УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-13766/10 Головуючий в 1-й інстанції – Кудрявцева Т.О.
Категорія - 52 Доповідач - Петренко І.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємства «Укрремколіямаш» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємства «Укрремколіямаш» про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він працював в ТОВ науково-виробниче підприємство „Укрремколіямаш” з 01 серпня 2008 року по 07 вересня 2009 року на посаді начальника відділу технічного контролю (ВТК) з окладом 2600 грн.
Наказом № 41 від 08 серпня 2009 року по підприємству йому була оголошена догана за порушення розпорядку дня 07 серпня 2009 року – запізнення , що нібито призвело до невиконання виробничого завдання. З даного наказу не вбачається до невиконання якого саме виробничого завдання призвело його запізнення на роботу, а сам наказ виданий в неробочий день. В порушення вимог ч.1 статті 149 КЗпП України, вирішуючи питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, керівництво підприємства не витребувало від нього письмових пояснень щодо причини затримки на роботу 07 серпня 2009 року.
Наказ відповідача № 46 від 02 вересня 2009 року позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності за теж саме запізнення на роботу 07 серпня 2009 року на 20 хвилин, тобто за одне й те ж саме запізнення на роботу він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності двічі, що суперечить вимогам ч.2 ст. 149 КЗпП України. Ніяких пояснень з приводу зазначеного в наказі порушення від нього знову витребувано не було.
Наказом № 39-к від 07 вересня 2009 року позивача було звільнено з посади по п.3 ст.40 КЗпП України за порушення трудової дисципліни. Вище вказані накази позивач вважає не законними, в зв”язку з чим просить постановити рішення про його поновлення на роботі.
Крім того, позивач вважає , що діями відповідача в зв»язку з незаконним звільненням йому завдана моральна шкода, розмір якої він визначає в 10000 грн. , оскільки діями відповідача по його звільненню та внесенням незаконного запису в трудову книжку він позбавлений можливості нормально жити, працювати, працевлаштуватися у відповідності до його рівня фаху, досвіду та відповідального ставлення до роботи в будь-якому іншому місці, отримувати заробітну плату, лікуватися та харчуватися. Все це тривалий завдає йому моральних страждань, що призвело до різкого погіршення стану здоров’я, загострення хронічного захворювання. Нервова напруга, яку він відчуває в наслідок незаконних дій відповідача, призвела до розвитку у нього астенічного синдрому. Стан його здоров’я потребує термінового санаторно-курортного лікування органів дихання та нервової системи, але він з вини відповідача не має можливості придбати путівку для оздоровлення.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2010 року позовні вимоги задоволені частково: визнано наказ ТОВ НВП «Укрремколіямаш» № 41 від 08 серпня 2009 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді догани – незаконним; визнано наказ ТОВ НВП «Укрремколіямаш» № 46 від 02 серпня 2009 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді догани – незаконним, визнано наказ ТОВ НВП «Укрремколіямаш» № 39-к від 07 вересня 2009 року про звільнення ОСОБА_1 по п.3 ст.40 КЗпП України за порушення трудового розпорядку – незаконним, поновлено ОСОБА_1 на роботі в ТОВ НВП «Укрремколіямаш» на посаді начальника відділу технічного контролю, стягнено з ТОВ НВП «Укрремколіямаш» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24 522 грн. 90 коп., стягнено з ТОВ НВП «Укрремколіямаш» на користь ОСОБА_1 на заподіяння заподіяної моральної шкоди суму 500 грн., стягнути з ТОВ НВП «Укрремколіямаш» на користь держави судовий збір в сумі 253 грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 120 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах, а рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач був прийнятий на роботу до відповідача на посаду начальника ВТК 1 серпня 2008 року ( ар. сп. 11).
Згідно наказу відповідача № 41 від 8 серпня 2009 року ( ар. сп. 98) позивачу була оголошена догана за порушення розпорядку дня 7 серпня 2009 року , що призвело до не виконання виробничого завдання.
Наказом відповідача № 46 від 2 вересня 2009 року ( ар. сп.31) позивачу за порушення трудової дисципліни і розпорядку дня , які виявились в запізненні на роботу 7 серпня 2009 року знову оголошена догана.
Наказом № 39к від 7 вересня 2009 року ( ар. сп. 30) позивача було звільнено на підставах викладених в п. 3 ст. 40 КЗпП України , а саме в зв»язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов»язків покладених на нього трудовим договором або правилами трудового розпорядку .
Суд першої інстанції вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги про поновлення позивача на роботі і визнаючи вище вказані накази не законними обґрунтовано виходив із того , що за передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення, а також із положень ст.. 147 КЗпП України , згідно якої за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з заходів стягнення , а відповідач за порушення дисципліни позивачем , яке сталось 7 серпня 2009 року, притягнув його до відповідальності двічі.
Судом першої інстанції також обґрунтовано було зазначено на те , що відповідачем при застосування дисциплінарних стягнень були порушені вимоги ст.. 149 КЗпП України про порядок застосування дисциплінарних стягнень , а сам наказ від 8 серпня 2009 року № 41 було видано у вихідний день ( ар. сп. 116).
У відповідності до положень ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому і в цій частині рішення суду першої інстанції являється правильним і обґрунтованим, а виходячи з вище наведеного являється і обґрунтованим стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди 500 грн. на підставах ст.. 237-1 КЗпП України
Оскільки суд першої інстанції встановивши факти та зумовлені ними правовідносини правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування його колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи , зводяться до іншої оцінки фактичних обставин , яка відрізняється від зробленої судом оцінки , і висновків суду не спростовують, оскільки зводяться до не згоди з рішенням суду, були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Укрремколіямаш” – відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2010 р.– залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: