Справа № 22ц-13621/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Гречаний В.А.
Категорія 39 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 листопада 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Перцової В.А.
Суддів: Глущенко Н.Г., Куценко Т.Р.
При секретарі: Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду від 14 вересня 2010 року, яким відмовлено в задоволенні його позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд при розгляді справи та ухваленні рішення не врахував дійсні обставини і надані докази, не дав належної оцінки поясненням відповідачів, порушив вимоги норм процесуального права.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 у 2003 році працював вчителем фізичної культури у середній школі № 2 у м. Новомосковську Дніпропетровської області, де працюють вчителями і відповідачі по справі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
5 листопада 2003 року та 26 грудня 2003 року відбулися профспілкові збори працівників школи, на перших зборах розглядалось питання конфліктної ситуації між адміністрацією школи та ОСОБА_2, а на других – його заява.
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_2 і його пояснень в судових засіданнях справи, він просить спростувати, як такі, що не відповідають дійсності відомості, висловлені відповідачами на вказаних зборах, а саме: твердження ОСОБА_3 про те, що він побив вчителя ОСОБА_8; вислів ОСОБА_4, що він є "вовком в овечій шкурі"; заяву ОСОБА_7. про те, що він вимагав у батьків учня ОСОБА_9 перевести 500 грн. і не допускав його до уроків; твердження ОСОБА_5 про те, що він погрожує всім вчителям, що його треба перевести в іншу школу і, що він підняв руку на вчителя ОСОБА_8, та виступ ОСОБА_6. про те, що його вчинки треба оцінювати критично, що він не готується до уроків і не вітається з вчителями.
Зазначені висловлювання відповідачів дійсно зафіксовані в протоколі зборів (т. 1 а. с. 4-8, 10-16).
Однак, як пояснив ОСОБА_3, на зборах він сказав, що ОСОБА_2 штовхнув вчителя ОСОБА_8, чому він сам був свідком. Це ж підтвердила і ОСОБА_5, яка також була свідком даного випадку.
При виступі ОСОБА_3 на зборах 26 грудня 2003 року позивач присутній не був, оскільки, після свого виступу пішов із зборів, і стверджувати, як саме висловився ОСОБА_3, не може.
Щодо відомостей про те, що ОСОБА_2 пропонував батькам учня ОСОБА_9. перевести на рахунок секції з боротьби, яку вів позивач коштів та наступного відношення до цього учня, то вони отримані ОСОБА_7. від самого учня та його батьків, що підтверджується заявою матері учня ОСОБА_10. на ім'я директора школи 12 травня 2003 року т. 1 а. с. 27), заявою батька учня ОСОБА_11. на адресу суду (т. 2 а. с. 83) та показаннями ОСОБА_9, допитаного в якості свідка в судовому засіданні.
Інші вислови та зауваження відповідачів, спростувати які просить позивач, відносяться до оціночних суджень, думок, переконань відповідачів та критичної оцінки ними певних фактів і недоліків відносно позивача.
Враховуючи, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на зборах говорили про відомий їм факт, очевидцями якого вони були; відомості, про які говорила ОСОБА_7. підтверджені вищезазначеними доказами, а інші виступи відповідачів є вираженням їх суб'єктивної думки і поглядів, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності та спростувати, апеляційний суд вважає, що міськрайонний суд обґрунтовано, виходячи з вимог ст. 7 ЦК України (в ред. 1963 року), відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2
Доводи в його апеляційній скарзі про те, що суд неповно дослідив обставини справи, не витребував всі докази і не дав їм правильної оцінки, є безпідставними, так як суд розглянув справу у відповідності до вимог ст. ст. 10, 11 ЦПК України щодо змагальності сторін, на підставі наданих ними доказів, а оцінку доказам дав у відповідності до ст. 212 ЦПК України. Будь-яких клопотань щодо витребування та дослідження додаткових доказів, у витребуванні яких йому було відмовлено судом, позивач в апеляційній скарзі не зазначив.
Інші доводи скарги, зокрема, про незаконність зборів та причини конфліктної ситуації в школі, не мають відношення до предмету спору.
Посилання в скарзі на те, що позивач був позбавлений можливості виступити в судових дебатах, не може бути прийнято до уваги, оскільки, це не вплинуло на ухвалення судом правильного по суті рішення.
Безпідставним є і твердження позивача про те, що суддя Гречаний В.А. не мав права повторно розглядати справу після скасування його ухвали, так як ухвалою апеляційного суду було скасовано ухвалу Новомосковського міськрайонного суду, постановлену під головуванням судді Гречаного В.А., про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку із його неявкою в судове засідання (т. 1 а. с. 130-131, 212), що відповідно до вимог ст. 21 ЦПК України, не є перешкодою для участі судді у розгляді справи.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення міськрайонного суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду від 14 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: