Справа № 2-6238/2010

У Х В А Л А

10 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Севастополя у складі судді Проценко  О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Россійської Федерації” про визнання права на частки у загальному майні,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду із позовом, в якому вказують, що з кожним з них та відповідачем були укладені різні договори пайової участі  у фінансуванні будівництва багатоквартирного будинку  по АДРЕСА_1 у м. Севастополі з метою отримання  кожним з позивачів по закінченню будівництва  свого паю  у вигляді відокремленої квартири. Умови кожного з договорів відповідач у повному обсязі не виконав, будинок до експлуатації не здав, у наслідок чого позивачі позбавлені можливості у встановленому законом порядку отримати правовстановлюючі документи  на свою частку паю у натурі у зв’язку з чим просять у судовому порядку визнати на ними право власності за кожним на частки у загальному майні.

Ухвалою судді від 21.10.2010 року вказана заява була залишена без руху, як подана з порушенням вимог ст.119, 120, 126 ЦПК України, а саме:

- позивачі, посилаючись на ст. 126 ЦПК України, вважають, що мають право на об’єднання в одне провадження вимог різних позивачів до одного  відповідача, оскільки вимоги є однорідними, Позивачам було роз’яснено, що дане право має лише суд. Як вбачається з роз’яснень Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 року (п.15) об’єднання не допускається, коли відсутня спільність предмету позову. Судом було встановлено, що 21 позивач об’єднав в один позов 21 позовну вимогу стосовно кожного з них до одного відповідача, де предмети кожної з вимог позову, стосовно кожного з відповідачів,  є різними (різні договори, частки у спільному майні - квартири). Незважаючи на те, що спірні правовідносини є однорідними і виникають з зобов’язального права, але предмети об’єднаних позовів є різними, суд вважає їх спільний розгляд неможливим. На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги повинні бути роз’єднані в 21 окрему позовну заяву. Суд не вважає можливим роз’єднувати позови самостійно, оскільки вони с самого початку об’єднані неправомірно і ч.2 ст. 126 ЦПК України в даному випадку не застосовується.

Позивачам було надано термін для усунення недоліків до 02.11.2010 року.

Копія ухвали від 21.10.2010 року направлена позивачам 28.10.2010 р.

До теперішнього часу позовна заява на ухвалу судді від 21.10.2010 року, що  відповідає вимогам ст. 119, 120, 126 ЦПК України, в суд не недходила.

При таких обставинах є підстави визнати позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 неподаною і повернути її позивачам.

Керуючись ч.2 ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Россійської Федерації” про визнання права на частки у загальному майні визнати неподаною та повернути її особи , яка її подала .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя-підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Ленінського

районного суду м. Севастополя                                  О.І. Проценко