Справа №22ц-8387/10 Суддя першої інстанції Серебрякова Т.В.
Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Величковській В.С.,
за участю представника позивача Охрименка В.А,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 вересня 2010 р., постановлену у справі за позовом ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ „Будкар", ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ „Карден", ПП ВКП „Агропромкомплект", ТОВ „Вознесенська ТПК" і ТОВ „Денкар" про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,
В С Т А Н О В И Л А :
15 січня 2010 р. ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" подало у суд з позов до ТОВ „Будкар", ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ „Карден", ПП ВКП „Агропромкомплект", ТОВ „Вознесенська ТПК" і ТОВ „Денкар" про стягнення заборгованості по кредитному договору, укладеному 7 листопада 2007 р. між позивачем і ТОВ „Денкар", та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 вересня 2010 р. провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ „Будкар", ТОВ „Карден", ПП ВКП „Агропромкомплект", ТОВ „Вознесенська ТПК" і ТОВ „Денкар" про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність указаної ухвали місцевого суду, просив її скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України та роз'яснень, викладених в абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. ,,Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (далі – Постанова Пленуму), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен керуватися тим, що згідно зі ст. 124 Конституції юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 ст. 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів (ст. 17 КАС або статті 1,12 ГПК). Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Розглядаючи справу в порядку цивільного судочинства, місцевий суд, хоча із запізненням, але звернув увагу на те, що в одне провадження об'єднані вимоги юридичної особи до інших юридичних осіб, які виникли з укладених ними договорів і які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, та позов юридичної особи до фізичних осіб, що виник з окремих договорів поруки, який є самостійним і окремим предметом позову.
Абзацом 3 п. 15 указаної Постанови Пленуму роз’яснено, що позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
Водночас, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ст. 16 ЦПК).
Між тим, провадження в даній справі було відкрито всупереч вказаних вимог процесуального права. В зв’язку з чим, установивши таке порушення під час розгляду справи по суті, місцевий суд обґрунтовано та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України закрив провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ „Будкар", ТОВ „Карден", ПП ВКП „Агропромкомплект", ТОВ „Вознесенська ТПК" і ТОВ „Денкар" про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки розгляд цих вимог віднесено до компетенції господарського суду (статті 1,12 ГПК).
Доводи апеляційної скарги не спростовують указані висновки місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали, постановленої з додержанням вимог процесуального закону.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 – 315, ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 вересня 2010 р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: