Судове рішення #12356751

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 УХВАЛА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2010 року                                                                            м. Одеса

         Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

                           головуючого судді: Погорєлової С.О.

                           суддів:   Сидоренко І.П., Сєвєрової Є.С.

                 при секретарі: Колосовій Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси  на рішення Приморського  районного суду м.Одеси від 09.12.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради  про визнання права власності  

встановила:

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності на дачний будинок , посилаючись на те, що вона у жовтні 2006 року за договором  купівлі – продажу придбала земельну ділянку, площею 0,0701 га, яка розташована по вулАДРЕСА_1та 20/100 частин ДБК «Зірка», розташованих за тією же адресою. В період 2006-2007 року позивачка, не маючи дозволу та належно затвердженого проекту зробила перебудову та реконструкцію двох садових будинків у двохповерховий дачний будинок з прибудовами (Д, 1Д). Посилаючись на наявність згоди власників суміжних земельних ділянок та  позитивних висновків Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя, Головного державного санітарного лікаря м.Одеси, Головного державного інспектора з пожежного нагляду Одеської області, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, просила суд визнати на нею права власності на двоповерховий дачний будинок з відповідними прибудовами та літньою кухнею.(а.с.1-2)

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2008 року позов ОСОБА_1. був задоволений. За ОСОБА_1 визнано право власності на дачний будинок, який розташований на земельній ділянці 0,0701 га, за адресою АДРЕСА_1, який складається, з двохповерхового  будинку з мансардою літ. «Д», «1Д» загальною площею 388,2 кв.м., в тому числі жилої – 174,0 кв.м., літньої кухні «3Д», площею 38,5 кв.м., «І» - басейну площею 153,8 кв.м., №6 – огорожі.(а.с.36-37)

У квітні 2009 року  за заявою ОСОБА_1 була виправлена описка у тексті рішення у зазначенні площі будинку та його адреси.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Перший заступник прокурора Приморського району м.Одеси  подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування з направленням справи на новий розгляд.  В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.  

    Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Першого

__________________

Головуючий по першій інстанції – Федусик В.В.                   Справа №22ц-1869/10

Доповідач – Погорєлова С.О.                              Категорія 6

заступника прокурора Приморського району м.Одеси підлягає відхиленню з наступних підстав.

    Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

    Як встановлено у судовому засіданні, що за договором купівлі – продажу від 12 жовтня 1996 року ОСОБА_1 купила земельну ділянку під №6, площею 0,0701 гектарів, яка розташована в м.АДРЕСА_1, призначену для дачного будівництва.(а.с.4,5)

Відповідно договору дарування від 12 жовтня 2006 року позивачка прийняла в дар 20/100 частин ДБК «Зірка», які розташовані по вул.АДРЕСА_1

В період 2006-2007 років позивачка реконструювала два садових будинка у двоповерховий дачний будинок с мансардою літ. «Д», «1Д»- загальною площею 406,5 кв.м., житловою 174,0 кв.м., літньою кухнею - «3Д», площею 38,5 кв.м., «І» - басейну, площею 153,8 кв.м., №6 – огорожа.

На період будівництва дозвільно – погоджувальної документації вона не мала, тобто порушила встановлений порядок здійснення забудови власної земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

У державному акті на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, на якій здійснено будівництво спірного будинку, зазначено, що земельна ділянка призначена для індивідуального дачного будівництва.(а.с.3)

З метою легалізації здійсненного самочинного будівництва, ОСОБА_1 звернулась до компетентних органів у адміністративному порядку.

Так, Управлінням архітектури та містобудування був наданий дозвіл замовити у ліцензійної проектної організації технічний висновок про можливість збереження та подальшої експлуатації збудованого індивідуального дачного будинку.(а.с.12)

Відповідно до технічного висновку ПП «Тавр», ліцензія НОМЕР_1 стан несущих конструкцій дачного будинку  АДРЕСА_1 є задовільним,  структура дачного будинку відповідає вимогам, які пред’являються до житлових приміщень згідно ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові приміщення. Основні положення.» Будинок обладнаний водопостачанням, підключений до міської електромережі, каналізації та газопостачання. З урахуванням наведеного зроблений висновок про можливість  подальшого збереження та експлуатації дачного будинку.(а.с.13-15)

Висновком №1454 від 14.12.2007 року Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя погоджено можливість ведення в експлуатацію дачного будинку з добудовами. (а.с.18)

УМНС України в Одеській області та Головний державний санітарний лікар м.Одеси узгодили технічний висновок «Про результати обстеження з метою можливості збереження та виділення в самостійне домоволодіння житлового будинку», за адресою : АДРЕСА_1.(а.с.17,19)

Відповідно до висновку Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради №11/08-ІІ від 21.04.2008 року питання про прийняття в експлуатацію дачного будинку з добудовами літ.Д, літ.1Д, літ.3Д, літ.І погоджено  для розгляду в установленому порядку.(а.с.16) Надана згода власників суміжних земельних ділянок. (а.с.20-24)     Відповідно ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судова колегія вважає, що ОСОБА_1 мала право на здійснення забудови земельної ділянки,оскільки  вона є її власником, не змінювала її цільового призначення, збудований дачний будинок відповідає всім будівельним нормам та правилам, не порушує права інших осіб та суспільних інтересів.

Проте, за приписами ч.2 ст.376 ЦК України, здійснюючи самочинне будівництво, ОСОБА_1  не набула права власності на предмет забудови та позбавлена можливості оформлення свого права в позасудовому порядку.

 Згідно ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Механізму легалізації самочинного будівництва, здійсненного власником земельної ділянки, не існує.

Оскільки забудовник та власник земельної ділянки є однією і тією ж особою, а застосування положень ст.376 ЦК можливе у разі здійснення забудови земельної ділянки іншої особою, судова колегія вважає можливим застосувавши аналогію закону визнати правильним висновок суду першої інстанції, про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки.

Довід апеляційної скарги про порушення порядку забудови при наявності вищезазначених умов визнання права  власності на самочинне будівництво, не може бути підставою для відмови у задоволення позову ОСОБА_1

      За правилами ч.2 ст. 308 ЦПК України,  не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

     З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає, суд  дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1  

    Керуючись ч.1 п.1 ст. 307, 308, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,  

ухвалила :

    Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси – відхилити.

    Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2008 року – залишити без змін.    

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.

   

    Головуючий:             (підпис)             Погорєлова С.О.

   

Судді:                 (підпис)             Сидоренко І.П.

                    (підпис)             Сєвєрова Є.С.

    з оригіналом згідно                                          

        суддя

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація