ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2010 р. Справа № 15/28-Д
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарях: ,
Бугирі Ю.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Осикін В.О. (довіреність від 22.09.2010р.),
Саврась Ю.Д. (довіреність №25 від 20.10.2010р.) - був присутній в судовому засіданні 26.10.2010р.,
від відповідача за первісним позовом: Ханенко М.Б. (довіреність від 14.04.2010р.),
Гуртовенко Р.М. (довіреність від 06.05.201р.),
розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод", відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" (публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод")
на рішення господарського суду Житомирської області
від "14" липня 2010 р. у справі № 15/28-Д (суддя Кравець С.Г.)
за позовом відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" (м. Берислав Херсонської області)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод" (с.Краснопіль Чуднівського району Житомирської області)
про розірвання договору поставки та стягнення заборгованості
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод"
до відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод"
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2010 року відкрите акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний завод" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод" про розірвання договору №2105-08 від 21 травня 2008 року з 21 вересня 2009 року відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача на користь ВАТ "Бериславский машинобудівний завод" 229 788, 26 грн. реальних збитків, 693 498,00 грн. упущеної вигоди та 105 000,00 грн. штрафу (а.с.2-10, т.1).
В заяві від 21 лютого 2010 року позивач уточнив позовні вимоги і просив розірвати договір №2105-08 від 21 травня 2008 року в частині виконання зобов'язань з проведення пусконалагоджувальних робіт (підряду) відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України та стягнути з ТОВ "Краснопольский ремонтно-механічний завод" на користь ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" 326 408,06 грн. реальних збитків, 394 266,00 грн. упущеної вигоди та 105 000,00 грн. штрафу (а.с.67-73, т.2).
У квітні 2010 року ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" звернулось до господарського суду Житомирської області з зустрічним позовом, в якому просить стягнути з ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" 105 000,00 грн. заборгованості за договором №2105-08 від 21 травня 2008 року (а.с.124-126, т.2).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 14 липня 2010 року у справі №15/28-Д відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позовів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов, в іншій частині судове рішення залишити без змін, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до пункту 2.3 додаткової угоди №2105-08 від 10 лютого 2009 року до договору №2105-08 від 20 травня 2008 року оплата не розподілена окремо за поставку верстата та за проведення пусконалагоджувальних робіт, тому вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт становить 20% від ціни договору.
ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" вважає, що сторони обумовивши, що вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт входить в загальну ціну договору, визначили, що вартість таких робіт не має виразу у грошовій оцінці, а дані роботи входять в комплекс зобов'язань позивача за зустрічним позовом за договором №2105-08 від 10 лютого 2009 року.
Вважає, що протокол від 27 січня 2010 року, складений ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" в односторонньому порядку, є належним доказом виконання позивачем за зустрічним позовом пусконалагоджувальних робіт поставленого верстату, а регулювання взаємовідносин сторін щодо проведення цих робіт шляхом підписання протоколу в такому порядку повністю відповідає умовам укладеного між сторонами договору.
Крім того, звертає увагу, що п.5.3 додаткової угоди до договору №2105-08 від 21 травня 2008 року не суперечить приписам законодавства, а отже сторони мали право саме в такій спосіб врегулювати свої господарські відносини. До того ж відповідач за первісним позовом вважає зазначений протокол за своєю юридичною природою актом, оформлення якого передбачено ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України.
На думку ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод", судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення порушено норми ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, не враховано належні докази виконання пусконалагоджувальних робіт.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 14 липня 2010 року у справі №15/28-Д відкрите акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний завод" також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" порушено строки завершення пусконалагоджувальних робіт і факт прострочення виконання зобов'язань за договором підряду встановлено рішенням господарського суду Житомирської області від 18 січня 2010 року у справі №15/115-Д.
Вказує, що при розгляді справи місцевим господарським судом не було залучено спеціаліста, що призвело до неправильного з'ясування обставин справи, оскільки питання, що досліджувались судом, належать до сфери спеціальних знань.
ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" вважає, що в господарських відносинах з ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" мало місце порушення істотних умов договору, тому в порядку ст.651 Цивільного кодексу України є підстави для його розірвання в частині виконання пусконалагоджувальних робіт.
Вказує, що порушення є істотним, оскільки у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" зазнав значних збитків, що полягають у реальних збитках та упущеній вигоді та за їх підрахунком становлять близько 720 674,06 грн. (витрати на ремонт верстата, додаткові витрати, упущена вигода та вартість експертизи), а разом зі штрафом складає 825 674,06 грн.
На думку позивача за первісним позовом, невиконання ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" зобов'язань щодо установки вертикально-фрезерного верстата із ЧПУ моделі 65А90ПМФ4-11 із NC310 належної якості завдало шкоду у вигляді упущеної вигоди.
Звертає увагу, що ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" неодноразово звертався до ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" у зв'язку з неналежною поведінкою останнього щодо поставки якісного товару та затягування процесу пусконалагоджувальних робіт і на сьогодні позбавлений можливості виробляти втулку циліндра, що продовжує спричиняти підприємству збитки у великих розмірах.
Зазначає, що питання стягнення штрафу за поставку неякісного товару судом не вирішувалось, розглядалось лише питання щодо стягнення штрафу за зобов'язаннями щодо порушення строків виконання пусконалагоджувальних робіт.
ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" вказує, що у зв'язку з невиконанням ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" своїх зобов'язань щодо установки вертикально-фрезерного верстата поніс додаткові збитки у зв'язку з його простоєм, які полягали в у виплаті заробітної плати працівникам, яких готували для праці на вказаному верстаті, підготовці місця для верстата, інших виробничих затратах. Вказує розмір таких збитків, який становить 225 936,26 грн.
Товариство зазначає, що, уклавши договір на виконання пусконалагоджувальних робіт та усунення недоліків поставленого відповідачем за первісним позовом верстата, має право в порядку ст.22, ч.2 ст.852 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.268 Господарського кодексу України на відшкодування з ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" збитків у розмірі 96 000,00 грн.
Крім того, вказує, що підприємством оплачено експертне дослідження верстата із ЧПУ моделі 65А90ПМФ4-11 від 22 липня 2009 року, вартість якого становить 3 852,00 грн., та експертизу Херсонської торгово - промислової палати, вартість якої становить 619,80 грн.
На думку ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" реальні збитки, завдані підприємству товариством з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод" складають 326 408,06 грн.
ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість скарги ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод", просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 14 липня 2010 року у справі та прийняти нове рішення про задоволення позову ВАТ "Бериславський машинобудівний завод".
ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість скарги ВАТ "Бериславський машинобудівний завод", просить скасувати вищевказане рішення суду та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову, в іншій частині судове рішення залишити без змін.
Представники позивача за первісним позовом в засіданні суду зазначають про необґрунтованість апеляційної скарги відповідача за первісним позовом, просять скасувати оскаржуване рішення суду у справі та прийняти нове рішення про задоволення позову ВАТ "Бериславський машинобудівний завод".
Представники відповідача за первісним позовом в судовому засіданні зазначають про необґрунтованість апеляційної скарги позивача за первісним позовом, просять скасувати вищевказане рішення суду та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову, в іншій частині судове рішення залишити без змін..
В ході апеляційного перегляду справи відкритим акціонерним товариством "Бериславський машинобудівний завод" подано докази на підтвердження зміни найменування юридичної особи на публічне акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний завод".
Заслухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
При цьому виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Краснопільский ремонтно-механічний завод" (постачальник, відповідач за первісним позовом) та відкритим акціонерним товариством “Бериславський машинобудівний завод” (замовник, позивач за первісним позовом) укладено договір №2105-08 (далі - договір), за яким постачальник передає, а замовник купує на умовах, викладених у договорі наступну продукцію: вертикально-фрезерний станок моделі 65А90ПМФ4-11 з ЧПУ - NC-310 у кількості 1 шт. Продукція по тексту договору іменується у подальшому "Товар" (а.с.39-40,т.1).
Якість товару повинна відповідати технічним вимогам заводу виробника та паспорту верстата (п.1.2 договору).
Пунктами 2.1.,2.2 договору передбачено, що ціна враховує проведення пусконалагоджувальних робіт на площах замовника та становить 525 000,00 грн. у тому числі 87 500,00грн. ПДВ. Загальна сума договору становить 525 000,00 грн., у тому числі 87 500,00грн. ПДВ.
Відповідно до п.2.3. договору сторони погодили, що оплата товару проводиться на основі виставленого рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів по зазначеним у договорі платіжним реквізитам постачальника у наступному порядку:
- 50% замовник сплачує у вигляді попередньої оплати на протязі 20 календарних днів з моменту підписання даного договору;
- 30% замовник сплачує на протязі 10 календарних днів з дня приймання товару на площах постачальника у відповідності до умов договору;
- 20% замовник сплачує на протязі 5 календарних днів з дня підписання акта пусконалагоджувальних робіт на площах замовника.
