Судове рішення #12357357

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.11.10                                                                                       Справа №15/69-пд-10

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

    

при секретарі судового засідання Акімовій Т.М.

Представники сторін в судове засідання не з’явились;

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Херсонської області від 08.06.2010 року по справі № 15/69-пд-10

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до відповідача - 1: Херсонської міської ради, м. Херсон

до відповідача - 2: Херсонського міськвиконкому, м. Херсон

про визнання  договору оренди земельної ділянки поновленим

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.06.2010 року у справі № 15/69-пд-10 апеляційна скарга прийнята та призначена до розгляду на 27.08.2010 р. Розгляд справи відкладався на 22.10.2010 р. та на 12.11.2010 р.

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2662 від 12.11.2010 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Хуторного В.М., суддів: Зубкової Т.П., Кагітіної Л.П. Зазначена колегія прийняла справу з апеляційною скаргою до свого провадження згідно ухвали від 12.11.2010 р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.06.2010р. у справі №15/69-пд-10 (суддя Клепай З.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду вмотивоване ст. 180 ГК України, ст. 3, 12, 93, 124 ЗК України, ст. 31, ч. 1 ст. 33  Закону України «Про оренду землі», умовами договору оренди земельної ділянки від 24.04.2001 р. Відмовляючи в позові суд послався на відсутність рішення органу місцевого самоврядування про продовження дії договору оренди, що є необхідною умовою для укладення та поновлення даного виду договорів. Також зазначив, що позов було подано після спливу строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій остання просила скасувати рішення господарського суду Херсонської області від  08.06.2010 року, у справі № 15/69-пд-10 та прийняти нове рішення, яким визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 24.04.2001 року.

28.07.2010 р. позивач надала уточнення до апеляційної скарги, за якими просила скасувати рішення господарського суду Херсонської області від  08.06.2010 року, у справі № 15/69-пд-10 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення ХХХ сесії Херсонської міської ради 4 скликання № 1137 від 24.03.2006 р. та продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки від 24.04.2001 р. на 5 років.

Позивач доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що після закінчення дії договору оренди продовжує користуватися земельною ділянкою, регулярно сплачує орендну плату у розмірах, передбачених договором, а відповідач-2 продовжує приймати у нього орендну плату без будь-яких заперечень і не заявляв вимог про звільнення земельної ділянки на момент закінчення строку дії договору. Отже, заявник вважає, що відповідач-2, в порушення ст. 33 Закону України «Про оренду землі»і п. 2.2. договору оренди та не зважаючи на дотримання з боку позивача усіх істотних умов договору, безпідставно відмовив в поновленні спірного договору. З тих самих підстав вважає, що строк позовної давності не є пропущеним. Посилаючись на ч. 1 ст. 155 ЗК України заявник просить визнати рішення Херсонської міської ради № 1137 від 24.03.2006 р. недійсним через те, що ним порушуються права позивача  щодо володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

В судовому засіданні від 27.08.2010 р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на скасуванні рішення.

У відзиві та в судовому засіданні, що відбулося 22.10.2010 р., представник відповідачів проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити скаргу  без  задоволення, а рішення суду - без змін.

Сторони в судове засідання 12.11.2010 р. не з’явились, повноважних представників не направили. Про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач причини неявки суду не повідомив.

Від відповідачів надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності повноважних представників, у зв’язку з відсутністю коштів для оплати витрат на відрядження та великою завантаженістю представників юридичного відділу.

Оцінивши наявні у справі матеріали, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників сторін.

Судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами. В судовому засіданні 12.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору. 24.04.2001 р., на підставі  рішення Херсонського міськвиконкому № 130 від 17.04.2001 р., між Херсонським міськвиконкомом (орендодавцем, відповідачем у справі) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендарем, позивачем у справі) укладено договір оренди землі (надалі –Договір), зареєстрований у Херсонському міському управлінні земельних ресурсів, про що в книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від  27.04.2001р. за № 572, за умовами якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 5 кв. м. із земель запасу для розміщення павільйону рекламно-інформаційної діяльності, яка знаходиться у місті Херсон по пр. Ушакова, (зупинка «Дитячий світ») (розділ 1 Договору).

Пунктом 2.2. зазначеного Договору сторонами встановлено, що договір укладено строком на 5 (п’ять років).

Об’єкт оренди було передано за актом приймання-передачі від 24.04.2001 р.

Як зазначив позивач, 06.02.2006 р., в передбачений законом та договором термін, вона звернулась із заявою з проханням поновити договір оренди.

Рішенням Херсонської міської ради від 24.03.2006 р. № 1137 та від 28.07.2006 р. № 73,  позивачу було відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки та наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою земельної ділянки.

Вимоги щодо визнання поновленим з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 24.04.2001 р. були предметом судового позову по даній справі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, окрім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч. 1 ст. 31 цього Закону, договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічна умова передбачена у розділі 4 спірного договору. Так, сторони домовились, що договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Підставою припинення договору, зокрема, є закінчення його строку.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

До виключних повноважень міських рад в галузі земельних відносин на території міст, згідно із ст. 12 Земельного кодексу України, належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради. Отже, враховуючи, що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, в разі відсутності заперечень з боку сторін, можлива лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

З матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено, прийняття Херсонською міською радою в пленарному (сесійному) режимі рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 24.04.2001 р.

Натомість рішеннями від 24.03.2006 р. № 1137 та від 28.07.2006 р. № 73 орендодавець по суті відмовив орендарю у поновленні договору оренди земельної ділянки від 24.04.2001 р.

Таким чином, у зв’язку з відсутністю відповідного рішення Херсонської міської ради підстави для задоволення вимог позивача про поновлення дії договору оренди від 24.04.2001 р. відсутні.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на продовження користування земельною ділянкою після закінчення дії договору, відсутність вимог з боку відповідача-2 щодо повернення земельної ділянки та оплату орендної плати, як на підставу для поновлення дії договору оренди, колегією суддів до уваги не приймаються, виходячи з того, що умовами договору (п. 2.4) передбачений обов’язок орендодавця самостійно здійснити дії щодо повернення земельної ділянки, а орендна плата позивачем сплачується за фактичне користування об’єктом оренди, отже  зазначені доводи позивача жодним чином не впливають на строк дії договору оренди.

Слід зазначити, що судом першої інстанції помилково встановлено, що строк дії договору закінчився саме 17.04.2006 р., оскільки, згідно вимог ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі», виходячи з системного аналізу змісту яких, перебіг п’ятирічного строку дії спірного договору оренди розпочався після його державної реєстрації, тобто після 27.04.2001 р., а закінчився 27.04.2006 р., але зазначена помилка не призвела до винесення неправильного рішення по суті та не є підставою для його зміни чи скасування в розумінні  ст. 104 ГПК України.

Що стосується додаткових вимог апеляційної скарги про визнати недійсним рішення ХХХ сесії Херсонської міської ради 4 скликання № 1137 від 24.03.2006 р. та продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 24.04.2001 р. на 5 років, то зазначені вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції, а тому, відповідно до приписів ч. 3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки доводи позивача, як заявника апеляційної скарги, не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга  залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Херсонської області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на її заявника  (позивача у справі).

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 08.06.2010 року по справі № 15/69-пд-10  –без змін.

  

 

  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація