АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі: представника ПАТ «УкрСиббанк» Данилюк О.В., ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ТОВ «Екологія Поділля», ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк», третіх осіб на стороні позивача ТОВ «Екологія Поділля», ОСОБА_4 про розірвання договору про надання споживчого кредиту,
за апеляційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ТОВ «Екологія Поділля», ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 11345290000 від 14.05.2008 року в розмірі 317 717,57 грн. Посилається на те, що 14.05.2008 року між банком та ОСОБА_5, яка згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 23.02.2009 року змінила прізвище на «Литвинюк», було укладено кредитний договір № 11345290000, згідно якого позичальник отримала 34 800 доларів США терміном користування до 13.05.2015 року зі сплатою за користування коштами 14,0 % річних.
В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, між банком та ТОВ «Екологія Поділля», ОСОБА_4 14.05.2008 року були укладені договори поруки відповідно № 203467, 203473. Згідно даних договорів поруки, поручителі зобов'язалися нести солідарну відповідальність за виконання всіх зобов'язань, які виникають з кредитного договору № 11345290000 від 14.05.2008 року.
У зв'язку із порушенням позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, виникла заборгованість, що і стало підставою для застосування банком права на дострокове повернення частини позики, що залишилась, та сплати належних йому відсотків.
В ході розгляду справи позивач за первісним позовом збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 329 694,99 грн. та судові витрати.
В свою чергу у травні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк», за участю третіх осіб на стороні позивача ТОВ «Екологія Поділля», ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору № 11345290000 від 14.05.2008 року. Посилається на те, що при укладені вищезазначеного кредитного договору сторони керувалися тим, що курс долара США по відношенню до гривні України був стабільним, економіка України мала темпи зростання, підприємницька діяльність розширювалась та приносила стабільний прибуток з тенденцією до постійного зростання, що підтверджується наданими банку бізнес-планами та іншими документами, про прибутки, які були предметом розгляду кредитного комітету і передумовою для видачі кредиту. Нею проводились виплати відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту та відсотках до листопада 2008 року.
Проте, з осені 2008 р. в зв’язку із світовою економічною кризою, що відобразились на економіці України, курс долара США до гривні значно змінився і підвищився, а оскільки позивач отримує прибуток в гривні України, то ця обставина значно вплинула на достаток позивача та істотно зменшила його незалежно від її волі, що потягло за собою неможливість погашення кредиту та відсотків в тих обсягах і строках, що були визначені кредитним договором. Вважає, що виконання умов договору після застосування банком права на дострокове повернення всього залишку кредиту із нарахованими відсотками, призведе до порушення співвідношення майнових інтересів сторін та буде несправедливим.
Р ішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 вересня 2010 року п ервісний позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ТОВ «Екологія Поділля», ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11345290000 від 14.05.2008 року в розмірі 327 164,37 грн. та 1820 грн. у відшкодування понесених позивачем за первісним позовом судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Розірвано кредитний договір № 11345290000 від 14.05.2008 року, укладений між ОСОБА_5 з моменту ухвалення судового рішення, визначивши наслідком розірвання договору обов'язок ОСОБА_2 сплатити на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором в розмірі, визначеному судовим рішенням.
Судові витрати за зустрічним позовом залишено за ОСОБА_2 В решті вимог зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить рішення суду змінити, відмовивши в задоволенні зустрічного позову, а іншу частину судового рішення залишити без змін. Посилається на невідповідність висновків суду в частині зустрічного позову обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, що з’явилися до суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст.ст.10, 57, 60, 213, 308 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов’язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що ОСОБА_5 отримала в АКІБ «УкрСиббанк» на підставі кредитного договору № 11345290000 від 14.05.2008р., 34800 доларів США на строк до 13.05.2015р. зі сплатою 14% річних за користування кредитом. Зобов'язувалась кожного місця сплачувати суму мінімально необхідного платежу для погашення кредитної заборгованості та відсотків, але взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, чим порушила умови договору. Згідно умов договорів поруки, поручителі ТОВ «Екологія Поділля», ОСОБА_4 в разі неналежного виконання позичальником ОСОБА_5 умов кредитного договору несе перед кредитором солідарну відповідальність, передбачену умовами кредитного договору. Таким чином наявні підстави для задоволення первісного позову та стягнення заборгованості з відповідачів в солідарному порядку.
Розірвання (зміна) договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін. При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушили баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині 1 статті 651 ЦК України.
04.02.2009 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 11345290000 від 14.05.2008 року, згідно умов якого сторони домовились про перенесення строків виконання зобов'язань позичальника зі сплати процентів за договором. Таким чином, за ініціативи позичальника, сторони намагались в досудовому порядку вирішити проблему заборгованості по сплаті кредиту, яка на той час уже виникла.
Суд першої інстанції вважає, що у випадку розірвання кредитного договору, за умови визначення наслідком його розірвання обов'язку позичальника сплатити заборгованість, яка існувала на час ухвалення судового рішення, інтереси банку не порушуються, оскільки йому повертаються сума наданого кредиту із відсотками за користування ним та нараховані штрафні санкції. Крім того, банк має можливість швидко стягнути всю заборгованість по кредитному договору за рахунок арештованої квартири відповідачки та арештованого майна і коштів підприємства поручителя.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що якщо кредитний договір не буде розірвано, відбудеться істотне порушення майнових інтересів ОСОБА_2 та її неповнолітньої дитини, оскільки після дострокового стягнення банком усієї суми кредиту із нарахованими відсотками та штрафними санкціями, ТОВ «Екологія Поділля» (директором якого є відповідачка) не зможе в подальшому продовжувати господарську діяльність, а їх житлові умови будуть значно погіршені внаслідок звернення банком стягнення на арештовану квартиру. В той же час на відповідачці, яка після розірвання у 2009 році шлюбу самостійно виховує і утримує неповнолітню дитину, залишиться обов'язок сплачувати до 2025 року відсотки за кредитним договором, що негативно вплине на майнові інтереси її родини.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону.
Так, зокрема, в ідповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, згідно статті 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. З статті 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконує свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовлятися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства, є свобода договору.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відповідно до п.6.1.2 кредитного договору Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п.1.2.2 договору, та вимагати від ОСОБА_2 дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.
Проте, встановлено, що Банк, змінивши термін повернення кредиту в сторону зменшення, жодних змін плати за кредит в сторону зменшення не провів, що є істотним порушенням умов договору та інтересів ОСОБА_2.
Дане положення може бути застосовано Банком з наслідками визначеними ст.611 ЦК України, про що прямо зазначено у пункті 6.1 кредитного договору.
Так, відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1. 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
1. 2) зміна умов зобов'язання;
2. 3) сплата неустойки;
3. 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Встановлено, що ПАТ «УкрСиббанк» керуючись ст.611 ЦК України та пунктом 6.1.2 договору вимагає дострокового повернення всієї суми кредиту, проте не зазначає конкретних правових наслідків як цього вимагає ст.611 ЦК України. Таким чином, ОСОБА_2, визначаючи факт порушення нею строків сплати, цілком обґрунтовано та на законних підставах, звернулася в суд із зустрічним позовом, вимагаючи застосування правових наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст.661 ЦК України, а саме про розірвання кредитного договору .
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що дострокове стягнення всієї суми кредиту, відсотків та пені, на загальну суму 329 694,99 гри., та при цьому подальше збереження дії договору суперечить майновим інтересам ОСОБА_2, оскільки не розриваючи кредитний договір, Банк, стягнувши всю суму наданого кредиту, відсотків та пені на день розгляду справи, залишає за собою право нарахування відсотків за ним й надалі. Цим самим ПАТ «УкрСиббанк» намагається одночасно стягнути значну суму 329 694,99 грн., яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання кредитного договору на умовах, зазначених у п. 1.2.2 договору , яким визначено дату погашення кредиту до 13 травня 2015 р., а також не розривати даний договір, чим породжує досить очевидний дисбаланс інтересів на користь Банку, а не ОСОБА_2, як споживача кредиту.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Встановлено, що ОСОБА_2, розраховувала на строк дії договору, який визначено п.1.2.2 договору, строк повернення кредиту не пізніше 13 травня 2015 року. Вимога банку про дострокове стягнення порушила стабільність відносин, вимагає від неї додаткових зусиль для відшукування одночасно значної суми для задоволення вимог банку, якщо не розірвати договір, банк залишає за собою право нараховувати їй відсотки та пеню, що значно погіршує її інтереси, оскільки вона і так обтяжена тягарем повернення усієї суми кредиту достроково.
Вище викладене свідчить про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору і відповідно до ст.652 ЦК України дає підстави для розірвання зазначеного договору.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з’ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об’єктивний склад, права та обов’язки сторін, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для зміни рішення суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун