Справа №  2-5572                                                                                                                                                                                2010р .

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

“19” серпня 2010р.                                     м. Свердловськ

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

одноособово судді       Логвіної Л.С.,

при секретарі               Альмашовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду у місті Свердловську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Свердловського міського суду Луганської області з даною  позовною заявою до відповідача про стягнення з  Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в обґрунтування вимог зазначивши, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1,  відповідно до ст. 1 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни.

Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2010 роках їй така допомога не виплачувалась.

Верховна Рада України своїм Законом України 3235-4 від 20.12.05 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» стаття 77 та стаття 110 та Законом України № 489-У від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007 року, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України» вирішив: пункт 1 визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними  положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195-4 від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положення статті 71 Закону України на 2007 рік № 489-У від 19.12.2006 року визнані неконституційними.

Пункт 5 Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Пункт 6 Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті  19 та частини 3 статті 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплата   позивачу соціальної допомоги. Передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

ЇЇ законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні їй як дитині війни виплати  їй повідомлено не було, тому про факт продовження порушення її прав їй стало відомо лише після отримання відповіді  з Пенсійного Фонду.

Вона вже зверталася у Свердловський міський суд Луганської області з позовом, який постановив рішення на її користь за періоди з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року № 2-а-638/2009 р.

Просить суд постановити рішення, яким:  зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області провести перерахунок її пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та збільшити її на 30% з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на її користь сплачені судові витрати у розмірі 8-50 грн. та 37 грн..

    Позивачка у судове засідання не з’явилась, надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

           В судове засідання представник відповідача не з’явилась, але до початку судового засідання надала заперечення, в якому просить суд розглянути справу без їх участі, позовні вимоги не визнає, в своїх запереченнях посилається на наступне, відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 вищезазначеного Закону України фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Однак, у 2007 році  не були прийняті  нормативні акти на виконання вказаних вимог закону, не було встановлено порядок виплати таких підвищень. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2008 році таке підвищення позивачеві виплачувалось. Зміни до ст. 6 Закону «Про соціальний захист  дітей війни» діяли до 22.05.2008 року. Пунктом 9 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня в розмірі - 48,1 гр., з 1 липня – 48, 2 гр. Просить відмовити у задоволенні позову.

  Суд, дослідивши докази, наявні в  матеріалах справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідно до положень ст.ст. 3,11,15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

  Суд розглядає цивільні справи не інакше як за звершенням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших  осіб, які беруть участь у справі.

  Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

           Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

 У судовому засіданні встановлено, що позивач народилася 07.07.1939 року та має статус дитини війни, що підтверджується паспортом громадянина України ЕМ471769, виданого Свердловським МВ УМВС України в Луганській області 11 січня 2000 року (а.с.5) та посвідченням № 165040, виданого Свердловським УПСЗН  Луганської області 15 серпня 1994 року (а.с.6).

 Із листа Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ Луганської області,  убачається, що виплата підвищення у розмірі надбавки, встановленої для дітей війни становить:  47,00 грн. – з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року; 48,10 грн. – з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року; 48,20 грн. – з 01ю07.2008 року по 30.09.2008 року та 49,80 грн. – з 01.10.2008 року довічно. Підвищення пенсії у вищезазначених розмірах проводиться з 01.01.2008 року. Виплатити підвищення пенсії як дитині війни у 2006-2010 роках в інших розмірах не має юридичних підстав (а.с.7).

Згідно виконавчого листа, виданого 11.05.2010 року відповідно до рішення Свердловського міського суду Луганської області по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними щодо виплати щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 12.05.2009 року, яке набрало законної сили 06.10.2009 року,  УПФУ в м. Свердловську Луганської області зобов’язано здійснити виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням здійснених виплат (а.с.8).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином,  суд вважає, що строк позовної давності звернення з позовом до суду позивачкою не пропущений, так як вона звернулася до суду 22.06.2010 року.

Суд вважає, що позов  в  частині зобов'язання  Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити  на  користь позивача недоплачену  їй  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягає задоволенню з наступних підстав.        

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня – 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн. 11 коп.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

            Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.

 Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача в частині невиплати  позивачу  державної соціальної  допомоги  до пенсії , як дитині війни  у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є неправомірними, тому суд вважає  зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити  позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09  липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.

  За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

 Враховуючи вказані положення частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та положення ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", якою встановлено право особи зі статусом «дитина війни» на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов'язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого  з липня 2007 року.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України „Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення № 6-рп/2007 від 9 липня 2007.  

 Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

 Суттю положень ст. 46 Конституції України є те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом

  Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

 На вимогу п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає,  за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області перерахувати та виплатити за рахунок коштів Державного бюджету  України на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, з урахуванням фактично здійснених виплат.

          Відповідно до  положень п. 1 ст. 88 ЦПК України і на підставі постанови КМУ від 21 грудня 2005 року № 1258 "Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів", суд також рахує за можливе стягнути з відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на користь позивача сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 37,00 грн.

          Згідно п. 34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» відповідач звільнений від сплати судового збору, у зв'язку з чим, на вимогу п. 2 ст. 88 ЦПК, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тому сума сплаченого позивачем судового збору 8,50 грн.  підлягає стягненню з Держави.  

          На підставі ст.ст. 8, 19, 46, 55, 147, 152 Конституції України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-У, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про прожитковий мінімум», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.3, 10-11, 15, 60, 61, 88 та 212-215, 218  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і  виплатити ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету  України підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00  грн.

Стягнути з держави на користь ОСОБА_1  судовий збір у розмірі 8,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної  скарги, якщо апеляційну  скаргу не було подано.  У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його  не скасовано, набирає  законної  сили після  розгляду  справи  апеляційним  судом.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ                                                                                                       ЛОГВІНА Л.С .