Справа №22а-163, 2007р.                                                 Головуючий в 1-й інстанції

Варняк СО.

Категорія 22                                                                         Доповідач - Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                                                         УКРАЇНИ

2007 року березня місяця 06 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:                                                                                        Пузанової Л.В.

Суддів:                                                                                              Стародубця М.П.

Орловської Н.В.

при секретарі:                                                                                         Ляшенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 12 грудня 2006 року в справі

за адміністративним, позовом.

ОСОБА_1

до

Херсонського обласного військового комісаріату

про перерахунок пенсії, -

встановила:

В лютому 2006 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Херсонського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії з урахуванням надбавок, встановлених Указами Президента України від 14.07.99р. №847/99 в розмірі 40%; від 23.02.2002р. №173 в розмірі 100%; від 15.05.2003 року №389/03 в розмірі 90%; постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. №829 і наказом Міністерства оборони України від 05.03.2001р. №75 в розмірі 33,3%, які були запроваджені після його звільнення зі служби та не включені в базу для перерахунку пенсії. Просив також: зобов'язати військовий комісаріат здійснити доплату пенсії за 2005 рік у розмірі 50 відсотків від перерахованої пенсії, а також; без обмеження відсоткової надбавки за безперервну службу на 50%, введеного статтею 39 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік».

Постановою від 12 грудня 2006 року суд відмовив у задоволенні позову за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить постанову суду скасувати і ухвалити нову постанову про задоволення заявлених ним позовних вимог, зазначаючи, що висновки суду суперечать положенням Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», а також: Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

2

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. В судовому засіданні представник відповідача доводи скарги не визнав, а рішення суду вважав правильним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого в справі судового рішення в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. наказом №019 від 11 січня 1989 року звільнений з дійсної служби в Збройних Силах СРСР з 20 лютого 1989 року з вислугою 55 років /а.с.11-13/.

З 21 лютого 1989 року йому призначена пенсія, яка обрахована в розмірі 75% окладів /а.с.11/.

Сторони не заперечують, що з 1992 року призначена ОСОБА_1. пенсія була перерахована відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

ОСОБА_1. звернувся до відповідача із заявою про донарахування призначеної йому пенсії, в тому числі і за минулий час, починаючи з 01 вересня 1999 року, із включенням до заробітку (грошового забезпечення), з якого обчислюється пенсія, введених за період з 1996р. по 2004р. додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ч.З ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення.

Можливість перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію за вказаним вище Законом вперше передбачена Законом України від 16.12.2004 року, №2255-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців», який набрав чинності з 01 січня 2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить прийняти в розрахунок щомісячні надбавки та премії, які відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і повинні прийматися в розрахунок при нарахуванні пенсії, або можуть бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії у вказаний у позовній заяві період лише тим особам, які отримували їх під час проходження служби після їх запровадження.

Оскільки пенсія позивачу була нарахована з грошового забезпечення особи, яка була звільнена з військової служби до запровадження таких надбавок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача та про необґрунтованість заявлених ним вимог.

3

Що ж стосується перерахунку пенсії позивача з 01.01.2005 року, то відповідно до наданих доказів, він проведений відповідачем згідно ч.2 розд.ІІ «Прикінцевих положень» Закону №1769-IV від 15.06.2004 року «Про внесення змін до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», за яким особи, яким раніше було призначено пенсії, з 01 січня 2005 року мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50% від суми перерахованої пенсії, азі січня 2006 року 100% цієї суми.

При зазначених обставинах колегія суддів вважає, що висновки суду в спірних правовідносинах відповідають обставинам справи, які суд встановив правильно, а постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, як такі, що не ґрунтуються на законі, висновки суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.

Посилання апелянта на порушення щодо нього положень ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто - законно, (ст.9 КАС України).

Таким чином, на думку колегії суддів, ухвалена в справі постанова відповідає вимогам закону і підстав для її зміни або скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,198,200 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Комсомольського районного суду міста Херсона від 12 грудня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.