УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 12959 Головуючий у 1-й інстанції : Петешенкова М.Ю.
Категорія -46 Доповідач : Кіктенко Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Бараннік О.П.
суддів - Кіктенко Л.М. , Пищиди М.М.
при секретарі - Самоткан В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 29 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-
В с т а н о в и л а :
Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 29 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про подід майна подружжя задоволено частково.
Поділено майно, що є спільною сумісною власністю подружжя між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на наступне майно:
-на мікрохвильову піч «LG «, вартістю 779 грн.: килимове покриття, розміром 2,5х4,0 вартістю 400 грн.; меблевий набір «Юніор», вартістю 1400 грн.: м*який куток та ліжко, вартістю 2850 грн.; килимове покриття розміром 3х5м, вартістю 1300 грн..; килимові доріжки, розміром 1,5х2м.;1,5х0,7м. вартістю 360 грн.: всього на суму 7089 грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на наступне майно:
Кухонний меблевий гарнітур, вартістю 3115 грн.; холодильник «Ардо», вартістю 1200 грн.; дивани «Алеко» у кількості 2шт., вартістю 850 грн. кожний ; тумбу під телевізор,вартістю 200 грн.; телевізор «Грюндик», вартістю 1000 грн.; відеомагнітофон «Панасонік», вартістю 300 грн.; DVD програвач «ВВК», вартістю 500 грн., килимове покриття , розміром 3х3м, вартістю 300 грн., всього на суму 8315 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості ? частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 86726 грн.50 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на проведення судової експертизи у розмірі 516 грн.24 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн., всього 3516 грн.24 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та прийняття нового рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права.
Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились у зареєстрованому шлюбі з 26 лютого 1993 року по 13 грудня 2006 року.
Під час шлюбу вони придбали АДРЕСА_1 у місті Дніпропетровську вартістю 6842 грн. Правовстановлюючі документи були оформлені на ім*я ОСОБА_1.(а.с. 8-9,13-14).
Згідно висновку судової експертизи від 16 чнрвня 2009 року ринкова вартість спірної квартири складає 173453 грн.(а.с.61-72).
Також під час шлюбу сторони придбали слідуюче майно: телевізор «Грюндик» вартістю 1000 грн.; відеомагнітофон «Панасонік», вартістю 300 грн.; дивани «Алеко» у кількості 2 штук, вартістю 850 грн. кожний; килимове покриття розміром «.2,5х4м, вартістю 400 грн.; холодильник «Ардо» вартістю 1200 грн.; мікрохвильову піч «LG», вартістю 779 грн.; кухонний меблевий гарнітур , вартістю 3115 грн.; меблевий набір «Юніор», вартістю 1400 грн.; м*який куток та ліжко, вартістю 2850 грн.; килимове покриття розмірос 3х5м. вартістю 1300 грн.; тумбу під телевізор вартістю 200 грн.; DVD програвач «ВВК», вартістю 500 грн.; килимові доріжки розміром 1,5х2м.,1,5х0,7м, вартістю 360 грн., що не оспорили сторони і погоджені з його вартістю.
Згідно вимог ч.1ст.Сімейного Кодексу України спільною сумісною власністю є майно, набуте подружжям за час шлюбу.
Відповідно до вимог ст.63 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік мають рівні права по володінню, користуванню і розпорядженню майном , що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.
Частиною 1 ст.69 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна , що належить їм на праві спільної сумісної воасності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
З урахуванням вказаних норм матеріального права суд обгрунтовано розподілив спільне майно подружжя-предмети домашнього вжитку. Рішення суду в цій частині є законним та обгрунтованим, відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Але рішення суду відносно стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації вартості ? частки спірної квартири є незаконним та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині виходячи з наступного.
Згідно вимог ч.1 ст. 71 Сімейного Кодексу України майно, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини , що мають істотне значення.
Частиною 4 ст.71 Сімейного Кодексу України передбачено, що присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою , крім випадків , передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до вимог п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , вирішуючи питання про подід майна , що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст. 71 Сімейного кодексу України щодо обов*язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав,передбачених ст.365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
Згідно вимог ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1/ частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2/ річ є неподільною;
3/ спільне володіння і користування майном є неможливим;
4/ таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім*ї.
Але позивачка не надала суду доказів про те, що спільне володіння і користування квартирою є неможливим, відсутні і письмові докази відносно спричинення відповідачем позивачці перешкод у користуванні спірною квартирою. Відповідач не має можливості сплатити позивачці суму вартості ? частки квартири, іншого житла не має, а тому стягнення з нього на користь позивачки суми вартості ? частки квартири завдасть йому істотної шкоди.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки вартості ? частки спірної квартири-86726 грн.50 коп. скасувати і відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.,ст. 209 ,303,307, 309,ст.314 ЦПК України , колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 29 січня 2010 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості ? частини АДРЕСА_1 в сумі 86726 грн.50 коп. і у задоволенні позову в цій частині ОСОБА_2 відмовити.
В іншій частині рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 29 січня 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :