Судове рішення #12371510

                                                                         

                                                                             

  Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          Справа №22ц-12126/10                                                               Головуючий в І інстанції  - Шавула В.С.

          Категорія 51                                                                                           Доповідач – Максюта Ж.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

        Головуючого   -   Болтунової Л.М..

        суддів                  -  Максюти Ж.І., Козлова С.П.

               при секретарі   -  Бецман І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу  Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА України»

на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 31 травня  2010 року

по цивільній справі за позовом   ОСОБА_1 до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА Україна», третя особа: четверта Філія Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»  в місті Дніпропетровську, ОСОБА_2 про відміну дисциплінарних стягнень, визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

      ВСТАНОВИЛА:

   

В червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська із позовом до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА Україна», про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відміну дисциплінарних покарань, виплату компенсації за нанесення матеріальної та моральної шкоди.  В обґрунтування своїх вимог посилались на те, що 16.07.2007 року вона працювала на посаді контролера касира у супермаркеті «БІЛЛА» філії № 201 підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна». У період із 15.03.2009 року по 28.03.2009 року у зв’язку зі станом здоров’я, виконувала обов’язки прибиральниці службових приміщень. Впродовж березня, квітня та травня 2009 року адміністрацією філії наказами №№ 01-в, 02-в, 03-в, 06-в до неї були застосовані заходи дисциплінарного стягнення у вигляді доган. Зокрема, згідно наказу № 01-в від 18.03.2009 року, їй оголошено догану за порушення п.18 правил поведінки співробітників «БІЛЛА», що виразилося у користуванні особистим мобільним телефоном у робочий час. Наказом № 02-в того ж дня притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку «БІЛЛА-Strada» для працівників ПІІ «БІЛЛА-Україна» п. ІІІ-6, 7, 9, за те, що вона приступила до роботи в порушення графіку о 14 год. 10 хв. та несвоєчасно залишила робоче місце. Згідно до наказу № 03-В від 30.04.2009 року, оголошено сувору догану за недобросовісне ставлення до виконання своїх посадових обов’язків по правильному процесу касування при обслуговуванні покупців. А наказом № 06-В від 12.05.2009 року – догану за незадовільні контрольні закупки протягом одного місяця (17.04.09; 29.04.09 р.), що потягло за собою погіршення якісних показників обліку товару на підприємстві. На підґрунті зазначених доган наказом від 15.05.2009 року за № 68-ВК її звільнення з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України. У своїх доводах позивачка пов’язує застосування до неї цих заходів дисциплінарного впливу упередженим ставленням керівника супермаркету, викликаним спонуканням її до звільнення за власним бажанням. Вважає безпідставним та незаконними накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та своє звільнення. Стверджує, що внаслідок прийняття таких рішень діями посадових осіб Філії та відповідача їй було спричинено моральну шкоду, ступінь та глибину якої оцінює у розмірі 127 296 грн. 00 коп. Уточнивши доводи та позовні вимоги просила суд відмінити догани, винесені наказами та визнати недійсним наказ про її звільнення, поновити на роботі на посаді контролера касира філії «201 підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна», зобов’язавши внести відповідний запис до трудової книжки; стягнути із відповідача на свою користь недоплачену заробітну плату за роботу у святкові, нічні часи та часу надурочної роботи у сумі 5539 грн.97 коп., заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 20 737 грн. 83 коп., моральну шкоду у сумі 127 296 грн. 00 коп., а також понесені судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА- Україна», третя особа: четверта Філія Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна»  в місті Дніпропетровську, ОСОБА_2 про відміну дисциплінарних стягнень, визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – задоволено частково.

Скасовано наказ №01-В від 18.03.2009 року, № 02-В від 18.03.2009 року, № 03-В від 30.04.2009 року, № 06-В від 12.05.2009 року директора четвертої Філії Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» в м. Дніпропетровську ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Визнано незаконним наказ № 68-ВК від 15 травня 2009 року директора четвертої Філії Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» в м. Дніпропетровську про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді контролера-касира четвертої Філії Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» в м. Дніпропетровську.

Стягнуто із Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 20 737 грн.83коп. Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позивних вимог – відмовлено.          

Не погодившись з вказаним рішенням Підприємство з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» через свого представника звернулися до суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що  висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 124-ВК від 16.07.2007 року ОСОБА_1, було прийнято на посаду контролера-касира супермаркету «Білла» четвертої Філії Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-України» в м. Дніпропетровську з посадовим окладом згідно штатного розпису та випробувальним терміном три місяці (Т.1 а.с. 188).

Згідно Положення, четверта Філія Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» в м. Дніпропетровську є структурним підрозділом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна», керівництво якою здійснює Керівник Філії, який у відповідності до Положення має право на видання наказів стосовно внутрішніх аспектів діяльності Філії (Т.1 а.с. 169-185).

У відповідності до п.2.11. посадової інструкція, директор супермаркета «БІЛЛА» ОСОБА_2 приймає рішення про призначення персоналу та звільнення із займаних посад, застосовує стягнення до порушників виробничої та трудової дисципліни ( Т.1 а.с. 185, 208-209).

У період із 15.03.2009 року по 28.03.2009 року ОСОБА_1 виконувала обов’язки прибиральниці службових приміщень на підставі наказу № 37-ВК (а.с.189).

Впродовж березня, квітня та травня 2009 року наказами директора Філії ОСОБА_2 до ОСОБА_1 застосувалися заходи дисциплінарного випливу у вигляді доган.

За змістом ст. 147 КЗпП України, порушення трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків (порушення правил внутрішнього розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів адміністрації, технічних правил.

Обов’язкові для виконання усіма працівниками положення відносно порядку використання робочого часу, вимоги щодо дисципліни праці визначено Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПІІ «БІЛЛА-Україна», затверджених у відповідності до п.1 розділу І, яких, працівники зобов’язані сумлінно виконувати свої посадові обов’язки та функції, додержуватись дисципліни праці, своєчасно та точно виконувати розпорядження органів та посадових осіб підприємства, використовувати робочий час для праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх обов’язки. Згідно до п.5,7 розділу ІІІ, розпорядок роботи змін встановлюється у відповідності до графіків роботи, затверджених директорами супермаркетів підприємства із дотриманням тривалості роботи за тиждень чи інший обліковий період та доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до введення іх в дію; п.6 робочий час використовується працівниками виключно для виконання своїх прямих обов’язків та доручень п.7 працівникам забороняється залишати робоче місце у робочий час, за винятком відлучок, пов’язаних із виробничою необхідністю, п.9 Правил забороняється протягом робочого часу відхилятися від своєї безпосередньої роботи, вирішувати інші питання, не пов’язані з роботою.

Згідно посадової інструкції контролера-касира супермаркету «БІЛЛА», ОСОБА_1 повинна «досконально знати і зразково виконувати свої службові обов’язки згідно внутрішнього статуту «БІЛЛА-Strada» та основних керівних документів чинного законодавства України, правила експлуатації сучасних видів ЕККА і порядок виконання касових операцій, правил розрахунку зі споживачами т.д.».

У відповідності до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власних або уповноважений ним органом повинен зажадати  від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За змістом наказу № 01-в від 18.03.2009 року нею було допущено грубе порушення п.18 правил поведінки співробітників «БІЛЛА», що виразилося у користуванні особистим мобільним телефоном у робочий час (Т.1 а.с.22). Наказом № 02-в того ж дня їй оголошено догану у зв’язку із порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку «БІЛЛА-Strada» для працівників ПІІ «БІЛЛА-Україна» п.ІІІ-6, 7, 9 за те, що вона приступила до роботи в порушення графіку о 14 год. 10 хв. та несвоєчасно залишили робоче місце (Т.І а.с. 23).

Як вбачається із пояснень представника відповідача та директора Філії ОСОБА_2 у судовому засіданні першої інстанції, функціональні обов’язки прибиральниці на підприємстві не розроблялися та не затверджувалися, обсяг роботи прибиральниці службових приміщень ОСОБА_3 визначався у довільній формі самим директором, доводився до її відома у вигляді завдань перед початком робочого часу (Т.І а.с. 200, 201).

