ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2010 р. Справа № 9/1915
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Кірячок О.Ю. (довіреність від 01.12.2009р.),
Гащак Б.В. (довіреність від 17.03.2010р.) - був присутній в судовому засіданні - 05.11.2010р.,
від відповідача: Волоконітін Ю.П. (довіреність №2516/16 від 10.08.2010р.),
Процюк О.В. (довіреність №2047/16 від 19.04.2010р.) - був присутній в судовому засіданні - 05.11.2010р.,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІКСПОІНТ"
на рішення господарського суду Житомирської області
від "27" травня 2010 р. у справі № 9/1915 (суддя Алексєєв М.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІКСПОІНТ" (м.Київ)
до Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (м.Житомир)
про стягнення 16355,53грн.
з оголошеною в судовому засіданні перервою з 05.10.2010р. по 25.11.2010р., згідно ст.77 ГПК України
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІКСПОІНТ" звернулось до суду з позовом до Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" про стягнення 16355,53грн., з яких: 14026,38грн. основного боргу, 1674,33грн. пені, 234,03грн. 3% річних та 420,79грн. інфляційних.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.05.2010р. у справі №9/1915 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКСПОІНТ", м.Київ до Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго", м.Житомир про стягнення 16355,53грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "ІКСПОІНТ" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема:
Як зазначає скаржник, на оплату наданих послуг позивачем були повторно надіслані відповідачу відповідні рахунки №208 від травня 2009р. та №374 від 07 серпня 2009р., які отримані відповідачем 08.12.2009р. та повторно направлено акти виконаних робіт від 08.05.2009р. та від 07.08.2009р. Однак зазначені рахунки відповідачем оплачені не були, підписані акти наданих послуг позивачу не повернуті, будь-яких вмотивованих зауважень зі сторони відповідача не було.
Безпідставними є посилання відповідача на те, що позивачем послуги із позасудового стягнення дебіторської заборгованості не надавалися, оскільки акт виконаних робіт відповідачем не підписаний, оскільки, відповідно до положень глави 63 Цивільного кодексу України, на підтвердження факту надання послуг за договором про надання послуг, не передбачено обов'язкового оформлення сторонами відповідного акту.
Сума заборгованості, вимоги щодо стягнення якої заявлені позивачем у позові, як вважає скаржник, відповідачем підтверджена, про що свідчить таблиця за підписом відповідальної особи відповідача, із зазначенням боржників та сум здійснених ними проплат, яка надіслана відповідачем засобами факсимільного зв'язку позивачу.
Суд першої інстанції прийшов до необгрунтованого висновку, що за наданими у справі доказами не підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а, відповідно, і наявність заборгованості відповідача щодо оплати вартості наданих позивачем послуг.
При цьому, судом першої інстанції під час розгляду даної справи не здійснено правової оцінки та перевірки належних доказів з встановленням відповідних обставин справи, доводів позивача з цього приводу, а саме те, що кінцевим результатом діяльності виконавця за зазначеним договором згідно із змістом останнього було повернення заборгованості боржниками замовнику, і цієї мети досягнуто з огляду на письмові підтвердження від самого замовника.
В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, вважають рішення господарського суду Житомирської області незаконним та необґрунтованим, просять його скасувати.
Представники відповідача заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають оскаржене рішення законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2009р. між інформаційною юридичною компанією Товариством з обмеженою відповідальністю "ІКСПОІНТ" (виконавець) та Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (замовник) було укладено договір №08/302-НС про надання послуг основного позасудового стягнення.
Відповідно до п.1.1. договору, замовник замовляє, а виконавець надає, зі умов даного договору, послуги по основному позасудовому стягненню дебіторської заборгованості, які замовник зобов'язаний прийняти і оплатити.
Строк дії цього договору - 12 календарних місяців з дати його підписання.
Відповідно до п.3.5 договору, у разі здійснення замовником замовлення на основне позасудове стягнення, виконавець один раз на місяць оформлює та надає замовнику для затвердження акт прийому-передачі інформації із зазначенням загальної кількості боржників та загальної суми заборгованості. Замовник підписує акт протягом 2 днів з дати його отримання.
Згідно п.3.9. договору, після підтвердження повного або часткового погашення заборгованості боржником, замовник протягом 5 днів з моменту такого погашення, письмово повідомляє про це виконавця, надсилаючи йому інформацію про повну назву боржника, дату та суму сплаченої заборгованості.
Розрахунковий період за надані послуги складає один календарний місяць (п. 4.4. договору).
Згідно п.4.5. договору, протягом трьох банківських днів місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, виконавець направляє замовнику рахунок-фактуру за минулий місяць та розрахунок наданих послуг із зазначенням переліку послуг, їх вартості та переліку боржників, які сплатили дебіторську заборгованість замовнику. Послуги в цілому вважаються наданими виконавцем та прийнятими замовником після отримання замовником розрахунку наданих послуг, який підтверджується оформленим двохстороннім актом виконаних робіт.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ст.509 ЦК Украйни, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких знаходяться в матеріалах справи, не можуть бути належними доказами по справі, оскільки всупереч умовам договору не оформлені належним чином, підписані лише з боку позивача, не вказана кількість боржників.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р. було зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінали документів на підтвердження наявності замовлення по позасудовому стягненню дебіторської заборгованості та виконання замовлення відповідно до п.3 договору про надання послуг основного позасудового стягнення №09/109-НС від 30.03.2009р.
Однак вимоги даної ухвали суду виконано не було.
Посилання позивача на главу 63 ЦК України, згідно якої на підтвердження факту надання послуг за договором про надання послуг не передбачено обов'язкового оформлення сторонами відповідного акту спростовуються пунктом 4.5 договору, яким передбачено, що послуги в цілому вважаються наданими виконавцем та прийнятими замовником після отримання замовником розрахунку наданих послуг, який підтверджується оформленим двохстороннім актом виконаних робіт.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Однак, всупереч наведеної норми закону, позивачем не надано суду ні першої, ні апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та не є підставою для скасування оскарженого рішення.
Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, належною оцінкою доказів та з'ясуванням обставин спору, а тому передбачені законом підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 27 травня 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІКСПОІНТ" - без задоволення.
2. Справу №9/1915 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд