РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ          

                                        Справа № 2 - 1239/2010 рік

    15 листопада 2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі

        головуючої  судді             Збицької К.Д.

        з участю секретаря             Даниленко Л.Г.,

        представника позивача         Пасічника А.Й.,

        представника відповідача         ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині цивільну справу   за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська промислово-фінансова компанія» до ОСОБА_3   про стягнення боргу, -

                        встановив :

    представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки 15886,51грн., що становлять 22% річних від суми 30792,49коп. за користування належними йому грошовими коштами за період з 28 червня 2007 року по 06 листопада 2009 року та 15327,91грн. пені за несвоєчасну сплату   відповідачкою як позичальником процентів за користування кредитними коштами за цей же період у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

    У обгрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Малинського районного суду від 10 липня 2008 року  з ОСОБА_3  стягнуто   на користь позивача 30792грн.49коп. на відшкодування сплачених ним як майновим поручителем коштів кредитодавцю – Державному ощадному банку України. Однак відповідачка відшкодувала їх лише    06 листопада 2009 року.

    У судовому засіданні представник позивача Пасічник А.Й. підтримав позов та пояснив, що позивач як майновий поручитель виконав обов’язок ОСОБА_3 перед ВАТ «Державний ощадний банк України», погасивши заборгованість за кредитним договором та відсотками, тому до нього на підставі ст.512 Цивільного кодексу України переходять права  кредитора у зобов’язанні між кредитодавцем та позичальником, тобто до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки відповідачка сплатила стягнуту судом суму боргу на підставі виконавчого листа  лише 06 листопада 2009 року, просить позов задовольнити.

    Представник відповідачки ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на відсутність у позивача наданих фінансовим установам підстав для нарахування та стягнення зазначених позивачем коштів.

    З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими судом доказами, суд визнає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, що 22 квітня 2004 року між відкритим акціонерним товариством «Ощадний банк України» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №312, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 25000грн. терміном на 60 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 22% річних. Майновим поручителем на підставі договору про заставу рухомого майна від 26 квітня 2004 року виступило товариство з обмеженою відповідальністю «Малинська промислово-фінансова компанія», яке погасило заборгованість позичальниці   по кредитному договору, відсотках та інших нарахуваннях у розмірі 30792грн.49коп., що встановлено рішенням Малинського районного суду від 10 липня 2008 року, яким в порядку регресу зазначена сума стягнена з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська промислово-фінансова компанія».  

    На виконання зазначеного рішення відділом державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції товариству «Малинська промислово-фінансова компанія» перераховано стягнуті кошти двома платіжними дорученнями - №1781 від 22 жовтня 2009 року та № 1932 від 06 листопада 2009 року.

      Згідно  п.3) ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), тобто у позивача виникло право на пред’явлення до відповідачки вимог, передбачених п.п.1.1, 1.6, 1.7 та 4.1.1 кредитного договору.

    Проте у відповідності до положення ст.513 цього Кодексу правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

    Статтею 514 цього Кодексу визначено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Порядок заміни кредитора у зобов’язанні визначений статтею 516 Цивільного кодексу, згідно частини другої якої якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

    Судом встановлено, що після погашення боргу відповідачки перед ВАТ «Державний ощадний банк України» письмове повідомлення про заміну первісного кредитора товариство з обмеженою відповідальністю «Малинська промислово-фінансова компанія» боржнику ОСОБА_3 не надсилало, щомісячне нарахування відсотків за користування його коштами не проводило і про наслідки їх несплати відповідачку не повідомляло, що визнав представник позивача та про що свідчить відсутність відповідних документів, які мають бути надані суду в підтвердження позовних вимог.

    Згідно з положеннями ч.3 ст.10, ч.1 ст.60  ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Керуючись ст.ст.10,11,60,176,212,213,215 Цивільно-процесуального кодексу             України, на підставі ст.ст.512,513,514,516 Цивільного кодексу України, -

                        вирішив :

    відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська промислово-фінансова компанія» до ОСОБА_3   про стягнення боргу процентів за користування коштами та подвійної процентної ставки Національного Банку України за безпідставністю.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд.

     Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання   апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання   апеляційної скарги рішення набирає законної сили     після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.    

    Головуюча