Судове рішення #12357763

 

     АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11-385/2010 року                                                   Головуючий у першій інстанції

Категорія: ч. 2 ст. 187 КК України                                        суддя: Галагуза В.В.  

                                                                                                  Доповідач апеляційного суду:

                                                                                                  суддя: Значок І.С.

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         06 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області  в складі:    

                   

головуючого:                  Хоміка І.М.        

суддів:                  Олещук Т.Л.,  Значок І.С.

за участю прокурора:   Іванова А.О.

засудженого:                 ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2010 року, яким

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженець с. Нечаяне Миколаївської області, раніше не судимий,

засуджений    

  - за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3500 грн.

Згідно з вироком суду, 13.06.2009 року, близько 02 години 30 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи на перехресті вулиць Наваринської та Шевченко в м. Миколаєві, вступив з злочинну змову з невстановленою особою та  реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, наздогнавши позаду ОСОБА_4, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілої, в ході якого ОСОБА_1 приставив до її лівого боку великий палець правої руки, який потерпіла сприйняла за ніж, а невстановлена особа заволоділа мобільним телефоном «Sony Ericsson C-902» з сім-карткою «Лайф», який потерпіла ОСОБА_5 тримала у руці.

Діями засудженого та невстановленої особи ОСОБА_3 спричинена шкода у розмірі 3500 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з кваліфікацією його дій, просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на ч. 2 ст. 186 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити більш м’яке покарання. При цьому посилається на пом’якшуючі його вину обставини, а саме те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро кається у вчиненому, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, не відшкодував завдану ним шкоду потерпілій не з його вини.  

В апеляції захисник в інтересах засудженого, просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у мінімальних межах цієї статті із застосуванням ст. 75 КК України. На думку апелянта висновки суду про вчинення злочину з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілої, є помилковим, оскільки потерпіла сама не віддавала мобільний телефон, яким заволоділа невстановлена особа на ім’я Микола. Одночасно вважає, що призначене покарання засудженому є надто суворим та не відповідає особистості засудженого.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України при обставинах, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні і викладеними у вироку доказами.

Так, в ході досудового слідства, потерпіла ОСОБА_4 пояснювала, що 13.06.2009 року, близько 02 години 30 хвилин, на перехресті вулиць Наваринської та Шевченко в м. Миколаєві, раніше незнайомий підсудний разом іншим молодим хлопцем, з погрозою застосування ножа, яка виразилось у тому, що підсудний приклав до неї предмет, який на відчуття нагадував ніж, та пригрозив застосувати його в разі відмови передати мобільний телефон, заволоділи мобільним телефоном її матері, вартістю 3500 грн. (а.с.12, 28).

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 фактично визнав себе винним, підтвердив пояснення потерпілої про обставини події злочину та пояснив, що при заволодінні мобільним телефоном потерпілої, він прикладав до неї палець правої руки, та не мав наміру спричиняти шкоду здоров’ю потерпілої.

Як видно з вироку, суд дав належну оцінку вище наведеним доказам, вказавши, що  обставини, на які вказують підсудний та потерпіла свідчать про те, що потерпіла ОСОБА_4 реально сприймала погрози засудженого ОСОБА_1 про застосування насильства, небезпечного для її

життя чи здоров’я, та вірно кваліфікував дії засудженого за ч.2 ст.187 КК України як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Доводи апелянтів про відсутність умислу засудженого на реальне застосування насильства у відношенні потерпілої під час вчинення злочину на кваліфікацію його дій не впливають.  

Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд вказав, що врахував, тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, а саме те, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню доньку та обставину, що пом’якшує покарання – щире каяття.

Однак, як видно із вироку, суд призначив покарання без урахування вказаних даних про особу засудженого, які істотно знижують ступінь його суспільної небезпечності. Крім цього, суд безпідставно не врахував як пом’якшуючу покарання обставину - намагання засудженого відшкодувати завдану шкоду.

Враховуючи наявність декількох зазначених обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням даних про особу винного, колегія суддів вважає, що покарання засудженому можливо призначити із застосуванням ст.69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за вчинений злочин,    а тому, слід пом’якшити ОСОБА_1 покарання до 4 років позбавлення волі.

В решті вирок першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2010 року відносно   ОСОБА_1 змінити.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація