 договору від 09.07.2010 року плата за користування об’єктом перераховується на розрахунковий рахунок наймодавця щомісячно не пізніше 1-го числа поточного місяця.
Місцевий господарський суд, дослідивши умови договору від 09.07.2008 року та додаткового договору від 01.08.2008 року щодо розміру орендної плати, строків її внесення, розрахунки ФОП ОСОБА_3 з зазначенням періоду заборгованості та її розміру, акти зарахування зустрічних вимог дійшов правильного висновку про неналежне виконання ТОВ „Бетта” своїх зобов’язань за договором від 09.07.2008 року і правомірно стягнув з товариства заборгованість з орендної плати, яка за правильним розрахунком ФОП ОСОБА_3 складає 109672,98 грн.
Згідно п. 6.2 договору від 09.07.2008 року у випадку несвоєчасного або не у повному обсязі перерахування плати за найм, плати за комунальні послуги наймачем останній сплачує наймодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення виконання зобов’язання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи викладені норми матеріального права та встановлені судом фактичні обставини порушення ТОВ „Бетта” зобов’язання щодо оплати орендної плати, місцевий господарський суд правомірно стягнув з ТОВ „Бетта” пеню в розмірі 1170,23 грн.
Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Випадки визнання нікчемного договору дійсним встановлені ст. ст. 219, 220 Цивільного кодексу України .
Також, стаття 218 Цивільного кодексу України (частина 2) регулює питання визнання судом дійсним правочину, при вчиненні якого не додержано вимоги щодо письмової форми.
Виходячи з встановлених судом обставин щодо укладання договору від 09.07.2008 року та додаткового договору до нього від 01.08.2008 року відповідно до норм діючого законодавства, господарський суд на законних підставах відмовив ФОП ОСОБА_3 в частині позовних вимог про визнання дійсними договору від 09.07.2008 року та додаткового договору від 01.08.2008 року.
Як вже вказувалось раніше, залишаючи зустрічний позов без розгляду, суд вказав про невиконання ТОВ „Бетта” без поважних причин вимог ухвал суду від 18.06.2009 року, 15.10.2009 року, 11.02.2010 року, 06.07.2010 року, 19.07.2010 року, 10.09.2010 року, 22.09.2010 року, 11.10.2010 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Проаналізувавши ухвали господарського суду від 18.06.2009 року, 15.10.2009 року, 11.02.2010 року, 06.07.2010 року, 19.07.2010 року, 10.09.2010 року, 22.09.2010 року, 11.10.2010 року, колегія суддів зауважує, що витребувані судом матеріали не є тими письмовими доказами, які необхідні для розгляду зустрічного позову ТОВ „Бетта” по суті, що зумовлює скасування оскаржуваного рішення в частині залишення зустрічного позову без розгляду з прийняттям нового рішення про відмову в зустрічному позові.
Зі змісту зустрічного позову ТОВ „Бетта” до ФОП ОСОБА_3 вбачається, що товариство вимагає розірвання договору від 09.07.2008 року з підстави, передбаченої ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України –істотне порушення стороною договору, а саме, ненадання ФОП ОСОБА_3 товариству дозволу Хмельницької міської ради на використання земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, під демонстраційний майданчик та дозволу на передачу вищезазначеної земельної ділянки в суборенду.
Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
Втім, як вже зазначалось раніше, умови договору від 09.07.2008 року регулюють тільки найм автосервісу та вулканізації площею 528,0 кв. м без передбачення права користування земельною ділянкою (з визначенням її розміру або без визначення розміру).
Відтак, позовні вимоги ТОВ „Бетта” про розірвання договору від 09.07.2008 року з підстави істотного порушення ФОП ОСОБА_3 умов вказаного договору є безпідставними, тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Щодо доводу апеляційної скарги про недоведення позивачем за первісним позовом здійснення державної реєстрації договору від 09.07.2008 року, то колегія суддів зауважує наступне.
Відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 671, (далі - Порядок), державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог Цивільного кодексу України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів.
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку реєстратори - державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси (далі - нотаріуси), які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, проводять державну реєстрацію правочинів, змін, внесених до них, відомостей про припинення їх дії, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що державна реєстрація правочину, змін, внесених до нього, відомостей про припинення його дії проводиться будь-яким реєстратором.
Відповідно до п. 5 Порядку державній реєстрації підлягає, зокрема, договір найму будівлі або іншої капітальної оренди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж один рік. Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.
Відповідно до п. 8 Порядку, запис у Реєстрі має містити, зокрема, такі відомості: 1) найменування правочину; 2) найменування сторін; для юридичних осіб: резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ; нерезидентів - найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстровано особу; для фізичних осіб: громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), постійне місце проживання за межами України.
З наявної в матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру правочинів вбачається, що запис у Реєстрі містить всі відомості щодо угоди від 09.07.2008 року з зазначенням ОСОБА_3 як фізичної особи відповідно до положень п. 8 Порядку.
Як зазначалось вище, ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2010 року, відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, за ініціативою суду було залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „АЙС - ВІК”.
Мотивувальна частина ухвали від 22.09.2010 року не містить обґрунтувань необхідності залучення ТОВ „АЙС - ВІК” до участі у справі № 28/111-09-3362 в якості іншого відповідача, однак з матеріалів справи вбачається, що ТОВ „АЙС - ВІК” зверталось до Верховного Суду України з касаційною скаргою на постанову Вищого господарського суду України від 17.09.2009 року по справі № 28/111-09-3362, посилаючись на те, що постанова стосується прав та обов’язків ТОВ „АЙС - ВІК”, оскільки 31.03.2009 року ТОВ „Бетта” відступило свої права вимоги за договором оренди від 09.07.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю „АЙС - ВІК”.
Ухвалою Верховного Суду України від 25.03.2010 року відмовлено у порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17.09.2010 року у справі № 28/111-09-3362.
З аналізу умов доданого до касаційної скарги договору відступлення права вимоги від 31.03.2009 року, укладеного між ТОВ „Бетта” (первісний кредитор) та ТОВ „АЙС - ВІК” (новий кредитор) не вбачається, що спір у справі № 28/111-09-3362 стосується прав або законних інтересів ТОВ „АЙС - ВІК”, більш того, не будучи орендатором спірного приміщення, ТОВ „АЙС - ВІК” не може бути відповідачем у справі про стягнення орендної плати та пені навіть за наявності договору відступлення права вимоги.
Викладене зумовлює виключення ТОВ „АЙС - ВІК” зі складу відповідачів.
Вищезазначене спростовує доводи апеляційної скарги, в задоволенні якої слід відмовити.
Відповідно до ст. 105 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів здійснює новий розподіл судових витрат у разі скасування або зміни рішення.
На відповідача за первісним позовом покладаються витрати ФОП ОСОБА_3 зі сплати ним державного мита в сумі 1108,43 грн. та витрат ІТЗ судового процесу в сумі 312,50 грн.
Судові витрати ТОВ „Бетта” при подачі зустрічного позову та за подачу апеляційної скарги покладаються на ТОВ „Бетта”.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, —
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2010 року по справі № 28/111-09-3362 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
„1. Позов фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетта” на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати в сумі 109672,98 грн., пеню в сумі 1170,23 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1108,43 грн. та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. У решті позовних вимог фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 відмовити.
4. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетта” відмовити”.
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк