АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінни-цької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Зозулі Н.Р.,
за участю представника позивача - АКІБ ( ПАТ )«УкрСиббанк» - Хейніса О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засі-дань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стяг-
нення заборгованості за кредитним договором в сумі 2651658,
24 гривень,
за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 на заочне рі-шення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 квітня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 квітня 2010 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитними договорами в зага- льній сумі 2651658,24 гривень, у рахунок відшкодування витрат зі сплати судо-вого збору - 1700,00 гривень, витрат з інформаційно-технічного забезпечення роз -гляду справи - 120,00 гривень ( а. с. 112-114 ).
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного судового рішення від 28 квітня 2010 року ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 черв-ня 2010 року відмовлено ( а. с. 124 ).
Не погодившись з ухваленим заочним рішенням суду першої інстанції, відпо-відачка ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, де просить скасувати ос-каржуване рішення в повнму обсязі та ухвалити нове рішення про відмову в по-зові ( а. с. 127 ). Апелянтка вважає оскаржуване рішення неправомірним, ухвале-ним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши cуддю-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представни- ка банку, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши за -конність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до ви -сновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну ска-ргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рі-шення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бу-ти скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише форма-льних міркувань.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверд-жуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених об-ставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинст-ва, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на ос-нові повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на під-ставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідже-ні в судовому засіданні.
Судом встановлено, що між ПАТ «УкрСиббанк» в особі Подільського регіо-нального департаменту Вінницьке управління та ОСОБА_4 03.03.2006 року, 05.02. та 05.10.2007 року, 17.06. та 19.09.2008 року були укладені кредитні дого-вори за №№ відповідно 10700696000, 11114580000, 11229278000, 11360814000, 113395555000 на загальну суму 2651658,24 гривень, з яких 2633299,21 гривень - заборгованість за кредитом і нарахованими відсотками, 15858,82 гривні - пеня, 2500,00 гривень - неустойка. Свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту і плати за користування ним відповідач не виконує.
Відповідачка ОСОБА_2 виступає поручителем за всіма кредитними угодами, укладеними ОСОБА_4, тому у відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України несе солідарну з ним відповідальність перед кредитором ( а. с. 7-37 ).
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Частини 1 та 2 ст. 554 ЦК України передбачають, що у разі порушення боржником зобов’язан-ня, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредито-ром як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну ) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед креди-тором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, про-центів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Задовільняючи позов, суд першої інстанції вірно визначився у правовідноси-нах, що склалися між сторонами у справі, дав їм належну правову оцінку та дій-шов підставного висновку про задоволення заявленого позову в повному обсязі, при цьому правильно застосувавши норми матеріального права, не порушивши вимоги процесуального права.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Договори поруки є дійсними, по суті апелянткою не оскаржуються, питання про їх розірвання не порушується.
Доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_2 щодо неправомірності вирішення справи у її відсутномті є такими, що не узгоджуються з нормами чин-ного законодавства і не заслуговують на увагу, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Посилання ОСОБА_2 на недотримання банком умов договору в частині сво -єчасного повідомлення її про прострочення платежів ОСОБА_4 як на підставу скасування судового рішення та відмови у задоволенні заявлених вимог не звіль-няє її як поручителя від виконання взятих на себе зобов’язань, оскільки такі пові-домлення банку є лише передумовою знову ж таки погашення заборгованості боржника його поручителем, чого ОСОБА_2 не робить навіть з того часу, як їй стало відомо про заборгованість боржника.
Ухвалюючи 28 квітня 2010 року рішення про задоволення позову ПАТ «Укр-Сиббанк», суд виходив з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Судом першої інстан-ції відповідно до положень ст. 212 ЦПК України повно з'ясовано обставини спра-ви, тому підстав для скасування чи зміни оскарженого рішення судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, ко-легія cуддів –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 квітня 2010 року зали-шити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили .
Головуюча:
Судді: