Справа №2-1366

 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2007 року Гірницький районний суд міста Макіївки, Донецької області

У складі: головуючого судді          Стасєєвої   Г.М.

при секретарі                                                Зеленської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Макіївське міське бюро технічної інвентарізації про визнання часток в спільній сумісній власності рівними та внесення змін в реєстраційні документи.

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2007 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Макіївське міське бюро технічної інвентарізації про визнання часток в спільній сумісній власності рівними та внесення змін в реєстраційні документи.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і пояснив, що 03 травня 1993 року він, його бабуся ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 його дід ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та його батько ОСОБА_2 приватизували квартиру АДРЕСА_1, де постійно всі мешкали. Всім їм було видане свідоцтво про право власності на житло за № 4963 на квартиру за вищевказанною адресою в спільній сумісній власності, без виділення часток» Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4. відкрилась спадщина, яка складається з частин квартири. Померлі при житті склали заповіти, якими заповідали належні їм частини квартири йому. Заповіт ОСОБА_3 було посвідченно 04 квітня 1997 року приватним нотаріусом Макіївського нотаріального округу за реєстром №716. Заповіт ОСОБА_4 було посвідченно також приватним нотаріусом Макіївського нотаріального округу 06 травня 1997 року за реєстром №1154. Спадкоємців маючих право на обов'язкову частину, після смерті померлих немає. Спадщина ним прийнята шляхом подачі заяви в нотаріальну контору після смерті ОСОБА_3 та після смерті ОСОБА_4.. Крім того він постійно проживав разом з померлими. Оскількі в свідоцтві про право на власність частки не визначені, то не визначені спадкові частини. Для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно визначення часток. Але йому нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину, тому що в документах частка померлих баби та діда не виділені і не визначені, тому він змушен звернутися до суду.

При житті з померлими та відповідачем у них не виникало суперечок з приводу часток на квартиру и вони вважали, що їх частки рівні по 1/4 частині, кожному. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2. позов визнав в повному обсязі, не заперечує, про внесення змін в реєстраційні документи і визнати частку померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 и його сина ОСОБА_1., та його в квартирі АДРЕСА_1, рівними, по 1/4 частині кожному.

Третя зацікавлена особа- представник Макіївського міського бюро технічної інвентарізації в Судове засідання не з'явився, надав заяву с проханням справу розглянути у відсутності представника, проти задоволення позову не заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав:

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, бабуся позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, дід позивача -ОСОБА_1., які постійно мешкали разом з позивачем та відповідачем ОСОБА_2. за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.11).

Після їх смерті відкрилася спадщина, що складається з частини квартири АДРЕСА_1, яка належала на підставі свідотства про право власності на житло, котре було видано 03 травня 1993 року.

Із копії свідоцтва №4963 про право власності на житло вбачається, що 03 травня 1993 року ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 в спільній сумісній власності без виділення часток (а.с. 10)

Судом установлено, що після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадкове майно, яке складається з частки квартири АДРЕСА_1 ніким не прийняте.

Померлі при житті склали заповіти, якими заповідали належні їм частини квартири позивачеві. Заповіти було посвідчені приватним нотаріусом(а.с.8,9).

Згідно з п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, нотаріус має право видати свідоцтво про право на спадщину в спільній сумісній власності тільки після виділення частки. Згідно зі ст. 370, 364 ЦК України виділення часток в спільній сумісній власності провадиться за угодою між співвласниками, посвідченою нотаріусом.

Судом встановлено, що при житті з бабусею та дідом між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2. не виникало суперечок з приводу часток на квартиру і вони вважали, що їх частки рівні, тобто їм належить по 1/4 частини квартири, кожному, але отримати свідоцтво про право власності по закону позивач не має можливості, так як в свідоцтві про право власності на житло не вказана ідеальна доля кожного, в тому числі яка належала ОСОБА_3. та ОСОБА_4 Крім того слід внести зміни в реєстраційні документи.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 368, 364, 369, 370, 376 ЦК України та, керуючись 209,212, 214-215 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Визнать частку ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в спільній сумісній власності на квартиру, розташовану АДРЕСА_1. рівними по ¼  частині кожному.

Зобов'язати Макіївське міське бюро технічної інвентарізації внести зміни в реєстраційні документи, за якими зареєструвати квартиру за адресою: АДРЕСА_1. по 1/4 частині за ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірняцький районний суд міста Макіївки, Донецької області шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК Украиїни.