Умови поставки товару викладені у розділі 3 договору №2105-08 від 21 травня 2008 року, зокрема:
- 3.1. Постачальник поставляє товар на умовах FCA (с.Краснопіль Житомирської області) згідно до правил "Інкотермс" у редакції 2000 року.
- 3.2. Постачальник поставляє товар на протязі 120 днів з дати надходження 50% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника.
- 3.3. Відвантаження товару здійснюється вантажопідйомними засобами постачальника.
Договір набирає законної сили з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2008 року (п.7.1. договору).
Додатковою угодою до договору (далі - додаткова угода), укладеною сторонами 10 лютого 2009 року, зокрема, викладено у новій редакції наступні пункти договору:
2.1. Ціна включає проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт на площах замовника та становить 525 000,00 грн., у тому числі ПДВ 87 500,00грн.
2.3. Оплата товару здійснюється на основі виставленого рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів по зазначеним у договорі платіжним реквізитам постачальника у наступному порядку:
- 50% замовник сплачує у вигляді попередньої оплати, на протязі 20 календарних днів з моменту підписання даного договору;
- 23% замовник сплачує на протязі 10 календарних днів з дня приймання товару на площах постачальника, згідно умовам договору;
- 7% замовник сплачує на протязі 3-х робочих днів з дати поставки товару замовнику;
- 20% замовник сплачує на протязі 5 календарних днів з дня підписання акта пусконалагоджувальних робіт на площах замовника.
3.1. Постачальник постачає товар замовнику на умовах СРТ (м. Берислав) згідно правил "Інкотермс" в редакції 2000 року.
3.2. Постачальник постачає товар замовнику на протязі 5 робочих днів від дати надходження 23% передоплати на розрахунковий рахунок постачальника, по факту приймання товару на площах постачальника, за умови 73% оплати вартості обладнання на момент його відвантаження.
3.3. Постачальник здійснює монтаж та пусконалагоджувальні роботи на протязі 30 календарних днів з дати початку проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт.
Крім того, додатковою угодою сторонами доповнено договір пунктом 5 щодо обов’язків сторін. Так, п.5.1. додаткової угоди передбачені обов’язки постачальника, у відповідності з якими: постачальник зобов'язався узгодити з замовником дату початку проведення монтажних робіт та пусконалагоджувальних робіт по даному договору; провести установку (монтаж) обладнання на фундамент, підготовлений замовником згідно технічних умов (далі - ТУ) заводу виробника; провести запуск станка та наладку його на деталь замовника; виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи у погоджені із замовником строки та з належною якістю; приймання станка на відповідність технічним параметрам і нормам точності виробника виконується на програмній деталі замовника. Акт пусконалагоджувальних робіт підписується уповноваженими представниками замовника і постачальника в день виконання умови безперебійної обробки станком деталей, які складаються з 5 шт.
Пунктом 5.2 додаткової угоди передбачені обов’язки замовника, згідно з якими замовник зобов’язаний: направити постачальнику заявку на монтаж обладнання; узгодити при необхідності з постачальником графік проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт; забезпечити всі умови необхідні постачальнику для проведення монтажних і пусконалагоджувальних робіт згідно ТУ заводу виробника і вимог постачальника; забезпечити умови для проведення монтажних і пусконалагоджувальних робіт; забезпечити для надання допомоги при проведенні монтажних і пусконалагоджувальних робіт спеціалістів (при необхідності); на момент початку проведення пусконалагоджувальних робіт надати у розпорядження постачальника технологічну програму на програмну деталь, яка відповідає програмному забезпеченню даного станка; своєчасно прийняти роботи і підписати акт пусконалагоджувальних робіт у відповідності з умовами договору.
П.6 договору "Відповідальність сторін" доповнено пунктами 6.4., 6.5., 6.6., 6.7., зокрема, пунктом 6.5. договору встановлено, що постачальник несе відповідальність за строки виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт у вигляді нарахування пені у розмірі 0,1 % від вартості обладнання за кожен день прострочення, але не більше 10 % від загальної вартості обладнання.
У жовтні 2009 року ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило припинити дію договору №2105-08 від 21 травня 2008 року з 21 вересня 2009 року у зв'язку з прострочкою боржника відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України та стягнути на його користь з відповідача 105 000,00 грн., з яких: 52 500,00 грн. штрафних санкцій за порушення строку поставки верстата та 52 500,00грн. штрафних санкцій за порушення строку проведення монтажних і пусконалагоджувальних робіт.
За результатами розгляду зазначеного спору господарським судом Житомирської області прийнято рішення від 18 січня 2010р. у справі №15/115-Д, яким позов ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" на користь ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" 52 500,00 грн. пені за порушення строків виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, 525,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Вказане рішення у справі №15/115-Д сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили, а тому з урахуванням вимог ст.35 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на те, що у справі №15/28-Д беруть участь ті ж самі сторони, що у справі №15/115-Д, факти, встановлені рішенням по справі №15/115-Д, не потребують додаткового доведення та мають преюдиціальне (обов'язкове) значення при вирішенні даного господарського спору.
Зокрема, рішенням господарського суду Житомирської області у справі №15/115-Д встановлено наступне.
На виконання умов договору ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" платіжним дорученням №1267 від 17 квітня 2008 року. перерахувало на рахунок ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" 262 500,00 грн., що становить 50% від ціни договору.
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним та містить ознаки договорів поставки та підряду.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, продовжувалися і після 31 грудня 2008 року (не виконані в повному обсязі всі взаємні зобов’язання сторін до цієї дати); вказаний договір продовжував діяти і після зазначеної дати, що засвідчено сторони укладенням додаткової угоди до договору, обумовивши, що все, що не передбачено цією додатковою угодою, регулюється умовами договору та те, що вказана додаткова угода є невід’ємною частиною договору (п.п. 3, 4 угоди).
13 лютого 2009 року ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" згідно з платіжним дорученням №312 від 13 лютого 2009 року перерахувало на рахунок ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" кошти в сумі 120 750,00 грн., що становить 23% від ціни договору.
19 лютого 2009 року за накладною №1902/1 ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" відпущено, а ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" одержано верстат 65А90ПМФ4-11 з ЧПУ NС-310 у кількості 1 одиниця за ціною 525 000,00 грн., про що виписано податкову накладну за порядковим номером 02-19/1 від 19 лютого 2009 року.
Сторонами складено та підписано акт про те, що 20 лютого 2009 року "Краснопільський ремонтно-механічний завод" поставив на територію ТОВ "Бериславський машинобудівний завод" на виконання договору поставки №2105-08 від 21 травня 2008 року станок мод. 65А90ПМФ4-11. Станок по зовнішньому візуальному огляду відповідає комплектації згідно з паспортом заводу виробника, за виключенням УЧПУ NС-310 (відсутній). Кабелі та з’єднання візуальних механічних пошкоджень не мають. Усі недоліки і пошкодження при транспортуванні зафіксовані на фотографіях (пошкоджені кожухи кабелів, направляюча механізму зміни інструменту отримала пошкодження). Претензій до розвантаження станка немає. По зовнішньому вигляду претензій до стану обладнання на момент поставки немає. ТОВ "Бериславський машинобудівний завод" зобов’язалось зберігати обладнання в отриманій комплектації до початку проведення монтажних робіт представниками ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод".
Платіжним дорученням №384 від 25 лютого 2009 року ТОВ "Бериславський машинобудівний завод" перераховано на рахунок ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" 36 750,00грн., що становить 7% від ціни договору.
ТОВ "Бериславський машинобудівний завод" як замовником по договору порушено умови здійснення 50% передоплати (мав сплатити до 10 червня 2008 року, а сплатив 17 червня 2008 року), в решті умови п.2.2. договору ним дотримані.
Водночас, постачальником не порушено умови поставки товару, викладені у п.3.2. договору в редакції додаткової угоди.
Несплаченою ТОВ "Бериславський машинобудівний завод" постачальнику залишилась сума, що дорівнює 20% ціни договору та становить 105 000,00 грн., яку замовник повинен сплатити на протязі 5 календарних днів з дня підписання акта пусконалагоджувальних робіт.
Згідно з заявкою ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" на монтаж обладнання від 24 лютого 2009 року та відповіді ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" на вказану заявку від 25 грудня 2009 року сторонами погоджено дату початку робіт - 02 березня 2009 року.
При виконанні монтажних та пусконалагоджувальних робіт виявлено різного роду несправності, що перешкодило вчасному (згідно з умовами договору - до 01 квітня 2009 року), закінченню пусконалагоджувальних робіт, внаслідок чого, у ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" у відповідності до умов договору (п.6.5. додаткової угоди) виникло право на нарахування ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" пені за прострочення виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт.
Щодо вимоги про припинення дії договору місцевий господарський суд у справі №15/115-Д встановив, що сторонами не досягнуто згоди щодо розірвання договору як пропонувало ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" в претензії. Укладений між ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" та ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" договір не містить умов щодо можливості односторонньої відмови від договору або припинення його дії у зв'язку з відмовою однієї із сторін від його виконання; позивач звернувся до суду з вимогою щодо захисту свого права шляхом припинення дії договору у спосіб, який не відповідає встановленим законом судовим способам захисту цивільних прав. Такий спосіб захисту прав, також, не передбачений укладеним сторонами договором. Оскільки предмет позову в цій частині не відповідає встановленим законом та договором способам захисту прав, у позові в цій частині було відмовлено.
Як вбачається з висновку експерта Херсонської Торгово-промислової палати №Вэ-381 від 26 серпня 2009 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи №15/28-Д (а.с.59-64, т.1), за замовленням ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" за участі представників сторін проведено експертизу, експертом встановлено: станок вертикально-фрезерний з ЧПУ NС-310 модель 65А90ПМФ4-11 (заводський номер відсутній), який знаходиться на території ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" (м.Берислав, Херсонская обл., вул. 25 Жовтня, 73) та розміщений в цеху №20 (цех дизельних агрегатів) є непрацездатним по наступним параметрам: точність станка не відповідає вимогам ГОСТ 9726-89 і РЕ; електромонтаж виконаний не у відповідності до вимог ПУЕ (порушено кольорове виконання проводів в електричній системі станка (електрошафа), пошкоджена ізоляція окремих електричних кабелів (тріщини ізоляції); відсутнє переміщення шпиндельної бабки (вісь "Z"), що не відповідає вимогам РЕ; кінематична точність ШВП (люфт ШВП) не відповідає паспортним відомостям для даної моделі станка.
22 липня 2009 року комісією у складі представників ЗАТ "ДИТЦ "Контакт" та ВАТ Бериславський машинобудівний завод" згідно з договором від 10 липня 2009 року (а.с.57-58,т.1) складено акт обстеження станка (а.с.65-67, т.1).
Щодо вимоги позивача за первісним позовом про розірвання договору в частині виконання зобов'язань з проведення пусконалагоджувальних робіт слід зазначити, що відповідно до приписів ст.651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Ст.653 ЦК України визначені правові наслідки зміни або розірвання договору, згідно з якою у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Згідно зі ст.188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до п.7.2. договору дострокове розірвання договору допускається за згодою сторін.
Як встановлено рішенням господарського суду Житомирської області від 18 січня 2010 року у справі №15/115-Д сторонами не досягнуто згоди щодо розірвання договору №2105-08 від 21 травня 2008 року.
Слід зазначити, що, звертаючись з позовом до суду, позивач обирає саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.
Ст.16 ЦК України також допускає можливість встановлення способу захисту не лише судом, але й сторонами в договорі.
Разом з тим, ні ст.651 Цивільного кодексу України, на яку послався позивач, ні ст.653 ЦК України, якою встановлені правові наслідки зміни або розірвання договору, ні ст.188 ГК України, яка визначає загальний порядок зміни та розірвання господарського договору, не передбачають можливості розірвання договору в певній частині.
Оскільки чинне законодавство не передбачає такого способу захисту права як часткове розірвання договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позову про розірвання договору в частині виконання зобов'язань з проведення пусконалагоджувальних робіт.
Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11 жовтня 2005 року у справі №7/1074 та постанові Верховного Суду України від 13 липня 2004 року у справі №10/732; інформаційних листах Вищого господарського суду України від 11 квітня 2005 року №01-8/344, від 25 листопада 2005 року №01-8/2229 та від 13 серпня 2008 року №01-8/482.
Щодо первісного позову про стягнення штрафу на підставі ч.7 ст.269 та п.1 ч.2 ст.231 ГК України у розмірі 105 000,00 грн. та стягнення збитків (реальних та втраченої вигоди), слід зазначити, що підставою зазначених вимог є поставка відповідачем товару (верстату) неналежної якості та невиконання зобов'язань щодо проведення пусконалагоджувальних робіт.
Згідно з ч.1 ст.268 ГК якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ч.1 ст.687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару, здійснюється виключно в порядку, встановленому договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до п.1.2 договору якість товару повинна відповідати технічним вимогам заводу виробника та паспорту верстата.
Прийняття товару - верстата мод.65А90ПМФ4-11 з ЧПУ NС-310 за накладною №1902/1 від 19 лютого 2009 року (а.с. 103, т.3) здійснено сторонами у відповідності до умов договору, про що також складено акт, в якому зазначено, що 20 лютого 2009 року ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" поставило на територію ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" на виконання договору поставки №2105-08 від 21 травня 2008 року верстат мод.65А90ПМФ4-11. Станок по зовнішньому візуальному огляду відповідає комплектації згідно паспорту заводу виробника, за виключенням УЧПУ NС-310 (відсутній).
Кабелі та з’єднання візуальних механічних пошкоджень не мають. Усі недоліки і пошкодження при транспортуванні зафіксовані на фотографіях (пошкоджені кожухи кабелів, направляюча механізму зміни інструменту отримала пошкодження). Претензій до розвантаження станка немає. По зовнішньому вигляду претензій до стану обладнання на момент поставки немає. ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" зобов’язалось зберігати обладнання в отриманій комплектації до початку проведення монтажних робіт представниками ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод".
В подальшому відповідачем за первісним позовом здійснено поставку позивачу за первісним позовом УЧПУ NС-310, що не заперечується останнім.
В решті, як вбачається зі змісту акта, зазначені в ньому недоліки верстата пов'язані з транспортуванням. Разом з тим, як свідчать наявні у справі протоколи проведення пусконалагоджувальних робіт та листування сторін, різного роду несправності виявлялись вже при виконанні монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Водночас, непідтвердженим є виконання позивачем за первісним позовом зобов’язання щодо збереження обладнання в отриманій ним комплектації.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що акт обстеження станка від 22 липня 2009 року, складений представниками ЗАТ "ДИТЦ "Контакт" та ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" не є належним доказом неналежної якості поставленого відповідачем станка, оскільки дане обстеження здійснювалось за замовленням позивача і за відсутності представників відповідача за первісним позовом.
Експертне дослідження Херсонської Торгово-промислової палати від 26 серпня 2009 року щодо стану та працездатності верстата, поставленого відповідачем за первісним позовом в лютому 2009 року, об'єктивно не може засвідчувати поставку товару неналежної якості, оскільки з моменту поставки верстата відповідачем за первісним позовом до проведення експертних досліджень, замовлених позивачем за первісним позовом, збіг тривалий проміжок часу, протягом якого верстат перебував на території позивача, більше того, у цей період, роботи з верстатом (зокрема, дослідження та перевірки) проводив не лише відповідач.
При цьому, слід зазначити, що питання поставки товару неналежної якості не було предметом розгляду у справі №15/115-Д і тому посилання позивача на вказане рішення, як на підтвердження встановленого факту поставки неякісного товару, є безпідставним.
Крім того, відповідно до п.5.1. договору приймання верстата на відповідність технічним параметрам і нормам точності виробника (визначено у п.4.1. договору) виконується на програмній деталі замовника. Проте, матеріали справи свідчать, що програма на деталь (програма управління станком для виготовлення певної деталі, в даному випадку, втулки циліндру) була відсутня у позивача за первісним позовом на час проведення дослідження в серпні 2009 року.
Так, технологічний процес механічної обробки втулки циліндру 14Д40.36.01-1, затверджений головним технологом ВАТ "Бериславський машинобудівний завод", наданий позивачем (а.с.25-37,т.2), не є доказом своєчасного виготовлення позивачем технологічної програми для виробництва програмної деталі, оскільки не є технологічною програмою для виготовлення програмної деталі, яка відповідає програмному забезпеченню (NС-310) верстата, його не записано на цифрових носіях, на програмній мові РLС.
Як вбачається зі змісту додатку №1 до договору №196/09 "Технічне завдання на проведення робіт з ревізії і запуску системи ЧПУ, механічної та електричної частини фрезерного станка мод.65А90ПМФ4-11" розробку, написання і встановлення програми управління станком (РLС) повинно було здійснити ТОВ "Істейт-Груп ЛТД" за договором, укладеним лише 18 вересня 2009 року, що спростовує доводи позивача за первісним позовом з даного приводу.
Оскільки факт поставки відповідачем за первісним позовом товару неналежної якості є недоведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" 105 000,00 грн. штрафу.
Щодо первісних позовних вимог про стягнення з відповідача розміру завданих позивачу збитків у вигляді реальних збитків в сумі 181 670,75 грн. та втраченої вигоди в сумі 394 266,00 грн. слід зазначити наступне.
У відповідності до ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.
У відповідності до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.
У відповідності до п.4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
В силу вимог цивільного законодавства для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина особи, яка заподіяла збитки.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
За змістом ст.44 ГК України, яка визначає принципи підприємницької діяльності, підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Тобто, здійснюючи господарську (підприємницьку) діяльність, суб'єкт господарювання самостійно визначає власну діяльність, реалізація якої передбачає залучення певних ресурсів (матеріально-технічних, фінансових, трудових, сировинних тощо); визначає доцільність залучення найманих працівників, їх кількість, штатний розпис, функціональні обов'язки кожної категорії працівників; співставляє у вартісній (грошовій) формі витрати і результати господарської діяльності, досягаючи мінімізації витрат в т.ч. шляхом адекватного нормування трудових та інших ресурсів, що за переконанням суду, не виключає можливості отримання збитків від здійснення господарської діяльності, оскільки однією з ознак підприємництва є його ризиковий характер.
Позивач за первісним позовом вказує про те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо установки верстата позивач зазнав реальних збитків у вигляді: витрат, пов'язаних з простоєм верстата (заробітна плата працівникам (з урахуванням податків і зборів), яких готували для праці на вказаному верстаті; вартість сировини; адміністративні витрати; витрати на збут тощо, розрахунок, а.с.77,т.2); витрат за договором із ТОВ "Істейт-Груп ЛТД" та витрат на оплату експертних досліджень верстата.
Проте, вищезазначені витрати позивача пов'язані лише з реалізацією останнім господарської (підприємницької) діяльності на власний страх і ризик та не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із зобов'язаннями відповідача за первісним позовом, тому за своєю суттю не можуть бути оцінені судом як збитки у розумінні положень ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України. Зокрема, витрати на заробітну плату працівникам, пов'язані з виконанням позивачем своїх зобов'язань за трудовими договорами як роботодавця.
Ч.3 ст.226 ГК України передбачено обов'язок потерпілої сторони вчинити певні дії, щоб запобігти виникненню збитків.
Згідно з вказаною нормою сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Необхідність вживання кредитором заходів до запобігання збитків як одна з умов застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків повною мірою відповідає вимогам розумності та справедливості.
В свою чергу, неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.
При цьому, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів.
Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, договори з ТОВ "Югмашгруп" (договір купівлі-продажу №10 від 02.04.2009 р., а.с.71-72, т.1) та з ТОВ "Комплектгрупснаб" (договір купівлі-продажу №11 від 08.04.2009 р., а.с.78-79, т.1) укладені позивачем за первісним позовом вже після того, як станом на 01 квітня 2009 року (строк закінчення пусконалагоджувальних робіт згідно умов договору) пусконалагоджувальні роботи верстата за договором від 21 травня 2008 року не були завершені відповідачем за первісним позовом, про що позивачу було відомо.
При цьому, позивачу було також відомо про неможливість на час укладення зазначених договорів виконання своїх договірних зобов'язань щодо поставки втулки циліндру у зв'язку з відсутністю в нього програмного забезпечення верстата для виготовлення вказаної деталі (про що судом зазначалось вище).
Так, за відсутності у позивача програми на деталь – втулку циліндра, виготовити та продати її позивач за первісним позовом не мав можливості, навіть по завершенню відповідачем пусконалагоджувальних робіт.
Отже, невиконання позивачем договірних зобов'язань щодо поставки втулки циліндру перед ТОВ "Югмашгруп" та ТОВ "Комплектгрупснаб" було ймовірним та передбачуваним.
Крім того, умовами договорів (з урахуванням специфікацій, доповнень та заявок до нього) не обумовлено строків поставки товару, зокрема, втулки циліндру, а тому відсутні підстави вважати, що позивачем не виконані зобов'язання в цій частині за договорами купівлі-продажу №10 від 02 квітня 2009 року та №11 від 08 квітня 2009 року, саме з вини відповідача.
Таким чином, позивачем за первісним позовом не надано доказів вжиття заходів з метою запобігання завданню збитків. При цьому, позивач був обізнаний як про несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачем, так і про неможливість виконання своїх договірних зобов'язань перед ТОВ "Югмашгруп" і ТОВ "Комплектгрупснаб", тобто, мав реальну дійсну можливість запобігти виникненню збитків своїми діями.
