АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 8296 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Боровікова А.І.
Суддя-доповідач: Приймак В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Приймака В.М.,
Дашковської А.В.,
Дзярука М.П.,
при секретарі: Черненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі Банк) до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА :
У березні 2010 року Банк звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір від 19.09.2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_4 було надано кредит у сумі 30 000 грн. на споживчі потреби терміном користування до 15.03.2010 року, зі сплатою 36 % річних за користування кредитними коштами.
Згідно із п. 3.1.1. Договору Позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати відсотки згідно з графіком, який є невід'ємною частиною Договору. У випадку прострочення виконання зобов'язань у відношенні повернення кредиту в строк, обумовлений графіком, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом або його частиною у розмірі 72% відсотків річних (п. 3.1.2.2. Договору).
За порушення строків повернення кредиту чи сплату відсотків Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 8.1 та 8.2 Договору). Згідно п.8.3 Договору Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 25% від суми заборгованості по поверненню кредиту та сплати відсотків. Відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту і відсоткам до Кредитного Договору відповідач ОСОБА_4 зобов*язався, починаючи з 15.10.2008 року строком до 15.03.2010 року щомісячно повертати грошові кошти у розмірі 2 179, 71 грн.
Згідно з договором поруки від 19.09.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_5, остання виступила поручителем за виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_4 за договором кредиту. Згідно п.2.2 Договору поруки Поручитль солідарно відповідає перед Банком за належне виконання позичальником зобов'язань у повному обсязі. Згідно п. 2.2. Договору поруки Поручитель зобов'язується в разі невиконання та порушення Позичальником своїх зобов'язань перед Банком погасити протягом 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення Банку про невиконання Позичальником своїх зобов*язань по Кредитному Догововору.
Свої зобов'язання за Кредитним договором та Договором поруки відповідачі не виконали, у зв'язку з чим станом на 22.02.2010 року утворилася заборгованість перед Банком, яка складає 55 474,73 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 30 000 грн.; сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами - 11 855 грн.; сума пені за порушення строків повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом - 3 041,19 грн.; штраф - 6 539, 13 грн., сума інфляції 4 039,41 грн.
Банк просив суд стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 55 474, 73 грн. та судові витрати.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь Банку заборгованість у сумі 55 474,73 грн., судові витрати у сумі 674,75 грн., а усього у сумі 56 149 грн. 48 коп.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду із апеляційною скаргою на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2010 року, в якій апелянти, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4 19.09.2008 року було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30 000 грн. на споживчі потреби терміном користування до 15.03.2010 року.
Відповідач належним чином був ознайомлений з умовами договору, про що свідчить його підпис під договором.
Відповідно до договору поруки від 19.09.2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_5, остання виступила поручителем за виконання зобов’язання відповідачем ОСОБА_4 за договору кредиту.
ОСОБА_5 належним чином ознайомилася з умовами договору поруки, про що свідчить її підпис під договором.
Вищезазначені обставини сторонами визнаються та не оспорюються.
Судом встановлено, що свої зобов’язання за кредитним договором та договором поруки відповідачі не виконалиё у зв’язку з чим утворилась заборгованість перед Банком, яка складає 55 474, 73 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 30 000 грн.; сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами - 11 855 грн.; сума пені за порушення строків повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом - 3 041,19 грн.; штраф - 6 539, 13 грн., сума інфляції 4 039,41 грн.
Факт порушення своїх зобов’язань за кредитним договором та договором поруки сторони не оспорюють.
Також сторони не оспорюють і розмір загальної заборгованості за кредитним договором, про що свідчать доводи апеляційної скарги.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з посиланням на приписи ст.ст. 554, 611, 1054 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, оскільки відповідач ОСОБА_4 порушив умови кредитного договору, своєчасно не виконував зобов’язання щодо погашення суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що стало і причиною утворення заборгованості на загальну суму 55 474, 73 грн.
Суд дійшов правильного висновку про те, що в даному випадку відповідачі повинні нести солідарну відповідальність перед Банком на підставі приписів ст. 554 ЦК України та договору поруки.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не прийняв до уваги ту обставину, що ОСОБА_4 сплатив частину кредиту, та прийняв рішення про стягнення всієї суми боргу без урахування сплачених коштів.
Вищезазначені доводи апеляційної скарги спростовуються умовами кредитного договору.
Відповідно до п. 5.1.3. кредитного договору ОСОБА_4 прийняв на себе обов’язок і погодився з тим, що кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляються на сплату прострочених відсотків за користування кредитом, поточних відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій за несплачені в строк відсотки, простроченої основної суми боргу, неустойки.
Таким чином, здійснені ОСОБА_4 оплати були спрямовані відповідно до п. 5.1.3. кредитного договору на погашення прострочених відсотків за користування кредитом, поточних відсотків за користування кредитом.
Таким чином штрафна санкції були нараховані позивачем у відповідності із умовами кредитного договору.
В апеляційній скарзі апелянти зазначають про те, що договір поруки від 19.09.2008 року на час ухвалення судом рішення був припинений, а тому суд безпідставно ухвалив рішення про солідарне стягнення заборгованості.
Апелянт зазначає в апеляційній скарзі про те, що строк повернення основного зобов’язання є 15.03.2010 року, а боржник не виконував графік погашення платежів одразу після його отримання.
З такими доводами апеляційної скарги погодитись не можна, оскільки вони суперечать вимогам закону та умовам кредитного договору.
Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 11.2. кредитного договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання ОСОБА_4 своїх зобов’язань за кредитним договором.
Таким чином, припинення дії кредитного договору, а відтак і договору поруки, відбувається з моменту повного погашення кредиту ОСОБА_4
Крім того, відповідно до п. 5.3. договору поруки його дія закінчується належним виконанням ОСОБА_4 прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором, а саме – повним погашенням кредиту.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 свої зобов’язання за кредитним договором не виконав, то кредитний договір і договір поруки є діючими, а тому відсутні підстави вважати припиненим договір поруки.
Апеляційна скарга не містить жодних доводів, які би свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: