Судове рішення #12356162

 

Справа  22 -  19558                                                                                Суддя 1 інстанції  Павленко Л.М.

Категорія  37                                                                                          Доповідач Резникова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

 

 

 25 жовтня   2010 року                                                                                          м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі

головуючого: судді   Бугрим Л.М.

суддів  Баркова В.М. ,   Резникової Л.В.,

при секретарі   Опря Ю. Л.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку   апеляційну скаргу  ОСОБА_2  

на рішення  Київського районного суду м. Донецька від 19 серпня 2009 року, додаткове рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 жовтня 2009 року

по справі  за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-  

 

                     Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та її представника, позивача , відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, Апеляційний суд

                                                             В С Т А Н О В И В:                                

              У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернулася   в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

               Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 19 серпня 2009 року встановлено юридичний факт про те, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після рідного брата ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано за ОСОБА_3 право власності на спадщину за законом після  смерті її рідного брата ОСОБА_6 у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з гаражу літ.»В», сараю літ.»Г, И» душу літ «Н», паркану, воріт літ «2-4», загальною площею 38 кв.м..

           Додатковим  рішенням  Київського районного суду м. Донецька від 16 жовтня 2009 року визнано за ОСОБА_3 право власності на спадщину за законом після  смерті її рідного брата ОСОБА_6 у вигляді     гаражу літ.»В», сараю літ.»Г, И» душу літ «Н», паркану, воріт літ «2-4», загальною площею 38 кв.м., розташованих в АДРЕСА_2.

 

    З обставин справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки ОСОБА_6, після його смерті залишилося майно у вигляді: гаражу літ.»В», сараю літ.»Г, И» душу літ «Н», паркану, воріт літ «2-4», загальною площею 38 кв.м.,  

 

 В апеляційній сказі    апелянт просить скасувати вказане судове рішення , направити справу на новий розгляд, оскільки рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, зокрема суд не врахував, що позивачка є спадкоємцем другої черги, у той час, як після смерті померлого ОСОБА_6 спадкоємцем 1 черги, яка прийняла спадщину була його дружина ОСОБА_7, якій  17 січня 1980 року  було видано свідоцтво про право власності на спадщину після померлого. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8, яка залишила заповіт на ім*я ОСОБА_2, за яким остання отримала свідоцтво на право власності за заповітом на спірне майно.  

            Апеляційний суд вважає, що скарга відповідача підлягає частковому    задоволенню з таких підстав:  

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, застосувавши норми ЦК України (в ред.1963 року) прийшов до висновку, що  позивач є рідною сестрою померлого, прийняла спадщину, вступив в фактичне користування спадковим майном і визнав право власності за позивачем лише тільки  на надвірні будівлі, які залишилися після померлого.

Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права , що відповідно до  п.3, 4ч.1ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка є сестрою ОСОБА_6, померлого  ІНФОРМАЦІЯ_1.

З наданих апелянтом документів вбачається, що у померлого був спадкоємець 1 черги, його дружина ОСОБА_7  якій  17 січня 1980 року  було видано свідоцтво про право власності на спадщину після померлого. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8,  залишивши  заповіт на ім*я ОСОБА_2, за яким остання отримала свідоцтво на право власності за заповітом на спірне майно.

  При цьому суд не з*ясував коло спадкоємців першої черги, не перевірив чи була а відкрита спадщина після померлого ОСОБА_6 і хто з спадкоємців її успадкував.

Відповідно до вимог ст.. 529 ЦК України ( в ред..1963р.)  брати та сестри померлого є спадкоємцями другої черги і успадковують майно померлого лише у випадку відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликалися до спадкування.

Враховуючи  факт наявності у спадкодавця дружини, яка була спадкоємцем 1 черги і прийняла спадщину, підстав для визнання права власності в порядку спадкування за спадкоємцем 2 черги у суду не було.

Крім того , суд визнаючи за позивачем право власності на надвірні будівлі,  не врахував що ці будівлі є проізводними від  будинку . Відповідно  до вимог ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної ) речі і пов*язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючі викладене і той факт, що надвірні будівлі є приналежністю до житлового будинку ,  який у даному випадку відсутній, законних підстав для визнання права власності на такі  будівлі у суду також не було.    

             При вказаних обставинах апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволені позову.

                                                     

                 Керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_2  задовольнити частково.

Рішення  Київського районного суду м. Донецька від 19 серпня 2009 року, додаткове рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 жовтня 2009 року скасувати.

ОСОБА_3 відмовити у задоволені позову до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.    

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції  протягом 20 днів  дня набрання законної сили  цим рішенням.

Головуючий:      

Судді:          

                 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація