Справа № 11 - 245/07                                      Головуючий у 1 інстанції Храновська Н.В.

ст. 15 ч.3, 289 ч.3 КК України                                                           Доповідач Польовий М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 квітня 2007 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Польового М.І.

суддів Пазюка О.С., Оксентюка В.Н.

з участю прокурора Черняк Л.Й.

засудженого ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2на вирок Шацького районного суду від 22 лютого 2007 року, яким ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець с.Пехи Шацького району Волинської області, громадянин України, непрацюючий, судимий 01.06.2006 року за ч.І ст.296 КК України до штрафу в розмірі 500 грн., -

засуджений за ч.3 ст.15, ч.З ст.289 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання постановлено рахувати з 21 січня 2007 року.

Стягнуто з ОСОБА_1. та ОСОБА_3. в користь ОСОБА_4. по 3000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1. та ОСОБА_3. судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 141 грн. 23 коп. в рівних долях з кожного.

Вирішено судом також питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_1. засуджений за те, що 20 січня 2007 року, близько 22 год. 30 хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, намагався заволодіти автомашиною «Фольксваген-джетта» д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 9022 грн. 09 коп. потерпілого ОСОБА_4., але злочин не довів до кінця із-за незалежних від його волі причин.

В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на ст.296 КК України. Посилається на те, що під час досудового слідства було порушено його право на захист, оскільки не забезпечили захисником, не дали можливості ознайомитися з матеріалами справи.

2

Вирок побудований на неправдивих показаннях його та засудженого ОСОБА_2., потерпілого ОСОБА_4. До нього під час досудового розслідування застосовувалась фізична сила і він себе обмовив. Наміру заволодіти автомобілем у нього не було, а його дії містять ознаки хуліганства щодо потерпілого, оскільки той відмовився їх везти в нетверезому стані.

Захисник ОСОБА_2. в апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_1. просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Посилається на те, що в основу вироку покладено протиречиві докази, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Під час досудового слідства ОСОБА_1. себе обмовив під дією психологічного та фізичного тиску. Крім того, було порушено право його підзахисного на захист, оскільки від послуг захисника він відмовився під тиском. Також не була надана можливість ознайомитися з матеріалами справи. При призначенні покарання судом не враховано, що матеріальних збитків потерпілому не заподіяно. Діяння засуджених, що полягали в здушуванні шиї потерпілого, та суб'єктивне відчуття потерпілим реальної загрози позбавленню життя не можуть бути підставою для кваліфікації дій за ст.289 ч.З КК України.

В запереченні на апеляції помічник Любомльського міжрайонного прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду залишити без змін, оскільки винність ОСОБА_1. доведена дослідженими і оціненими судом доказами, а вирок є законний і обгрунтований.

Потерпілий ОСОБА_4. в запереченні просить апеляції залишити без задоволення. Вважає, що вирок винесений справедливий.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1., який апеляцію підтримав, міркування прокурора, який просив вирок залишити без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1злочину, при вказаних у вироку обставинах, грунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах.

Зокрема, сам ОСОБА_1. визнав в судовому засіданні, що разом з ОСОБА_3. домовились незаконно заволодіти автомашиною і узгодили план дій.

З потерпілим домовились відвезти їх в урочище Венське. По дорозі він стиснув водія за шию, а ОСОБА_3. тримав за волосся і обличчя, погрожували фізичною розправою із застосуванням зброї, вимагали зупинити автомобіль та віддати ключі.

В дальнішому мали водія із автомашини викинути. Водій вирвався, покликав на допомогу і вони втекли.

Аналогічні показання дав в суді і засуджений ОСОБА_3.

Із показань потерпілого ОСОБА_4. вбачається, що засуджені у вказаному у вироку місці і часі в автомашині на нього напали, душили за шию, погрожували застосуванням вогнепальної зброї, вимагали зупинити автомобіль та віддати від нього ключі. Йому вдалося вирватися, зупинити інший автомобіль і у зв'язку з цим засуджені втекли.

3

Під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_1. та ОСОБА_3. показали на місці і розповіли про обставини нападу на потерпілого з метою заволодіння автомашиною (а.с.51-570).

Свідок ОСОБА_5. ствердила, що 26 січня 2007 року її зупинив потерпілий, просив допомогти, оскільки двоє молодих людей напали на нього, намагалися заволодіти автомашиною, погрожували зброєю і вона викликала працівників міліції.

По висновку судово-медичної експертизи від 23.01.2007 р. у потерпілого були виявлені гематоми, садна на обличчі, шиї, руках і спричинені тілесні ушкодження відносять до легких (а.с.95-96).

Вірно оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1. за ст.289 ч.З КК України.

Підстав не вірити показанням потерпілого ОСОБА_4., підсудного ОСОБА_2. у суду не було, оскільки вони послідовні, співпадають і об'єктивно підтверджуються матеріалами справи.

Твердження ОСОБА_1., що ОСОБА_3. його обмовив не заслуговують на увагу, оскільки викриваючи ОСОБА_1. той викривав і себе у вчиненні злочину.

В справі відсутні будь-які дані про те, що до ОСОБА_1. застосовувались недозволені методи досудового слідства. В судовому засіданні той в присутності захисника нічого не стверджував про застосування до нього працівниками міліції психічного та фізичного тиску.

Безпідставним є і посилання в апеляції на порушення права на захист, оскільки під час досудового слідства ОСОБА_1. добровільно відмовився від захисника (а.с.29, 30, 125, 126), а в судовому засіданні був забезпечений адвокатом.

Із матеріалів справи вбачається (а.с.136), що ОСОБА_1. з матеріалами справи ознайомився в повному об'ємі. В суді він клопотання про додаткове ознайомлення з матеріалами справи не заявляв.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. напад на потерпілого вчинив з метою заволодіння транспортним засобом, а тому твердження в апеляції, що вчинені дії містять лише ознаки хуліганства є голослівним.

При призначенні ОСОБА_1. покарання врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу і воно відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України.

Законних підстав для скасування вироку по обставинах, викладених в апеляціях, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Шацького районного суду від 22 лютого 2007 року залишити без змін, а апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2- без задоволення.