У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–12469/10 Головуючий 1-ої інстанції – Антонюк О.А.
Категорія - 5 Доповідач - Демченко Е.Л.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Басуєвої Т.А.
суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі – Самоткан В.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим в ході розгляду справи позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності, мотивуючи тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 02 лютого 1998 року, йому та відповідачці ОСОБА_3 належала квартира АДРЕСА_1. 10 квітня 1998 року відповідачка ОСОБА_3, діючи в своїх інтересах та в його інтересах, оскільки він на той час був неповнолітній, продала дану квартиру за 9.310 грн. 05 жовтня 2001 року ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_2 за 15.600 грн.
Посилаючись на те, що він має право на 1/3 частину спірної квартири, просить визнати за ним та відповідачами право власності по 1/3 частині квартири АДРЕСА_2 за кожним.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 липня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Жовтневого районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального й процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Статтею 213 ЦПК України визначено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що судом при визнанні права власності за відповідачами було порушено право ОСОБА_2 і його позбавлено власності.
Однак погодитись з такими висновками районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального права.
Відповідно до вимог ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2006 року, яке чинне на даний час, встановлено, що квартира АДРЕСА_2, яка придбана 05 жовтня 2001 року на ім’я ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу, є спільною сумісною власністю відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і за останнім визнано право власності на 1/2 частину цієї квартири.
Також в рішенні апеляційного суду зазначено, що відповідачка ОСОБА_3 мала борги, які погасила від продажу належної їй квартири АДРЕСА_3.
За таких обставин вважати обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення вимог про визнання за сторонами права власності по 1/3 частині спірної квартири немає підстав і дані висновки протирічять вимогам ст.346 ЦК України.
Згідно з вимогами ст.309 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо є невідповідність висновків суду обставинам справи, чи є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 липня 2010 року підлягає скасуванню, з ухваленням рішення про відмову у задоволенні вимог.
Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, –
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16 липня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності відмовити.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: