Справа №    2-554/2010 рік.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    29 листопада 2010 року   Городоцький районний суд Хмельницької області

 у складі: головуючого  - судді Мельник В.М.

                          при секретарі  Стебло Л.В.

                          представника відповідача Пасічника С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Городок справу за позовом  ОСОБА_2 до річкового координаційного аварійно-рятувального центру у м.Хмельницькому Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водний об’єктах України про стягнення одноразової винагороди за перебування під водою та матеріальної допомоги на оздоровлення,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення одноразової винагороди за перебуцвання під водою в розмірі трьох посадових оклади  в сумі 3918 грн. та матеріаьної допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки в розмірі одного посадового окладу на рік в сумі 2612 грн.. Свої вимоги мотивує тим, що  з 01 лютого 2006 року працював водолазом третього класу у річковому координаційному аварійно-рятувальному центрі у м.Хмельницькому на підставі строкового договору ( контракт) по 01 лютого 2010 року. Звільнений з роботи у звязку із закінченням строку трудового договору згідно п.2 ст.36 КЗпП України. При звільненні відповідач не виплатив одноразову допомогу з 2008 по 2009 роки в сумі 3918 грн. за перебування під водою 3315 год 55 хв та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2008-2009 роки в сумі 2612 грн.. А тому звернувся до суду з даним позовом, просить позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 проти позову заперечив  та пояснив, що позивач перебував на посаді водолаза третього класу з посадовим окладом в розмірі 1306 грн. За період роботи з 01 лютого 2006 року по 01 лютого 2010 року здійснив спусків під воду на 841 год 31 хв.. В зв’язку з відсутністю коштів  одноразова допомога не виплачувалась. Згідно положення «Про надання матеріальної допомоги на оздоровлення», з яким ознайомленно всіх працівників Центру, в тому числі і  позивача, відповідно до п.3.4. III розділу – уразі звільнення працівника компенсація невикористаної матеріальної допомоги на оздоровлення не проводиться . За аних обставин   просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дослідивши письмові докази у справі суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, організації, установи, проводиться в день  звільнення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2на підставі строкових трудових договорів (контракти) з 01 лютого 2006 року по 01 лютого 2010 року працював водолазом третього класу у річковому координаційному аварійно-рятувальному центрі у м.Хмельницькому. Згідно умов контракту за виконані обов’язки встановлювався посадовий оклад водолазу  з наданням щорічної відпустки виплачується матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі одного посадового окладу.

З довідки річкового координаційного аварійно-рятувального центру у м.Хмельницькому  вбачається, що позивач ОСОБА_2 перебуваючи на посаді водолаза за період з 01 лютого 2006 року по 01 лютого 2010 року здійснив спуски  під  воду  на 841 год 31 хв. Даний факт  в судовому засіданні не заперечував  і сам  позивач. Проте  позовні вимоги позивача щодо виплати одноразової допомоги в сумі 3918 грн. за перебування під водою 3315 год 55 хв в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, оскільки з поясненнь позивача встановлено, що він працював в інших рятувальних центрах  та  здійснив спуски під воду на 2500 год., за що отримував одноразову допомогу за 2000 год в розмірі двох посадових окладів та за 500 год  отримав 50 відсотків посадового окладу. Таким чином  позивачу не  проведено виплату одноразової допомоги  за  кількість годин перебування під водою  працюючи в річковому координаційному аварійно-рятувальному центрі у м.Хмельницькому.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ствердили, що  у зв’язку з недостатнім фінансуванням Центру водолазам не виплачувалась одноразова винагорода та матеріальна допомога, що спростовується  листом-повідомленням контрольно-ревізійного відділу в місті Хмельницькому на скаргу позивачу, згідно проведеної ревізії встановлено, що Центром  в розрахунки-обгрунтування показників плану використання бюджетних коштів у 2008-2009 роках одноразові виплати та матеріальна допомога на оздоровлення  не були включені.  

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню щодо виплати одноразової винагороди за здійснення спусків під воду на 841 год 31 хв. в розмірі 50 відсотків посадового окладу водалаза та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі одного посадового окладу на рік.

Крім того, згідно ст.81 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи, в силу ст.88 ЦПК України  судовий збір  підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 116 КЗпП України, 81, 88, 213, 214, 215, 294 ЦПК України,

вирішив:

Позов  задовольнити частково.

Стягнути  з річкового координаційного аварійно-рятувального центру у м.Хмельницькому Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водний об’єктах України на користь ОСОБА_2 одноразову допомогу в сумі 653 грн. та матеріалу допомогу на оздоровлення за 2008-2009 роки  в  сумі 2612 грн..

Стягнути з  річкового координаційного аварійно-рятувального центру у м.Хмельницькому Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водний об’єктах України судовий збір на користь держави в сумі  51 грн. та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Апеляційна  скарга на рішення  суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                              В.Мельник.