Справа  №2-664/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 листопада 2010 року          

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Асанової З.І.,

при секретарі – Гнатюк Л.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу та визначення місця мешкання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця мешкання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої вимоги тим, з початку 2010 року сімейне життя з відповідачкою почало погіршуватися, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Відповідачка утворила нову сім’ю. Вони проживають окремо, ведуть окреме господарство, взаєморозуміння знайти не можуть збереження шлюбу з відповідачкою вважає неможливим. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Донька проживає з позивачем. Після розірвання шлюбу позивач має намір продовжувати самостійно утримувати та виховувати доньку, оскільки його матеріальний стан дозволяє забезпечити її всім необхідним. Шлюб у сторін перший.

Позивач в попереднє судове засідання не з’явився. 05.11.2010 року до суду надійшла заява, згідно якої позивач просить розглядати справу у його відсутність у зв’язку з зайнятістю по роботі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.  

В попередньому судовому засіданні відповідачка не заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.  

Вислухавши відповідачку, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню   частково.

Судом встановлено, що 14 липня 1990 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.4)

Від шлюбу у сторін народилася дитина, донька: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом  про народження, (а.с.6).

Майнові суперечки між сторонами – відсутні.

Спільне життя з відповідачем не склалося, з початку 2010 року сімейне життя з відповідачкою почало погіршуватися, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Відповідачка утворила нову сім’ю. Сторони проживають окремо, ведуть окреме господарство, взаєморозуміння знайти не можуть, збереження шлюбу є неможливим.

В порядку ст. 112 СК України суд з’ясував фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.

Спору про місце проживання дитини немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що шлюб зберегти неможливо, сторони миритися не бажають, створити здорову та міцну родину не змогли, шлюб існує лише формально та підлягає розірванню.

В частині позовних вимог про визначення місця мешкання дитини необхідно відмовити, так як дитині виповнилося чотирнадцять років.

            Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 367 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 109, 110, 112, 160 Сімейного Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу та визначення місця мешкання дитини – задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Троїцькою станичною Радою Сунженського району Чечено-Інгушської АРСР, актовий запис №24 – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище  дружини  залишити «Чеботаєва».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк – з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення – з дня отримання копії цього рішення.            

Суддя Южного міського суду

Одеської області                                 З.І.Асанова