Справа № 2-2803/2010 року.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 грудня 2010 р оку м. Кілія.
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балана М.В.,
при секретарі Урсул Г.К.,
з участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_3
до
ОСОБА_4
про
стягнення боргу за договором позики , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення з відповідача149 265 гривень 60 копійок заборгованості за договором позики, 1493 гривень сплаченого судового збору 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 5000 гривень витрат на правову допомогу.
Під час розгляду справи у суді позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 208968 гривень заборгованості за договором позики з урахуванням відсотків, що станом на 01.09.2010 року еквівалентно 26121 долару США, 1700 гривень сплаченого судового збору 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 5000 гривень витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 пояснили, що у травні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_3 з проханням дати їй у борг гроші. ОСОБА_3 погодився, але у зв’язку з тим, що у нього були грошові кошти у доларах США, а не у гривні, він за домовленістю дав ОСОБА_4 5000 доларів США, строком на два місяці, під 10 відсотків у місяць, визначившись при цьому, що борг буде повернуто у гривні, за курсом НБУ. На підтвердження укладеної угоди, ОСОБА_4 власноруч написала позивачу боргову розписку, в якій зазначила, що бере у нього в борг 5000 доларів США до 30.07.2009 року зі сплатою 10 відсотків від суми боргу за кожен місяць. 30.06.2009 року ОСОБА_4 знов звернулася до позивача з проханням дати їй у борг ще 3000 доларів США під 10 відсотків у місяць, з граничним терміном виплати усієї суми боргу з відсотками не пізніше 30.07.2009 року. У зв’язку з тим, що відповідач не могла своєчасно повернути ОСОБА_3 суму боргу з відсотками, на її прохання строк повернення грошей було продовжено до 30.08.2009 року. У зв’язку з тим, що 30.08.2009 року ОСОБА_4 у черговий раз не змогла повернути кошти у повному обсязі, але частково сплатила відсотки, а також погодилась включити до загальної суми боргу витрати понесені позивачем, станом на 01.09.2009 року загальна узгоджена з відповідачам сума боргу складала 9500 доларів США, які ОСОБА_4 повинна була повернути до 30.09.2009 року разом з 10 відсотками від усієї зазначеної суми. На підтвердження укладеної угоди 01.09.2009 року, ОСОБА_4 власноруч написала позивачу боргову розписку, в якій зазначила, що вона бере у нього в борг 9500 доларів США, під 10 відсотків у місяць, до 30.09.2009 року. 30.09.2009 року ОСОБА_4 не змогла повернути ОСОБА_3 суму боргу з відсотками, у зв’язку з чим термін виплати грошей був продовжений до 30.11.2009 року. На підтвердження укладеної нової угоди 30.10.2009 року, ОСОБА_4 власноруч написала позивачу боргову розписку, в якій зазначила, що вона бере у нього в борг 11100 доларів США, під 10 відсотків у місяць, до 30.11.2009 року. На численні звернення позивача повернути гроші, ОСОБА_4 відповідала, що в неї не має такої суми та просила відстрочити термін виплати боргу, обіцяючи виплатити в повному обсязі разом з узгодженими відсотками. 13.01.2010 року на підтвердження раніш укладених угод ОСОБА_4 власноруч написала ОСОБА_3 боргову розписку, в якій зазначила, що бере в борг у позивача 12850 доларів США, під 10 відсотків у місяць, з виплатою суми боргу з урахуванням відсотків до 01.03.2010 року. 28.02.2010 року ОСОБА_4 в черговий раз власноруч написала позивачу розписку, в якій на підтвердження раніше укладених угод зазначила, що бере у ОСОБА_3 в борг 15420 доларів США (узгоджена загальна сума боргу, з урахуванням відсотків), під 10 відсотків у місяць, які зобов’язується повернути позивачу до 01.04.2010 року. Не повернувши борг до 01.04.2010 року, 06.04.2010 року ОСОБА_4 написала чергову розписку, в якій зазначила, що бере у борг у ОСОБА_3 16962 долари США (загальна сума боргу з урахуванням відсотків), під 10 відсотків у місяць та зобов’язується повернути увесь борг до 01.05.2010 року.
У зв’язку з тим, що 01.05.2010 року ОСОБА_4 не повернула ОСОБА_3 борг, сума якого з урахуванням узгоджених з відповідачкою відсотків складала 18578,2 долари США, позивач 13.05.2010 року був вимушений звернутися до суду з зазначеним позовом.
За час розгляду справи у суді, зважаючи на те, що відповідач так не розрахувалася з позивачем, станом на 01.09.2010 року сума боргу знов зросла та складає: 18658 доларів США – сума боргу + 10 відсотків від суми боргу – 1856,8 доларів США х 4 місяці = 26121 долар США. Згідно з курсом НБУ станом на 01.09.2010 року, який складав 8 гривень за 1долар США, сума боргу у національній валюті дорівнює - 208968 гривень.
За звернення до суду ОСОБА_3 було сплачено 1700 гривень державного мита, 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, що підтверджується відповідними квитанціями. Окрім того для захисту свого порушеного права у суді позивач був вимушений звернутися за правовою допомогою до приватного адвоката ОСОБА_1, за послуги якого сплатив останньому 5000 гривень, що також підтверджується відповідною квітанцією.
На підставі наведеного просять суд позов задовольнити у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 208968 гривень боргу з нарахованими відсотками (26121 долар США), а також усі судові витрати.
Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_2 , в судовому засіданні позов визнали частково, у частині стягнення з відповідача 8000 доларів США, в іншій частині позов не визнали та пояснили, що у травні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_3 з проханням дати їй у борг гроші. ОСОБА_3 погодився та дав відповідачу 5000 доларів США, строком на два місяці, під 10 відсотків у місяць. На підтвердження укладеної угоди, ОСОБА_4 власноруч написала позивачу боргову розписку. 30.06.2009 року ОСОБА_4 знов звернулася до ОСОБА_3 з проханням дати їй у борг ще 3000 доларів США під 10 відсотків у місяць, з граничним терміном виплати усієї суми боргу з відсотками не пізніше 30.07.2009 року. У зв’язку з тим, що ОСОБА_4 не могла своєчасно повернути ОСОБА_3 суму боргу з відсотками, на її прохання строк повернення грошей було продовжено до 30.08.2009 року. У зв’язку з тим, що 30.08.2009 року ОСОБА_4 у черговий раз не змогла повернути кошти у повному обсязі, але частково сплатила відсотки, а також погодилась включити до загальної суми боргу витрати понесені позивачем, станом на 01.09.2009 року загальна узгоджена з відповідачам сума боргу складала 9500 доларів США, які ОСОБА_4 повинна була повернути до 30.09.2009 року разом з 10 відсотками від усієї зазначеної суми. В подальшому ОСОБА_4 неодноразово просила ОСОБА_3 відстрочити термін повернення грошей та у підтвердження своїх зобов’язань перед позивачем писала розписки, в яких підтверджувала збільшені суми боргу з нарахованими відсотками. Остання рас писка була написана 06.04.2010 року та у ній було зазначено, що відповідач бере у борг у ОСОБА_3 16962 долари США (загальна сума боргу з урахуванням відсотків), під 10 відсотків у місяць та зобов’язується повернути увесь борг до 01.05.2010 року. У зв’язку зі скрутним матеріальним становищем ОСОБА_4 не змогла повернути борг, з часом вона згодна виплатити 8000 доларів, які бралися у борг, але не згодна виплачувати відсотки, оскільки брала долари США і повертати буде теж долари США. Відповідач не заперечує, що усі 6 розписок були написані нею власноруч і суми боргу, а також суми нарахованих відсотків були вказані вірно, але наполягає на тому, що розписки писали під психологічним тиском ОСОБА_3, яки після спливу чергового терміну зазначеного у розписках постійно приїжджав до неї додому та вимагав повернути гроші, або написати нову розписку з урахуванням збільшеної суми боргу та нарахованих відсотків. Окрім того вважають вимогу про стягнення витрат на правову допомогу безпідставною, оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження понесених витрат.
На підставі наведеного сторона відповідачів просить суд позов задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 8000 доларів США, у задоволенні позову в частині інших позовних вимог просить відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, судом достовірно встановленні наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом достовірно встановлено і не оспорюється сторонами, що у травні 2009 року ОСОБА_4 взяла у борг у ОСОБА_3 5000 доларів США, строком на два місяці, під 10 відсотків у місяць. На підтвердження укладеної угоди, ОСОБА_4 власноруч написала позивачу боргову розписку /а.с. 50/. 30.06.2009 року ОСОБА_4 знов звернулася до ОСОБА_3 та отримала у борг ще 3000 доларів США під 10 відсотків у місяць, з граничним терміном виплати усієї суми боргу з відсотками не пізніше 30.07.2009 року. Таким чином між сторонами було укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_4 отримала у борг від ОСОБА_3 8000 доларів США, під 10 відсотків у місяць. У зв’язку з тим, що відповідач не могла своєчасно повернути ОСОБА_3 суму боргу з відсотками, на її прохання строк повернення грошей було продовжено до 30.08.2009 року. 30.08.2009 року ОСОБА_4 у черговий раз не змогла повернути кошти у повному обсязі, але частково сплатила відсотки, а також погодилась включити до загальної суми боргу витрати понесені позивачем, станом на 01.09.2009 року загальна узгоджена з відповідачам сума боргу складала 9500 доларів США, які ОСОБА_4 повинна була повернути до 30.09.2009 року разом з 10 відсотками від усієї зазначеної суми. На підтвердження укладеної угоди 01.09.2009 року, ОСОБА_4 власноруч написала позивачу боргову розписку, в якій зазначила, що вона бере у нього в борг 9500 доларів США, під 10 відсотків у місяць, до 30.09.2009 року /а.с. 51/. 30.09.2009 року ОСОБА_4 не змогла повернути ОСОБА_3 суму боргу з відсотками, у зв’язку з чим термін виплати грошей був продовжений до 30.11.2009 року. На підтвердження укладеної угоди 30.10.2009 року, ОСОБА_4 власноруч написала позивачу боргову розписку, в якій зазначила, що вона бере у нього в борг 11100 доларів США, під 10 відсотків у місяць, до 30.11.2009 року /а.с. 52/. 13.01.2010 року не сплативши борг і на підтвердження раніш укладених угод ОСОБА_4 власноруч написала ОСОБА_3 боргову розписку, в якій зазначила, що бере в борг у позивача 12850 доларів США, під 10 відсотків у місяць, з виплатою суми боргу з урахуванням відсотків до 01.03.2010 року /а.с. 53/. 28.02.2010 року ОСОБА_4 в черговий раз власноруч написала позивачу розписку, в якій на підтвердження раніше укладених угод зазначила, що бере у ОСОБА_3 в борг 15420 доларів США (узгоджена загальна сума боргу, з урахуванням відсотків), під 10 відсотків у місяць, які зобов’язується повернути позивачу до 01.04.2010 року /а.с. 54/. Не повернувши борг, 06.04.2010 року ОСОБА_4 написала чергову розписку, в якій зазначила, що бере у борг у ОСОБА_3 16962 долари США (загальна сума боргу з урахуванням відсотків), під 10 відсотків у місяць та зобов’язується повернути увесь борг до 01.05.2010 року /а.с. 6/.
01.05.2010 року ОСОБА_4 не повернула ОСОБА_3 борг, сума якого з урахуванням узгоджених з відповідачкою відсотків складала 18578,2 долари США, у зв’язку з чим 13.05.2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Окрім того судом достовірно встановлено, що на час розгляду справи у суді відповідач так не розрахувалася з позивачем. Станом на 01.09.2010 року сума боргу ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 складає: 18658 доларів США – сума боргу + 10 відсотків від суми боргу – 1856,8 доларів США х 4 місяці = 26121 долар США. Згідно з курсом НБУ станом на 01.09.2010 року, який складав 7,99 гривень за 1долар США /а.с. 62/, сума боргу у національній валюті дорівнює - 208680 гривень 66 копійок.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Як зазначено в частині 2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року, який діє, предметом договору позики можуть бути: валюта України; іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено, що до теперішнього часу відповідач позику не повернув, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 1049 ЦК України, відповідно до якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як зазначено у ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином суд вважає позов в частині стягнення суми боргу з нарахованими відсотками таким, що підлягає частковому задоволенню у сумі 208680 гривень 66 копійок, що відповідає курсу НБУ по відношенню долара США до гривні, станом на 01.09.2010 року, а не у сумі 208968 гривень, яка була розрахована позивачем.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При звернені до суду ОСОБА_3 було сплачено 1700 гривень судового збору, що підтверджується відповідними квитанціями від 13.05.2010 року /а.с. 2/ та від 27.08.2010 року /а.с. 44/, 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, квитанція від 13.05.2010 року /а.с. 1/.
Згідно зі свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 260 від 01.11.2000 року, виданого на підставі рішення № 7, від 20.10.2000 року Миколаївської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с. 20/. Між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 12.05.2010 року було укладено угоду про надання адвокатом позивачу правової допомоги /а.с. 19/. Згідно з квитанцією відділення № 6708 «Ощадбанка України» 26.05.2010 року ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_1 за надання юридичних послуг 5000 гривень /а.с. 29/.
На підставі наведеного суд вважає позов в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесених останнім та документально підтверджених судових витрат таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг у сумі 208680 гривень 66 копійок, що станом на 01.09.2010 року згідно з курсом НБУ було еквівалентно 26121 долару США.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1700 гривень сплаченого судового збору, 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 5000 гривень витрат на правову допомогу.
У задоволенні позову в частині інших позовних вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Балан М.В.