Справа № 2-а-884/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26  листопада 2010 року                             с.м.т. Новгородка

    Новгородківський районний суд Кіровоградської області

 в складі:

головуючого судді         Пасічника Д.І.,

при секретарі             Ладиженській Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новгородка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Умань Беркуна В.А., третя особа УДАІ УМВС України в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови серії СА №181473 в справі про адміністративне правопорушення, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.

    Свої вимоги мотивував тим, що 28 вересня 2010 року о 15:30 годині він керував транспортним засобом марки «ГАЗ 2105», державний реєстраційний НОМЕР_1 по автодорозі Кіровоград – Знам’янка на 571 км.  Рухався зі швидкістю 60 км/год.  при цьому був зупинений інспектором ДПС, який після перевірки документів, порушень не виявив, а потім повідомив позивачу, що той рухався з перевищенням швидкості руху на 27 км/год.  на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3.29. При цьому ніяких доказів порушення позивачем ПДР інспектор не надав. В протоколі про адміністративне правопорушення позивач вказав, що з викладеним правопорушенням не згоден, оскільки вимоги ПДР не порушив. У зв’язку з цим позивач просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії СА № 1841473, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122  КУпАП. Посилаючись на те, обставини вказані у постанові по справі про адміністративне правопорушення про порушення нібито ним Правила дорожнього руху не відповідають дійсності. Дана постанова є противоправним необґрунтованим рішенням суб’єкта владних повноважень, що порушує його права, оскільки прийнята відповідачем з порушеннями як в порядку накладення адміністративного стягнення, так і за відсутності підстав для цього, у зв’язку з чим, змушений звернутись  до суду.  

    Представник відповідача та третя особа в судове засідання повторно не з’явились. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

    Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про  причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

    За таких обставин суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача та третьої особи на підставі наявних матеріалів з винесенням рішення по справі.

    Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

    Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

    Суд  вважає,  що   оскаржувана  постанова   прийнята    з порушенням   порядку,   передбаченого   Законами України   «Про міліцію», «Про дорожній  рух», ПДР України,    КУпАП, Інструкції   з оформлення   матеріалів   про адміністративні  правопорушення, Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС,  а  тому  підлягає  скасуванню. 

В матеріалах адміністративної справи інспектором ДПС не зазначено, як було виявлене правопорушення, якими доказами підтверджується факт порушення позивачем ПДР України. Встановлено, що Інспектор ДПС не відібрав пояснення  позивача, виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення лише на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення,  який навіть позивачу не було вручено і на вимогу суду відповідач та третя особа не надали оригінал протоколу та оскаржуваної постанови. Вказане ставить під сумнів порушення позивачем ПДР. 

    Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. 

    Згідно ч.1, 3 ст.7 КУпАП, ніхто не  може  бути  підданий  заходу  впливу  в  зв'язку  з адміністративним  правопорушенням  інакше  як на підставах і  в порядку, встановлених законом.  Додержання вимог закону  при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових  осіб, прокурорським  наглядом,  правом  оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. 

    Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах   про   адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне   і    об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її   в    точній відповідності   з   законом,   забезпечення   виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних  правопорушень,  запобігання  правопорушенням, виховання  громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 

    Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які   фактичні  дані,  що   встановлюються       протоколом       про  адміністративне правопорушення,       поясненнями       особи,       яка  притягається   до   адміністративної відповідальності,    потерпілих,   свідків,    висновком    експерта,    речовими    доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 

    Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Згідно п.1.11. Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» передбачено, що працівники Державтоінспекції під час винесення постанови про накладення стягнення за адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватися вимог статей 33, 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

    Таким чином, судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача суб'єктом владних повноважень - інспектором ДПС - вчинено низку порушень, а саме , в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчинені порушення, відсутні будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем ПДР,   крім цього, письмові пояснення позивача , свідка  при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися та не додані до матеріалів адміністративної справи. 

    З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, відповідачем надані не були, з огляду на відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд приходить до висновку, що  вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають задоволенню. 

    Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.            

    Таким чином, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, а постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням чинного законодавства.

    На  підставі  викладеного,  керуючись   ч.2 ст. 122, п.1 ст. 247, ст. 288, ст.289, ст. 293 КпАП України, ст. ст. 10-11, 71, 86, 100, 160-164, 171-2  КАС  України  суд, –

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Умань Беркуна В.А., третя особа УДАІ УМВС України в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –  задовольнити.

    Постанову серії СА № 181473 від 28.09.2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Умань Беркуном В.А. відносно ОСОБА_1 — скасувати.

    Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.122 КпАП України – закрити через відсутність складу правопорушення.

    Копію постанови направити УДАІ УМВС України в Черкаській області та позивачу ОСОБА_1.  

    Постанова оскарженню не підлягає.

    Головуючий суддя                             Д.І. Пасічник