Справа № 2-4229/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2010 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого – судді Бурда Б.В.
при секретарі – Хілько Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкоду у користування власністю, відшкодування майнової та моральної шкоди, -
Встановив:
Позивач свої вимоги мотивує тим, що вона є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, решта 1/3 часин вказаної квартири належить відповідачу. Рішенням суду між ними визначено порядок користування квартирою. Відповідач без погодження з нею заселяє у свою кімнату квартирантів, які псують та руйнують квартиру та належне їй майно. Крім того, відповідач разом зі своїм чоловіком пошкодила вхідні двері з коробкою та замками, вартістю 1910 грн. та забрала документи на квартиру на відновлення яких нею витрачено 482,01 грн. Квартиранти, яких заселила відповідач, пошкодили холодильник, електропроводку, лінолеум, зникла набор меблів «вітальня», чим їй завдано шкоду на суму 610 грн. Зазначила, що діями відповідача, яка зневажливо та грубо поводиться з нею, руйнує її майно, перешкоджає їй у реалізації належній їй частки у спірній квартирі, їй завдано моральну шкоду. Тому просить зобов’язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні квартирою, зобов’язавши відповідача не здавати належну їй частку у найм; стягнути з відповідача на її користь 3722 грн. в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди, 10000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та понесені по справі судові витрати.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали.
Відповідач та ії представник позов заперечили і пояснили, що дійсно відповідач є власником 1/3 частини спірної квартири, а позивач 2/3 частини. Рішенням суду було визначено між власниками цієї квартири порядок користування нею. Позивач у продовж тривалого часу чинить перешкоди у користуванні квартирою, пускає квартирантів, руйнує належне відповідачу майно, намагається незаконно продати належну їй частку спірної квартири. Зазначили, що відповідач ніякого майна позивача не пошкодила, нічого з майна та документів позивача не забирала. Пояснили, що у зв’язку з заміною позивачем замків, відповідач не змогла потрапити у квартиру. У зв’язку з чим, двері відкрили технічні працівники. Після цього, відповідач провела ремонт та відновлення дверей і передала позивачу ключі від них. Тому просять відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши фактичні обставини справи в межах заявлених позовних вимог та перевіривши їх доказами наданими, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є власниками трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1. Позивачу належить на праві власності 2/3 частин квартири, а відповідачу 1/3 частини. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 07.11.2005 року між власниками квартири визначено порядок користування нею і виділено у користування позивачу кімнати площею 16,9 кв.м., 9,9 кв.м. з балконом площею 3,3 кв.м.,а відповідачу виділено у користування кімнату площею 14,8 кв.м. з лоджією площею 3,8 кв.м. Інші приміщення залишені у спільному користуванні. Позивач та відповідач не використовують зазначену квартиру для власного проживання, оскільки мають інше житло.
Зазначені вище обставини визнані сторонами і доказуванню не підлягають.
Також встановлено судом, що у зв’язку з заміною позивачем замків у вхідних дверях без погодження з відповідачем, останній шляхом пошкодження вхідних дверей, замінив замки. Після чого двері та оздоблення були відновлені, а нові ключі передані позивачу. Даний факт був зазначений відповідачем та визнаний позивачем, яка пояснила у судовому засіданні що дійсно відповідач відремонтувала двері та передала їй нові ключі, але вона наполягає на відшкодування коштів, які були нею витрачені на встановлення пошкоджених дверей та замків. Факт відновлення дверей та замків також підтвердила допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3
Також встановлено судом, що позивач та відповідач, які не використовують належну їй на праві власності квартиру, за спільною згодою передають виділені їм у користування за рішенням суду житлові приміщення у найм. Про наявність спільної згоди свідчить тривалість таких дій сторін та те, що обидва співвласника задають житло у спірній квартирі в найм.
Судом встановлено, що позивач має ключі від квартири, має вільний доступ до неї і відповідачем не чиниться жодних перешкод позивачу у користуванні даною квартирою. Позивач здай частину квартири у найм і не має наміру користуватися даною квартирою для особистого проживання про що свідчить зміст первісного позову та укладення позивачем договору купівлі-продажу належної їй частки квартири, якій в подальшому був розірваний. (а.с. 101-102)
Відповідно до вимог ст. 10, 11 ЦПК України суд вирішує справи на засадах змагальності, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених позовних вимог, на підставі поданих ними доказів. В той же час, позивач не надав жодних доказів на підтвердження того що він не надавав згоди відповідачу на вселення квартирантів, відповідач викрала правовстановлюючі документи на квартиру, наявні винні дій відповідача в наслідок яких позивачу було завдано майнову шкоду. Сам позивач у своїх поясненнях посилається на те, що квартиранти, яких заселила відповідач, пошкодили їй майно. Однак, відповідно до положень ст. 1166 ЦК України обов’язок по відшкодуванню завданої майнової шкоди може биту покладений лише на особи, якою ця шкода завдана.
Відповідно до положень ст. 23, ст. 1167 ЦК України обов’язок відшкодування завданої моральної шкоди може бути покладений лише при наявності вини заподіювача такої шкоди та доведення самого факту завдання такої шкоди. В той же час, позивачем не надані суду жодні докази на підтвердження наявності винних дій відповідача, факту заподіяння йому моральної шкоді та причинного зв’язку між винними діями відповідача та завданою йому моральною шкодою, а тому дані вимоги позивача є необґрунтованими.
Правовідносини між сторонами є цивільними, що врегульовані ст. ст. 355, 356, 357, 358, 1166, 1167 ЦК України.
На підставі викладеного суд вважає, що позивачем не надані жодні докази на підтвердження протиправності дій відповідача, факту заподіяння йому винними діями відповідача майнової та моральної шкоди та її розміру, а тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову за необґрунтованістю вимог.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 357, 358, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 210, 212 – 215 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю вимог.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.
Суддя