Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-11536/10 Головуючий в І інстанції - Ткаченко І.Ю.
Категорія 37/67 Доповідач – Максюта Ж.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: Болтунової Л.М..
суддів : Максюти Ж.І., Козлова С.П.
при секретарі Бецман І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа; Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю, про встановлення факту прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа; Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку на прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі, встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що з березня 1992 року до листопада 1993 року вона і ОСОБА_3 працювали в колгоспі «За мир» в с. Тургенівка, Синельниківського району Дніпропетровської області. На час знайомства ні вона, ні ОСОБА_3 в шлюбі не перебували і одружені не були, тому вони вирішили створити сім'ю. В 1992 році вони оселилися в гуртожитку, в квартиру АДРЕСА_1 і в серпні 1992 року вона перевезла в квартиру свої речі: меблі, постільну білизну, одяг, посуд, килими та інші речі. На протязі 15 років, з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона проживала разом із ОСОБА_3 однією сім’єю, у незареєстрованому шлюбі, в спірній квартирі. В них були спільні прибутки і витрати, а також взаємні права і обов’язки у сімейних відносинах, вони були пов’язані спільним побутом. Коли 13.09.2007 року ОСОБА_3 захворів, то вона доглядала за ним, піклувалася про нього, оскільки він не міг ходити, був паралізований, а коли ІНФОРМАЦІЯ_1 року він помер, то вона приймала безпосередню участь в його поховані. Вважає за необхідне встановити факт, що вона – ОСОБА_1 проживання однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з листопада 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Крім того, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_2, де вони проживали разом. Після смерті ОСОБА_3 вона залишилася проживати у спірній квартирі, іншого житла у неї не має. Вона відкрила особисті рахунки на своє ім’я і сплачує всі комунальні платежі. Вона вважає, що фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка.
15 січня 2010 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку на прийняття спадщини. В обґрунтування своїх позивних вимог ОСОБА_2 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його рідний дядько ОСОБА_3, який проживав за адресою: АДРЕСА_1. Після його смерті залишилося вище зазначене спірне майно. Згідно закону, у другу чергу, права на спадкування мають рідні брата та сестри спадкоємця, тобто його мати – ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Він, як племінник спадкодавця має право спадкувати цю частину спадщини, яка належала б за законом його матері, якби вона була жива на час відкриття спадщини. ОСОБА_1 дійсно проживала у незареєстрованому шлюбі з його дядьком ОСОБА_3, але її проживання не мало постійного характеру, оскільки за час проживання ОСОБА_1 часто залишала дядька та невідомо де була. Один із таких випадків, це коли син ОСОБА_2 – ОСОБА_5 навчався у Дніпропетровського УДХТУ і з вересня 2003 року по 2004 рік проживав з ОСОБА_3 удвох. А після того, як дядько запропонував здійснити дарування спірної квартири ОСОБА_5, оскільки вважав його своїм онуком, то через деякий час дядько був побитий невідомими та при цьому з помешкання ніби були викрадені всі документи, які дають право на квартиру. За час проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі, вона жодного разу не проводила поточного ремонту, в результаті чого квартира набула вигляду нежилого засміченого приміщення. Крім того в похованні ОСОБА_3, ОСОБА_1 фінансової участі не брала. Похованням дядька займався він ОСОБА_2 ОСОБА_1 була зареєстрована в квартирі дядька з жовтня 2003 року і постійно говорила відповідачу-ОСОБА_2., що на квартиру не претендує оскільки у неї є власність квартира у м. Тячів, а документи на спірну квартиру викрадені і позивач не приватизована. Ці підстави не дали ОСОБА_2 можливості після смерті дядька своєчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Тому він звернувся до суду із даним зустрічним позовом і просив надати йому додатковий строк – 3 місяці, для подачі в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В позові ОСОБА_1 просив відмовити.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2010 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю, про встановлення факту прийняття спадщини та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в період з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Надано ОСОБА_2 додатковий строк – 3 місяці, починаючи з дня вступу рішення в законну силу, для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
На вказане рішення ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій просить, в частині задоволення позову ОСОБА_2 про визнання додаткового строку на прийняття спадщини скасувати, та ухвалити нове рішення, якім відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позивних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно п.5 ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно ст. 1263 ЦК України, четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш п’яти років до часу відкриття спадщини.