Наслідками невиконання обов'язку щодо вчинення певних дій, для запобігання виникненню збитків, є позбавлення потерпілої сторони господарського зобов'язання права на відшкодування збитків.
Матеріалами справи свідчать про наявність підстав, передбачених ч.3 ст.226 ГК України, за яких сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" про стягнення реальних збитків та упущеної вигоди.
Щодо вимог ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" за зустрічним позовом слід зазначити наступне.
Договором (з урахуванням додаткової угоди) сторонами не обумовлено вартість верстата та окремо вартість пусконалагоджувальних робіт, передбачено лише, що сплата останньої частини - 20% ціни договору провадиться на протязі 5 календарних днів з дня підписання акта пусконалагоджувальних робіт.
Виконання робіт ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" відповідно до умов договору (з додатковою угодою) позивачем за зустрічним позовом не доведено, навпаки, з матеріалів справи (в тому числі, листування сторін) вбачається протилежне.
Надані ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" на підтвердження своїх доводів документи: акт №1 від 27 січня 2010 року та акт №2 від 27 січня 2010 року (а.с.127,129,т.2) не є належними доказами виконання пусконалагоджувальних робіт позивачем за зустрічним позовом та завершення цих робіт 22. жовтня 2009 року.
Акт №1 від 02 лютого 2009 року, складений ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" та підприємцем Лебедєвим В.К. (а.с.132,т.2) та акт №1 від 04 лютого 2009 року, складений ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" та підприємцем ОСОБА_1. (а.с.133,т.2) лише засвідчують факт виконання зазначеними підприємцями зобов'язань перед позивачем за зустрічним позовом, в той же час згідно пунктів 3.2 та 3.3. договорів №1107/08 від 11 липня 2008 року та №1101/09 від 11 січня 2009 року (а.с.128,131,т.2) наладка обладнання повинна була здійснюватись на території ВАТ "Бериславський машинобудівний завод", а верстат мод.65А90ПМФ4-11 з ЧПУ був поставлений на територію ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" за накладною від 19 лютого 2009 року, пусконалагоджувальні роботи розпочалися 02 березня 2009 року, тому вказані акти від 02 лютого 2009 року та від 04 лютого 2009 року не є належним доказом на підтвердження виконання позивачем за зустрічним позовом зобов'язань з виконання пусконалагоджувальних робіт за договором від 21 травня 2008 року.
Протокол від 27 січня 2010 року (а.с.130, т.2) також не є належним доказом на підтвердження завершення ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" 22 жовтня 2009 року пусконалагоджувальних робіт вертикально-фрезерного верстата мод.65А90ПМФ4-11 із ЧПУ NС-310, оскільки він складений в односторонньому порядку працівниками ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" та на території останнього.
Підтвердження виконання пусконалагоджувальних робіт шляхом складання протоколу в односторонньому порядку не передбачено ні приписами чинного законодавства, ні умовами укладеного між сторонами договору.
Зазначений протокол не є також доказом відмови ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" підписати акт пусконалагоджувальних робіт.
Слід зазначити, що ч.4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Проте, навіть непідписаного відповідачем за зустрічним позовом акта, оформленого відповідно до умов договору та зазначеної норми закону, позивачем за зустрічним позовом не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, а також встановлено рішенням господарського суду Житомирської області у справі №15/115-Д, несплачену постачальнику суму - 105 000,00 грн. (20% від ціни договору), ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" зобов'язаний сплатити на протязі 5 календарних днів з дня підписання акта пусконалагоджувальних робіт, який в свою чергу, підписується уповноваженими представниками замовника і постачальника в день виконання умови безперебійної обробки станком деталей, які складаються з 5 шт. (п.5.1. договору).
З огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами виконання ним зобов'язання щодо завершення пусконалагоджувальних робіт, як це передбачено договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зустрічних позовних вимог.
Доводи сторін, викладені в апеляційних скаргах, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються вищевикладеним матеріалами справи.
За таких обставин, рішення господарського суду Житомирської області від 14 липня 2010 року у справі №15/28-Д відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 14 липня 2010 року залишити без змін, а апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод", відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" (публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод") - без задоволення.
2. Справу №15/28-Д повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам;
4 - в наряд.