Згідно табеля обліку робочого часу ( а.с. 59) у день застосування заходів дисциплінарного впливу у виді догани 18.03.2009 року за те, що ОСОБА_1 приступила до роботи в порушення графіку о 14 год. 10 хв. та несвоєчасно залишала робоче місце 18.03.2009 року, нею відпрацьовано 8 годин робочого часу згідно до затвердженого графіку (а.с.62).

Підставою для оголошення суворої догани згідно наказу № 03-В від 30.04.2009 року ОСОБА_1 за недобросовісне ставлення до виконання своїх обов’язків по правильному процесу касування при обслуговуванні покупців, стала службова записка керівника СК Масляного А.А., за змістом якої «30.04.09 об 15:15 покупцем ОСОБА_5 було вчинено крадіжку товаро-матеріальних цінностей у дамській сумці. Даний покупець оплатив за йогурт на касі №3, де працювала ОСОБА_1, яка систематично не просить покупців пред’явити сумки для огляду…».

Покладений  посадовою інструкцією на контролера-касира супермаркету «БІЛЛА», обов’язок щодо «перевірки наявності товарів у возику після викладки їх покупцем на транспортер, огляду вмісту пакетів і сумок…» невіддільно взаємопов’язані із волевиявленням покупця у формі надання відповідного дозволу.

Із наданої ОСОБА_1 пояснювальної вбачається, що покупець, розмовляючи по мобільному телефону, на запитання контролера-касира не реагувала (а.с27).  При цьому в судовому засіданні суду першої інстанції було встановлено, що безпосередній обов’язок щодо попередження спроб переміщення матеріальних цінностей та неоплаченого товару з торгівельного залу покладається згідно п.1 функціональних обов’язків, на контролера торгівельного залу та контролера торгівельного залу касової зони, вхід до бюро (Т.2а.с.95,96).  

Наказом  директора філії ОСОБА_2. № 06-В від 12.05.2009 року ОСОБА_1 оголошено догану за  незадовільні контрольні закупки протягом одного місяці, що протягом за собою погіршення якісних показників обліку товару на підприємстві.

Крім того, будь-яких затверджених та доведених до відома позивача локальних актів у  вигляді інструкцій, типових завдань, тощо, якими визначалися би вимоги до контролера- касира при здійсненні касових операцій або відповідальність за незадовільні контрольні закупки відповідачем суду не надано. А у наказі про застосування даного виду дисциплінарного стягнення взагалі не зазначено, який же саме обов’язок, покладений трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку допущено ОСОБА_1

Таким чином, суд першої інстанції оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв’язку у сукупності вірно прийшов до висновку, що у вчинених ОСОБА_1 18.03.2009 року, 30.04.2009 року та 12.05.2009 року діях відсутній склад дисциплінарного проступку, у зв’язку із чим, оголошені їй наказами директора філії ОСОБА_2. догани, не можуть вважатися обґрунтованими та законними.

За змістом п.3 ч.1ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У відповідності до ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Отже колегія суддів вважає, що  районний суд прийшов до вірного висновку, що розірвання трудового договору із ОСОБА_1 за ініціативою підприємства з підстав систематичного невиконання трудових обов’язків такими, що проведено внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами, необґрунтованим, у зв’язку із чим наказ від 15.05.2009 року за № 68-ВК про її звільнення з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, підлягає скасуванню а позивачка поновленню на роботу.

Відповідно до ч.2ст.235 КЗпП України, при винесені рішення про поновлення на  роботі, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. При цьому при присудженні оплати за час вимушеного прогулу суд вірно врахував те, що ОСОБА_1 працювала на підприємстві відповідача із 16.07.2007 року по 15.05.2009 року. Після звільнення не працевлаштувалася, допомогу по безробіттю не отримувала, тому з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за №100, її середньоденна заробітна плата за два останні місяці роботи складає 54,43 грн.(1143 грн./ фактична заробітна плата за останні два місяці роботи/: на 21 день/кількість фактично відпрацьованих робочих днів), кількість днів вимушеного прогулу 381 день, а всього із Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна» на користь ОСОБА_1 належить до стягнення 20737,83 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким повністю відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог. Також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишено без змін.

Керуючись ст. ст. 303,307,308, 313 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «БІЛЛА України» відхилити.

Рішення Ленінського  районного суду м. Дніпропетровська  від 31 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути  оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий:

   

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація