№ 2а –4356 /10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 р
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області Рафальський Й.Л.
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Коростені адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені про поновлення пропущеного строку звернення до суду та стягнення недовиплаченої державної соціальної допомоги, суддя
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить рішенням суду поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та зобов”язати УПФ України в м. Коростені нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 4580 грн.70 коп., відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», мотивуючи це тим, що вона має статус дитини війни, та має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У вказаному розмірі протягом 2006-2009 роках допомога нею не отримувалась.
В заяві до суду позивачка просила справу розглядати в її відсутність, а позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, вимоги позову не визнає.
Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що стверджується відповідним посвідченням ( а.с.6 ).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (крім тих, на яких поширюється дія закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається законом про бюджет на відповідний календарний рік). Фінансове забезпечення держаних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України (ст.7 закону). Виплата допомоги проводиться органами, що виплачують пенсію, одночасно з її виплатою.
Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік та 2008 рік, та внесення змін до деяких законодавчих актів» передбачалась виплата вищевказаної допомоги у визначених ними розмірах, які не відповідали законодавчо встановленому.
Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ряд положень вищевказаних Законів, в тому числі і тих, якими визначався розмір вищевказаної допомоги.
Враховуючи принципи верховенства права, пріоритетності Закону, як нормативного акту, що має вищу юридичну силу, недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, які передбачені ст.ст.8,22 Конституції України, отримання позивачкою допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не у визначених нею розмірах є порушенням її прав та законних інтересів, тому відповідно до ст.ст.8,9 КАС України при врегулюванні спору, що виник між сторонами, застосуванню підлягає саме закон в межах його дії в зазначений позивачем часовий період.
Дію вищезазначеної норми закону, якою визначався розмір грошової допомоги на 2006 рік, було зупинено ст.75 ЗУ «Про державний бюджет України». І положення даних статей на предмет їх відповідності Конституції України Конституційним судом України не переглядались, а тому правових підстав для задоволення позову в частині стягнення допомоги за 2006 рік не має.
Відповідно до ст. 99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Виплати, про стягнення яких просить позивачка, носять періодичний характер, виплачуються щомісячно і про порушення своїх прав позивачка була обізнана безпосередньо після отримання компенсаційних виплат за кожен конкретний часовий період – відповідний місяць відповідного року.
Таким чином, що стосується позовних вимог позивачки щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, то суд вважає, що підстав для поновлення пропущеного строку не має, з урахуванням вищенаведеного та оскільки позивачка не надала доказів поважності пропущення нею зазначеного строку. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а заборгованість стягненню в межах строку позовної давності за період з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року .
Відповідач має обов’язок провадити нарахування конкретних сум соціальних виплат, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» - позивачу. Фінансування таких виплат, здійснюється за рахунок державного бюджету. Відповідачем не було надано суду доказів тому, що відповідні перерахування бюджетних коштів на їх рахунки для виплати позивачці не було здійснено.
В решті вимог відмовити за безпідставністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-12,99,158-163,167,254 КАС України, ст.ст. 8,22 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м. Коростені нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ЗУ “ Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.09.2008 року по 01.09.2009 року.
В решті вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів.
Суддя: