Справа № 2-1146/10

2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року                                              м. Білгород – Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської  області в складі:

головуючого – одноосібно судді Толкаченко О.О.,

при секретарі – Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровському цивільну справу за доповненим та уточненим позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа – Білгород-Дністровське районне відділення Національної акціонерної компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з доповненим та уточненим позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа – Білгород-Дністровське районне відділення Національної акціонерної компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, а саме просить суд, зобов’язати відповідача Відкрите акціонерне товариство Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» у місячний строк виплатити на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень як відшкодування матеріальної шкоди та 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень матеріальної шкоди та 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень моральної шкоди. Зобов’язати відповідача Відкрите акціонерне товариство Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» у місячний строк виплатити на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень. Стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судові витрати.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, надали до суду заяву, згідно якої просять справу розглядати без їхньої участі.

Представник відповідача – Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у судове засідання не з’явився. Був повідомлений належним чином. Причина неявки суду невідома.

Представник третьої особи - Білгород-Дністровського районного відділення Національної акціонерної компанії «Оранта» у судове засідання не з’явився. Був повідомлений належним чином. Причина неявки суду невідома.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей при причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів постановляє заочне рішення. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

         Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 03.04.2009 року у темний час доби, ОСОБА_6, в порушення п.п. 1.5, 2.1, 2.3, 2.9, 11.2, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вулиці Леніна в с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, не вибрав безпечну швидкість та скоїв наїзд на дерево.

Внаслідок ДТП, син позивача ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданий 13.09.1991 року виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №112, який був пасажиром даного автомобілю, від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді: черепно-мозкової травми з наявністю перелому кісток зводу та основ черепа, з крововиливом під оболонку головного мозку, загинув на місці ДТП, а іншій пасажир даного автомобілю ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани волосяної частини голови, перелом 5-го ребра, які відносяться до категорії середньої тяжкості.

По даному факту ДТП, слідчим управлінням ГУМВД України в Одеській області було порушено кримінальну справу № 01200905065 за ознаками злочину передбаченого частиною 3 статті 286 УК України.

Відповідно постанови про закриття кримінальної справи, це дорожньо-транспортна пригода стала з вини водія автомобіля ОСОБА_6.

Автомобіль «ВАЗ-211440» державний номер НОМЕР_2, належав ОСОБА_6, та був застрахований у Білгород-Дністровському районному відділенні Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», яке знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністовський, вул. Першотравнева, 74, поліс №ВС/4206636 від 10.02.2009 року.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, страховим випадком є подія, внаслідок, якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

28 квітня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до страхової компанії «Оранта» з заявою про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП та надала усі необхідні документи, які у неї витребували.

19 червня 2009 року 2009 року позивачі додали у страхову компанію «Оранта», до раніш наданих документів копію постанови про закриття кримінальної справи за ст. 6 п. 8 УПК України, у зв’язку з смертю водія автомобіля ОСОБА_6, який був винний у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої внаслідок якої ОСОБА_7 загинув на місці ДТП, а ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

    Згідно ст. 23 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов’язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

    Згідно п. 27.1., п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право на отримання відшкодування за шкоду, пов’язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання. Страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.

    Позивач вказує, що згідно договору № 13 «на виготовлення гранітного пам’ятнику», укладеного між позивачем та СПД ОСОБА_3, передбачаються роботи по встановленню пам’ятника на суму 20000 (двадцять тисяч) гривень. Рахунок фактура містить перелік всіх необхідних робіт по встановленню пам’ятника. Однак, склад та розмір витрат, пов’язаних з оплатою всіх необхідних робіт по встановленню пам’ятника, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчить про оплату зазначених витрат.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    Отже, позовні вимоги позивача ОСОБА_1, щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на її користь страхове відшкодування у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень, як відшкодування матеріальної шкоди та 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень матеріальної шкоди не підлягає задоволенню.

    Також позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що дорожньо-транспортна пригода, яка стала причиною смерті ОСОБА_7 та завдала ОСОБА_2 тілесні ушкодження , завдала їм непоправну втрату, що виражається в тяжких душевних стражданнях, та оскільки сума ліміту відповідальності становить 51000 (п’ятдесят одна тисяча) гривень, то 5% (сума відшкодування моральної шкоди) від цієї суми дорівнює 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень. Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять стягнути на їх користь по 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень кожному, вказуючи, що моральна шкода полягає у депресивному стані, викликаному у зв’язку зі смертю родича, та постійного відчуття страху під час пересування транспортними засобами ОСОБА_2, та душевних стражданнях.

    Згідно п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

    Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір  відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

    Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що доповнений та уточнений позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, є обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 27 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 23 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 60, 209, 213-215, 224 ЦПК України, суд –  

ВИРІШИВ:

Доповнений та уточнений позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа – Білгород-Дністровське районне відділення Національної акціонерної компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заподіяної моральної шкоди у сумі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 суму заподіяної моральної шкоди у сумі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 50,40 (п’ятдесят гривень сорок копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                        /підпис/                                 О.О. Толкаченко

З оригіналом вірно:

Суддя                             О.О. Толкаченко