УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 12110/10 Головуючий у 1-й інстанції : Єлізаренко І.А.
Категорія -37 Доповідач : Кіктенко Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Бараннік О.П.
суддів - Кіктенко Л.М. , Пищиди М.М.
при секретарі - Коляді О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду, Дніпропетровської області від 16 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Новомосковської міської Ради про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,-
В с т а н о в и л а :
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду, Дніпропетровської області від 16 січня 2010 року задоволено позовну заяву ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на АДРЕСА_1, Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та прийняття нового рішення про відмову у задоводенні позовних вимог позивача ,посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права.
Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Встановлено, що 7 грудня 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Новомосковської міської Ради про узаконнення житлового будинку з прибудовами та визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкову нерухомість-АДРЕСА_1(а.с.3-4).
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати- ОСОБА_3, після смерті якої, він прийняв спадщину шляхом управління спадковим майном відповідно до вимог ст.,ст. 529,549 ЦК України (в редакції 1963 року). Спадковим майном є АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ч.1 ст.549 ЦК України ( в редакції 1963 року, яка діяла на час відкриття спадщини), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину :
1/ якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном;
2/ якщо він подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно вимог ч.2 ст. 549 ЦК України вказані у цій статті дії повинні бути здійснені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до діючого законодавства право власності визнається на узаконені споруди та будівлі, прибудови.
Але із матеріалів справи не вбачається , що за життя спадкодавець ОСОБА_3 отримувала належний дозвіл чи належно затверджений проект для будівництва об*єкту нерухомого майна та прибудов до нього.
Відповідно до вимог ч.5 ст.375 ЦК України право власності на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Згідно ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новосторене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди,тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації , право власності виникає з моменту його прийняття до ексалуатації.
Відповідно до вимог ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Але всупереч порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 9.09.2009 року №1055 (з послідуючими змінами) «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» спадкодавець не зверталася у відповідні органи місцевого самоврядування з питання реєстрації права власності на спірний збудований об*єкт і позивач не надав доказів прийняття рішення з цього приводу компетентними службами .
Оскільки прибудови до спірного домоволодіння не введені в експлуатацію, відсутні у суду і підстави для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на спірне домоволодіння та прибудови до нього.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції на вказані обставини належної уваги не звернув.
Крім того, частиною першою ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року),передбачено, що при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги визнаються у рівних частках діти , переживший чоловік чи жінка померлого, діти .
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що він є спадкоємцем першої черги за законом.
Але вирішуючи даний спір, суд вказані обставини не перевірив та не притягнув до участі у справі всіх спадкоємців.
В позовній заяві позивач посилався на норми ЦК України (в редакції 1963 року).
Спірні правовідносини виникли до 1 січня 2004 року, розділом другим ЦК України (1963року) регулюються відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном.
Громадяни, які збудували жилі будинки, господарські і побутові будівлі та спорди без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту , не набувають права власності на самочинне будівництво, а мають право володіти та користуватися цими будівлями і не вправі розпоряджатися ними.
Нормами цивільного Кодексу УРСР від 18 липня 1963 року питання визнання права власності на самочинне будівництво у судовому порядку не врегульовано.
У період, коли виникли спірні правовідносини, існував інший порядок визнання права власності на самочинне будівництво.
Враховуючи те, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права , колегія суддів вважає за необхідне, оскаржуване рішення суду скасувати і відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.,ст. 209 ,303,307, 309,314 ЦПК України , колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду, Дніпропетровської області від 16 січня 2010 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову про узаконення будівлі-житлового АДРЕСА_1, Дніпропетровської області , господарських прибудов та визнання права власності в порядку спадкування за законом на вказане домоволодіння.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: