УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

          Справа № 22ц –14182/10                                                                     Головуючий у 1-й інстанції – Поліщук Р.А.

                    Категорія 21                                                                                            Доповідач  -   Дерев’янко О.Г.

                                                                                                У Х В А Л А

                                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року колегія  суддів судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Дніпропетровської області   в складі:

головуючого  –  Дерев’янка О.Г.,

суддів - Черненкової Л.О. Красвітної Т.П.

при секретарі  - Грало О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Нікопольського міськ районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2010 року

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зацікавлені особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про  визнання права власності на 1 \ 2 та 1\ 6 частини АДРЕСА_1 в м. Нікополь, про визнання недійсним договору дарування, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді  Нікопольського міськ районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2010 року   позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зацікавлені особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання права власності на 1 \ 2 та 1\ 6 частини АДРЕСА_1 в м. Нікополь, про визнання недійсним договору дарування  була визнана неподаною та повернута позивачеві.

В апеляційній сказі ОСОБА_1   ставить питання про скасування ухвали та направлення позову для розгляду по суті, зазначаючи про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи доповнення до позову від 24.03.2004 року неподаними, суддею зазначено про те, що позивачем не усунуто недоліки, викладені в ухвалі від 28.07.2010 року, а саме відсутня ціна позову, не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, перелік документів, не сплачений судовий збір та витрати ІТЗ. ( т.2 а.с.110)

Проте погодитись з такими висновками судді не можна.

Визнаючи позов неподаним та повертаючи його позивачу судом не враховано, що відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо заява не відповідає вимогам ст.. 119, 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог ст.. 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків…

Суд першої інстанції не зазначено в ухвалі конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат та ІТЗ.

Не можна погодитись з висновками судді про повернення позову з підстав не зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, оскільки подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред’явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Не конкретизовано судом вимоги щодо переліку доданих документів.

Відповідно до вимог ст.. 103 ЦПК країни 1963 року позивач вправі протягом усього часу розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову.

Суддею першої інстанції зазначені вимоги процесуального законодавства не враховані, не враховано також суддею і те, що справа знаходиться в провадженні суду з 10.04.1998 року. Доповнення до позову позивачем подані 24 березня 2004 року та прийняті судом, а тому підстави для визнання цих доповнень неподаними у 2010 році є необґрунтованими.

        При  таких обставинах, колегія суддів вважає, що у судді першої інстанції не було підстав для визнання позову не поданим, тому  апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу судді від 10 серпня 2010 року, як постановлену в порушення вимог ст.. 311 ЦПК України скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218,303,307,311-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Ухвалу Нікопольського міськ районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2010 року щодо визнання неподаним позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зацікавлені особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання права власності на 1 \ 2 та 1\ 6 частини АДРЕСА_1 в м. Нікополь, про визнання недійсним договору дарування  скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді