Справа № 2а-1210/10
20109 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2010 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд в складі:
головуючого – судді Толкаченко О.О.,
при секретарі – Ткаченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третя особа – ІДПС взводу ВДАІ в м. Одеса Бірюков Андрій Юрійович про визнання дій працівника ІДПС неправомірними та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третя особа – ІДПС взводу ВДАІ в м. Одеса Бірюков Андрій Юрійович про визнання дій працівника ІДПС неправомірними та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, а саме просить суд, скасувати постанову серії ВН № 442247 від 28 жовтня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення складену інспектором ВДАІ в м. Одеса Бірюковим А. Ю. і закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без його участі, та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Одеській області у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.
Третя особа - ІДПС взводу ВДАІ в м. Одеса Бірюков Андрій Юрійович у судове засідання не з’явився.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволення у зв’язку з наступним.
У судовому засіданні встановлено, що 28 жовтня 2010 року керуючи своїм власнив автомобілем НОМЕР_1, ОСОБА_1 рухаючись по вул. Пушкінській відчула, як не рівномірно працює двигун, здійснивши вимушену зупинку, двигун автомобіля заглох і вона з’їхала на узбіччя дороги, для усунення перешкод у русі іншим учасникам дорожнього руху, увімкнувши при цьому попереджуючий сигнал аварійної зупинки, вчинивши дії передбаченні п. 1.10 та 9.9 «а» «Правил дорожнього руху України». При цьому позивач ОСОБА_1 не бачила дорожній знак «Зупинка заборонена». Разом з тим до неї під’їхав автомобіль державної-патрульної служби, який здійснив зупинку поруч із її автомобілем, після чого до неї підійшов інспектор ДПС Бірюков А. Ю. належним чином представившись, попросив надати йому документи на автомобіль та водійське посвідчення, після перевірки її документів інспектор запитав про причини її зупинки та наголосив, що здійснення зупинки на цій ділянці вулиці заборонена дорожнім знаком. Після пояснень позивача ОСОБА_1 інспектор ДПС Бірюков А. Ю. запросив її пройти з ним до автомобіля ДПС для складення протоколу. Позивач поінтересувалася у інспектора, чи має той при собі маршрутний лист патрулювання, на що їй не було надано відповіді та дано, якихось пояснень, що викликало у неї сумнів, щодо надання інспектору Бірюкову А. Ю. права на патрулювання вищевказаної ділянки дороги. Після чого інспектор Бірюков А.Ю. виніс постанову серії ВН № 442247 від 28 жовтня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 гривень.
Отже, інспектор ДПС Бірюков А. Ю відповідно до п. 7.1.8. «Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», зобов’язаний був у межах своєї компетенції надавати допомогу учасникам дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.13 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», передбачено, що посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за свої внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У зв’язку з відсутність будь яких доказів, щодо скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1, та згідно ст. 251 КУпАП, яка передбачає наявність показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються, при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно із ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно із ч. 2, 4, 6 ст. 70 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно ст. 7 КУпАП України – ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 245 КУпАП України - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третя особа – ІДПС взводу ВДАІ в м. Одеса Бірюков Андрій Юрійович про визнання дій працівника ІДПС неправомірними та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 7, 245, 251, 293 КУпАП України, ст.ст. 70, 158-164 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, третя особа – ІДПС взводу ВДАІ в м. Одеса Бірюков Андрій Юрійович про визнання дій працівника ІДПС неправомірними та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення– задовольнити.
Скасувати постанову серії ВН № 442247 від 28 жовтня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення складену інспектором ВДАІ в м. Одеса Бірюковим А. Ю. та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/ О.О.Толкаченко
З оригіналом вірно:
Суддя О.О.Толкаченко