№ 2-1506/10

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

  31 серпня  2010 року                                                        м. Бердичів

 Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого – судді Замеги О.В., при секретарі Павліченко Т.В., за участю сторін  розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -  

                               В С Т А Н О В И В :

        Позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем, який зареєстрований  24.10.2008 року  міським відділом РАЦС  Бердичівського  МРУЮ Житомирської області,  актовий запис № 618. Сина ОСОБА_3 залишити на подальше виховання їй.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що спільні відносини розладналися у зв»язку з відсутністю між ними порозуміння. Відповідач не бере участі у вихованні їх сина, не утримує його, на зауваження позитивно не реагує, на примирення не йде.  В результаті чого вони з жовтня 2009 року припинили спільне проживання і проживають окремо один від одного. Вона прийшла до висновку, що сім»я існує формально, а тому їх шлюб необхідно розірвати, миритися не бажає.

У відкритому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав.

         Дослідивши матеріали справи, а саме: копію свідоцтва про шлюб  сторін (а.с.4), довідку про склад сім»ї позивачки( а.с.5), копію свідоцтва про народження ОСОБА_2( а.с.6), суд вважає позов підставним, підлягаючим задоволенню, оскільки сторони разом не проживають, до примирення не прийшли  і  подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам. Вищенаведені обставини на думку суду, свідчать про неможливість збереження шлюбу.

          У відповідності до ст. 105 ч.3 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

        Що стосується вимог позивачки про визначення місця проживання дитини з нею, то суд вважає, що дана вимога також підлягає задоволенню.

Витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу, а також інші судові витрати суд вважає за необхідне покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд –

                                            В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований  24.10.2008 року  міським відділом РАЦС  Бердичівського  МРУЮ Житомирської області,  актовий запис № 618,  розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов»язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС в розмірі  17 гривень, а  ОСОБА_1  від таких витрат звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8.50 грн. державного мита та  30 гривень витрати  на інформаційно –технічне забезпечення справи.

Неповнолітнього ОСОБА_3 залишити проживати з ОСОБА_1.

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його оголошення. Особам, які брали участь у справі, але не були присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

             Головуючий: