Справа № 2-1202                                           2010 р.

                                                            З А О Ч Н Е

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11. 2010 року                                                                             Біляївський районний суд  

                                                                                                         Одеської області.

в складі: головуючого судді Груца Є.Є.

при секретарі Ткаченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні власністю, суд -

В С Т А Н О В И В:

         Позивач звернувся до суду з цим  позовом і просить суд зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належною йому на підставі державного акту земельною ділянкою АДРЕСА_1

Зобов’язати ОСОБА_2 звільнити належну йому на підставі державного акту земельну ділянку № 1, що розташована розташована по АДРЕСА_1

Стягнути з відповідачки на свою користь майнову шкоду у розмірі 27171 гривню, 30 тисяч гривень моральної шкоди.

    Ні відповідачка, ні її представник до суду не з’явилися у друге, і не повідомили суд про причину неявки, хоча відповідачка ОСОБА_2 була повідомлена належним чином, про що свідчать заказані повідомлення.  

Представник позивача не заперечує щоб справа була розглянута у відсутність відповідачки.

       Заслухавши пояснення представника позивача,  вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов  підлягає задоволенню.

        Як встановлено судом 15 лютого 2008р. ОСОБА_1 взяв шлюб з ОСОБА_3, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Одесі, про що в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено запис за № 79.

         Його дружина була членом садового товариства „МІКРОН-1” садового масиву „Алтестівський”, що розташований на АДРЕСА_1 Їй належала земельна ділянка площею 0,042га по АДРЕСА_1, що використовувалася для ведення індивідуального садівництва.

         Вищевказана земельна ділянка була надана в користування для ведення садівництва у 1980р. батькові його дружини, ОСОБА_4, який помер 19.07.2002р. Рішенням другої сесії двадцять третього скликання Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області за № 9/20 від 23.04.1998р. вказана земельна ділянка була безкоштовно передана у власність ОСОБА_4

         Через важкі сімейні обставини ОСОБА_4 не отримав Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, проте він разом з членами сім’ї добросовісно володів нею, займався індивідуальним садівництвом, сплачував усі необхідні платежі. На території земельної ділянки було збудовано садовий будиночок, який закінчено будівництвом, проте не здано в експлуатацію, знаходяться багаторічні насадження.

         Після смерті ОСОБА_4 усі обов’язки власника земельної ділянки виконувала його дружини, ОСОБА_5. На протязі літніх сезонів 2004 – 2007р.р. через поганий стан здоров’я й скрутне матеріальне становище вона здавала садовий будиночок в оренду відповідачці по справі ОСОБА_2.

         ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті його дружина, ОСОБА_3, офіційно оформила своє членство у садовому товаристві „МІКРОН-1”.

Оскільки незабаром дружина важко захворіла й не мала можливості доглядати за садовою ділянкою, за її заявою до правління садового товариства права користувача спірної земельної ділянки були передані позивачу.

       20 березня 2008р. позивач став членом товариства й отримав у користування вищезазначену земельну ділянку.

        На той час йому не було відомо, що ОСОБА_2 після закінчення строку оренди не повернула ключі від воріт й будинку орендодавцю. З настанням літнього сезону 2008р. вона без будь-яких правових підстав оселилася в садовому будинку й не дозволяла дружині позивача та позивачу потрапити на ділянку.

        Оскільки на той час його  дружина захворіла й потребувала постійного догляду, позивач не мав можливості займатися виселенням відповідачки. Скориставшись важкими сімейними обставинами, що існували на той час у його родині, відповідачка продовжила користуватися садовою ділянкою й в 2009р.

         ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина позивача померла. Після смерті дружини позивач здійснив певні дії по виселенню ОСОБА_2, звернувся з відповідною заявою до Усатівського відділення міліції Біляївського РО ГУМВС України в Одеській області, проте відповідачка відмовилася добровільно звільнити маєток.

         В теперішній час позивач оформив необхідні документи й отримав державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку, що підтверджується його копією.                                            

        Відмовляючись повернути позивачу ключі від маєтку й звільнити садовий будинок від власних речей, ОСОБА_2 порушує його право власника земельної ділянки на користування й розпорядження нею.

        Згідно ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Ст. 386 ЦК України закріплює підстави захисту права власності.

       Згідно ст. 391 ЦК України, позивач має право вимагати усунення перешкод в здійсненні права користування й розпорядження власним майном.

        Таким чином суд вважає, що позов законний, обгрунтований, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні тому  підлягає частковому задоволенню, а саме задоволенню в частині зобов’язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належною йому на підставі державного акту земельною ділянкою АДРЕСА_1

Зобов’язанні ОСОБА_2 звільнити належну йому на підставі державного акту земельну ділянку № 1, що розташована розташована по АДРЕСА_1

Стягнути з відповідачки на його користь 3171 гривню витрат за надання юридичних послуг та судові витрати.

В іншій частині стягнення майнової та моральної шкоди, відмовити, так як позивач не надав суду доказів на їх підтвердження.

Керуючись  ст. 15, 30, 62, 202, 202-1, 224-227  ЦПК України, ст. ст. 386, 391 ЦК України  суд

                                                         В И Р І Ш И В :

      Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення перешкод у користуванні власністю, задовільнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1, на підставі державного акту, земельною ділянкою АДРЕСА_1

Зобов’язати ОСОБА_2 звільнити належну ОСОБА_1 на підставі державного акту земельну ділянку № 1, що розташована розташована по АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 3171 гривню витрат за надання юридичних послуг та судові витрати.

В іншій частині позову, відмовити.

         Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

    Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

    Суддя:                                                                                                             Є.Є. Груца