Справа № 2-450/10

                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                         І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

05 серпня  2010 року                                Підгаєцький районний суд

                                                                    Тернопільської області

в складі : головуючої                                Ігнатова Г.В.

при секретарі                                             Лежигубська О.В.

з участю  позивача                                   ОСОБА_1

відповідачів                                               ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Підгайціцивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про  визнання  права на  спадкове майно за заповітом та за законом,

                                                          ВСТАНОВИВ

               Позивач звернувся в суд з позовом до   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про  визнання за ним права на  спадкове майно за заповітом та за законом ,вказуючи на те, що після  смерті його бабці ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, залишилось спадкове майно, яке складається з ј ідеальної частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими в АДРЕСА_1, яке спадкодавця заповіла в його користь.

            ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його батько ОСОБА_5. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді ј ідеальної частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1,  яке ніхто з спадкоємців першої черги по закону не прийняв в установленому законом порядку.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом  та законом на частини житлового будинку з господарськими спорудами, які належали покійним ОСОБА_4 та ОСОБА_5, державному нотаріусу в державній нотаріальній конторі необхідно було надати свідоцтво про право власності на дане домоволодіння, яке зареєстроване в БТІ. Однак, таке свідоцтво відсутнє.

Із-за відмови державного нотаріуса в оформленні документів, щодо прийняття спадкового майна , що залишилось після смерті бабці та батька, в даний час позбавлений можливості оформити своє право на спадщину у нотаріальному  порядку, тому  вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

             Разом з тим. вважає. що має право на спадкове майно, так як постійно проживав в даному будинку разом з спадкодавцями  та  на час відкриття спадщини фактично вступив в управління та володіння спадковим майном і в такий спосіб прийняв спадщину позаповіту та по закону,та від прийняття спадщини не відмовивсь.

    У  судовому засіданні  позивач позовні вимоги підтримав та просить позов задоволити,

    Відповідачі позов визнали,просяли його задоволити.

Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до  задоволення.

    Встановлено, в житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами 1959 року побудови,  відносився до колгоспного двору та на час припинення існування двору , в даному будинковолодінні проживали : покійна ОСОБА_4, її син , батько позивача, покійний ОСОБА_5, дружина ОСОБА_3  та позивач ОСОБА_1 Отже кожному з них, як  колишньому члену двору належало ј  ідеальної частки в майні двору, про що свідчить довідка сільської ради

За життя  спадкодавці належним чином не оформили, свідоцтво про право власності на частки в  спірному будинковолодінні..

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_4 , про що в книзі реєстрації смертей зроблено актовий запис №02, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після її смерті  відкрилась спадщина за законом у вигляді:1/4 ідеальної частки  житлового будинку з надвірними будівлями, що  в АДРЕСА_1.  

  На зазначене майно спадкодавець при житті  04 березня 1998 року  склала заповіт в користь ОСОБА_1,, прозивача по справі. Даний заповіт ніким не оскаржено та не скасовано по цей час

Правовідносини, які виникли на час  відкриття спадщини регулюються нормами Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Відповідно до вимог статей 548 та  549 Цивільного Кодексу Української РСР  в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Суд приймає до уваги доводи сторін,про те, що спадкоємець ОСОБА_1 в установленому законом порядку приняв спадкове майно померлої по закону,продовжуючи проживати в будинку та користуватись спадковим майном. Дані обставини підтверджено довідкою  сільської ради та не заперечили відповідачі..

Зважаючи на ці обставини, суд визнає факт прийняття спадкового майна позивачем, як спадкоємцем  за заповітом в порядку ст. 549 ЦК України( в редакції 1963р) , від моменту відкриття спадщини

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер  ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після його смерті  відкрилась спадщина за законом у вигляді:1/4 ідеальної частки  житлового будинку з надвірними будівлями, що  в АДРЕСА_1.  

  На зазначене майно спадкодавець при житті заповіт не склав

Спадкоємцями першої черги за законом померлого ОСОБА_5 залишились його дружина ОСОБА_3 таїх діти сторони по справі.  Зазначені спадкоємці , протягом встановленого строку від моменту відкриття спадщини з заявою про її прийняття до нотаріальної контори не звернулись.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Однак ,встановлено, що кожний з спадкоємців у відповідності до вищезазначеної норми закону прийняв спадкове майно померлих і ніхто з них не заперечував щодо такого порядку спадкування. , про що підтверджують їх покази

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, для оформлення права на спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з абз.4п.216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за №20/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації ( за винятком земельної ділянки) , нотаріус для видачі свідоцтва про право на спадщину вимагає, крім право встановлювального документа, витяг з реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентиразація не проводилась,- довідку відповідного органу місцевого самоврядування.

Оскільки судом встановлено неможливість оформленння  позивачем спадкових прав у встановленому законом порядку, а визнання відповідачем позову  не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного , керуючись   ст.ст.537, 549.561 ЦК України (1963р.) ,  ст. ст.,1268, 1296, 1297  ЦК України , ст.ст.10,60. 213,215. 218 ЦПК України, абз.4п.216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за №20/5, ст.ст.10,60. 213,215. 218 ЦПК України,

                                                    В И Р І Ш И В :

            Визнати за  ОСОБА_1   право власності на спадкове майно по заповіту   ОСОБА_4, щодо спадкового майна- 1/4 ідеальної частки  житлового будинку з надвірними будівлями, що  в АДРЕСА_1

           Визнати за  ОСОБА_1   право власності на спадкове майно по  закону , що залишилось після смерті ОСОБА_5 , щодо спадкового майна- 1/4 ідеальної частки  житлового будинку з надвірними будівлями, що  в АДРЕСА_1

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення Підгаєцького районного суду подається в апеляційний суд Тернопільської області через Підгаєцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання такої заяви в строк встановлений для її подання.

Головуюча:                           Г.В.Ігнатова