Справа №2-366/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року                                 м.Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.

          при секретарі судового засідання Табен Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання у м.Радехів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Відділ реєстрації актів цивільного стану Богодухівського районного управління юстиції Харківської області про виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини,

встановив:

Позивачка звернулася до суду із просьбою виключити з актового запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 дані про ОСОБА_4, як батька дитини. Крім цього, просить зобов’язати третю особу внести зміни в актовий запис про народження дитини, вказавши у ньому батьком ОСОБА_2.

В обґрунтування своїх позовних вимог у судовому засіданні пояснила, що 1991 року між нині покійним ОСОБА_4 та нею було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народився син ОСОБА_3, однак біологічним батьком того ОСОБА_4 не був. Син ОСОБА_3 був зачатий із відповідачем – ОСОБА_2, з яким вона у той час перебувала у фактичних шлюбних відносинах. Покійний ОСОБА_4 із-за фізичних вад не міг мати дітей і з моменту народження сина, з цих підстав між ними відбувалися часті конфлікти та сварки. Таким чином, у 1997 році вони розірвали шлюб, а у січні 2008 року ОСОБА_4 помер. Позивачка стверджує, що з моменту укладення шлюбу з ОСОБА_4 і до його розірвання, вона фактично проживала із ОСОБА_2 та на даний час з ним одружена. Просить продовжити строк позовної давності, оскільки про існування такого не знала та побоювалася агресивності ОСОБА_4.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримала та дала аналогічні пояснення.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав та пояснив, що працюючи разом із ОСОБА_1 у м.Богодухові, він зустрічався із тою. Таким чином, від його стосунків із позивачкою, у неї в 1991 році народився син ОСОБА_3. Після народження сина між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 різко погіршилися стосунки, а тому вона переїхала на постійне місце проживання до нього. Таким чином, він разом із позивачкою виховували ОСОБА_3 і визнає себе біологічним батьком того.

Співвідповідач позовні вимоги визнав повністю та у судовому засідання пояснив, що наскільки пам’ятає, він весь час перебував в оточенні своєї мами та ОСОБА_2, якого інакше, як батьком ні він, ні мати не називали.

Вислухавши пояснення позивача, її представника та відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Виходячи із рекомендацій, зазначених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до п.2 розділу VI «Прикінцеві положення» СК України та з врахуванням обставин прийняття Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд вважає за необхідне при вирішенні вказаного спору керуватися нормами Сімейного кодексу Украхни.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та в свідоцтві про його народження серії НОМЕР_1 в графі «батько» значиться ОСОБА_4, а в графі «мати» - ОСОБА_1 (а.с.8).

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 21 березня 1997 року, останній присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно частини 1 статті 138 Сімейного кодексу України, жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9), однак нормами чинного законодавства передбачено можливість оспорювання батьківства і після смерті особи, яка записана батьком дитини, в даному випадку дружиною (ст.173 СК України).

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Приймаючи до уваги вищенаведене, безумовне визнання ОСОБА_2 позовних вимог, а від так свого батьківства щодо ОСОБА_3, значний період часу перебування позивачки та відповідача у фактичних шлюбних відносинах (а.с.7), суд вважає, що є достатньо підстав та доказів про виключення відомостей про особу ОСОБА_4, як батька дитини – ОСОБА_3 з актового запису про його народження, а від так задоволення позовних вимог.

Щодо застосування строків позовної давності, зазначених у ч.3 ст.138 СК України, судом приймається до уваги те, що ні однією із сторін у спорі не зроблено відповідної заяви (ч.3 ст.267 ЦК України).

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,215 ЦПК України та ст.ст.137,138 Сімейного Кодексу України, суд -

вирішив:

Позовну заяву задоволити.

З актового запису про народження ОСОБА_3 №243 від 30 грудня 1992 року, проведеного Богодухівським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківської області, виключити відомості про його батька ОСОБА_4.

Зобов’язати Відділ реєстрації актів цивільного стану Богодухівського районного управління юстиції Харківської області внести зміни в актовий запис №243 від 30 грудня 1992 року про народження ОСОБА_3, вказавши у ньому батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с.Нивиці, Радехівського району Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий    підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Радехівського районного суду                      Мулявка О.В.