АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а- 1872/ 2006р. Головуючий по 1-й інстанції:
Рябішин А.О.
Суддя-доповідач:
Карнаух П.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня місяця 24 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Карнауха П.М.
Суддів : Омельченко Л.М., Триголова В.М.
При секретарі: Болдирєвій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за
апеляційною скаргою директора відкритого акціонерного товариства «Полтавський
сервісзернопром» на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 травня 2006 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства « Полтавський сервісзернопром» до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
встановила:
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 23 травня 2006 року в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Полтавський сервісзернопром» до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням відмовлено за недоведеністю позовних вимог.
З даним рішенням не погодився директор відкритого акціонерного товариства «Полтавський сервісзернопром» та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Вважає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, підстав для її задоволення та скасування рішення не вбачає.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини і матеріали справи, на підставі яких судом постановлене правильне та справедливе рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.07.2001 року виконавчим комітетом Абазівської сільської Ради Полтавського району, на підставі рішення правління та трудового колективу ВАТ «Полтавський сервісзернопром» від 15.05.2001 року,
відповідачці був виданий ордер на ізольовану квартиру за адресою АДРЕСА_1, і вона була зареєстрована у вказаному домоволодінні.
Також судом першої інстанції вірно встановлено, що квартира за адресою АДРЕСА_1 не увійшла до статутного фонду господарського товариства, а тому єдиним розпорядником вказаного майна є Регіональне відділення фонду державного майна України по Полтавській області.
Згідно ст. 10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції вірно визначено предмет спірних правовідносин і норми матеріального права, які їх регулюють.
Згідно ч.2 ст. 326 ЦК України, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, врахувавши те, що квартира в АДРЕСА_1 є державною власністю, тому господарське товариство не має права представляти інтереси держави і інтереси держави ніяким чином не порушуються.
Також, пославшись на вимоги ст.71 ЖК України, суд правомірно визнав необгрунтованими посилання позивача, що ОСОБА_1 не проживає без поважних причин у вказаній квартирі.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що факт непроживання позивачкою в квартирі АДРЕСА_1 спростовується також зверненнями позивачки до Абазівської сільської Ради та до Регіонального відділення Фонду державного майна України для вирішення питання приватизації будинку.
Тому суд першої інстанції, врахувавши всі обставини справи, прийшов до вірного висновку, залишивши без задоволення позовні вимоги відкритого акціонерного товариства « Полтавський сервісзернопром» .
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , а тому рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 травня 2006 року постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається .
Керуючись ст.ст.303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу директора відкритого акціонерного товариства « Полтавський сервісзернопром» відхилити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.