На підставі п.3. ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 УК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється термін в 6 місяців який починається з дня відкриття спадщини, а згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проживала однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 в період з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.17). Крім того, факт їх спільного проживання однією сім’єю тривалий час, підтверджується листами сестри ОСОБА_3 – ОСОБА_4 за період з 1994 року по 2000 рік, яка підтримувала дружні стосунки із своїм братом та з ОСОБА_1, яка проживала разом із ним (а.с. 31-47). Також, в характеристиці на ОСОБА_1, зазначено, що у зв’язку із хворобо ОСОБА_3, вона – ОСОБА_1 брала відпустку у жовтня 2007 року по догляду за хворим (а.с.26). Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 17 жовтня 2007 року відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 20). Після його смерті ОСОБА_1 залишилася проживати у АДРЕСА_1, яка згідно свідоцтва про право власності на житло від 07.04.2003 року, видано ВАТ «Дніпрошляхбуд», згідно з розпорядження № П-65 від 07.04.2003 року, належить ОСОБА_3 (а.с.10). Згідно довідки Красногвардійського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, за період з 2000 року по 2007 рік актовий запис про шлюб між громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відсутній (а.с.25). Згідно довідки Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 15.07.2010 року, в архівах відділів реєстрації актів цивільного стану територіальних управлінь юстиції Дніпропетровської області, актових записів про шлюб на ОСОБА_3, за 1992-2007 роки, та ОСОБА_1 з 01.01.2003 року по 15.06.2010 року, не виявлено (а.с.19). Крім того, факт спільного проживання у незареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року підтвердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. ОСОБА_2 також не заперечував факт проживання ОСОБА_1 у незареєстрованому шлюбі з його дядьком ОСОБА_3
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що дійсно позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тривалий час спільно проживали у незареєстрованому шлюбі однією сім’єю, та обґрунтовано встановив юридичний факт їх спільного проживання однією сім’єю з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс Украйни набрали чинності лише з 01 січня 2004 року.
Крім того, згідно довідки ОСББ «Наш дім» від 25.02.2008 року, ОСОБА_1 прописана та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19). Залишившись проживати у спірній квартирі після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_1 здійснювала комунальні платежі, відкрила особові рахунки на своє ім’я, що підтверджується квитанціями та договорами. Крім того, згідно листа Третьої Дніпропетровського нотаріальної контори від 21.05.2010 року за № 1396/-1-14, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 від 12.04.2008 року у Третій Дніпропетровського державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу № 367/2008, інших заяв до нот контори не надходило, від спадщини ніхто не відмовлявся (а.с.111). про що не заперечував в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, та визнав, що після смерті дядька позивачка залишилася проживати в його квартирі та користується його майном, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позов в частині фактичного прийняття спадщини ОСОБА_1 також обґрунтований і підлягає задоволенню.
Також судом було встановлено, що ОСОБА_2 є рідним племінником ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року є рідною сестрою ОСОБА_3. Після смерті дядька, ОСОБА_2 не звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини і пропустив 6-місячний термін для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини через, те що він вважав, що спірна квартира АДРЕСА_3 ОСОБА_3 не приватизована, а зі слів ОСОБА_1 документи на цю квартиру були викрадені. Вказані причини, на думку суду, є поважними, що також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні пояснила, що її чоловік вважав що спірна квартира АДРЕСА_4 ОСОБА_3 не приватизована, а зі слів ОСОБА_1 документи на цю квартиру були викрадені, тому суд прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про задоволення зустрічного позову про визнання додаткового строку для прийняття спадщини.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 заявила клопотання про залишення її позову про встановлення факту проживання однією сім’єю та встановлення факту прийняття спадщини без розгляду на підставі п,5 ст.207 ЦПК України.
Відповідно до вимог п.5 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду
Заявлене клопотання не підлягає до задоволення, оскільки за даними позовними вимогами ОСОБА_1 вже ухвалено рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 23 липня 2010 року, яке є законним та обґрунтованим і підстав, передбачених законом для його скасуванню не має.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2010 року залишити без змін.
В задоволені заяви представника позивачки ОСОБА_1 –ОСОБА_11 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа; Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю, про встановлення факту прийняття спадщини- відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: