Справа № 2-4340\10
Категорія 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді – Пузіної В.И..
при секретарі – Поліщук О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно утриманих грошей, суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду 01.06.2010 року з позовом, вимоги якого змінила в листопаді 2010 року, вказує, що між нею та відповідачем була укладена усна угода про те, що ОСОБА_2 зобов’язується продати наприкінці травня 2010 року ОСОБА_1 належну йому квартиру АДРЕСА_1 за 60000 доларів США. Позивач передала відповідачу 12000 грн., що еквівалентно 1500 доларам США, в якості авансу за квартиру, однак домовленість про покупку квартири не відбулась, кошти відповідач не повернув. Також вказує, що неправомірними діями відповідача їй завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що тривалий час позивачка перебувала без власного житла, оскільки для придбання спірної квартири, продала свою, погіршився стан її здоров’я. Остаточно просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 11899,05 грн.(еквівалент 1500 доларів США), збитки від інфляції 404,57 грн., 3% річних 181,91 грн., у відшкодування моральної шкоди 4000 грн.
Представник відповідача з позовом не погодився, пояснив, що кошти, які були отримані від позивача, були завдатком в рахунок купівлі майбутньої квартири АДРЕСА_1. Також вказує, що умова про вартість квартири досягнута не була, однак позивач наполягала прийняти завдаток. Доводить, що дійсна вартість спірної квартири складає 120682 дол. США, а оскільки позивач сама відмовилась від купівлі квартири за пропонованою ціною, завдаток повинен залишитись у відповідача. Тому просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
Стаття 570 ч.1 ЦК України передбачає, що завдатком може вважатися лише сума, яка видана у рахунок належних з нього платежів за договором. Отже для виникнення правовідносин завдатку повинен бути укладений договір відчуження квартири, згідно якого і у підтвердження укладення якого продавець може отримати від покупця суму грошів у рахунок вартості нерухомості(завдаток). Інакше отримані кошти вважаються авансом.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існувала усна домовленість про продаж наприкінці травня 2010 року останнім квартири АДРЕСА_1 і позивачка 24.04.2010 року передала, а відповідач отримав 12000 грн., що еквівалентно 1500 дол. США в рахунок купівлі вказаної квартири (а.с. 6).
Оскільки сторонами не доведений факт укладення попереднього договору, що відповідає вимогам ст. 635 ЦК України, суд визнає, що 24.04.2010 року між сторонами у справі попередній договір укладений не був, тому отримана відповідачем сума коштів не є завдатком.
Встановивши спірні правовідносини суд визнає, що не має правового значення, хто відмовився від угоди купівлі продажу квартири – покупець (позивач) чи продавець (відповідач). Враховуючи те, що усна домовленість про намір продати квартиру наприкінці травня 2010 року все ж таки існувала, видані гроші суд відповідно до ст. 570 ч.2 ЦК України вважає авансом, а оскільки договір купівлі-продажу укладений не був, аванс повинен бути повернутий на підставі ст. 1212 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка зберегла майно у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, в тому числі і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. А згідно ч.3 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).
Суд не погоджується з доводами позивача, що до спірних правовідносин застосовується ч.2 ст. 635 ЦК України щодо відшкодування збитків, завданих простроченням виконання договору, оскільки судом встановлено, що усна угода між сторонами про продаж квартири не була попереднім договором в розумінні ст. 635 ЦК України. Також суд вважає, що не може застосовуватись до спірних правовідносин, які виникли з безпідставного збереження чужого майна, ст. 625 ЦК України щодо наслідків прострочення грошового зобов’язання, оскільки такого зобов’язання (повернути кошти) не існувало. Тому в задоволенні вимог в цій частині суд відмовляє.
Таким чином, враховуючи курс іноземної валюти на день ухвалення рішення суду (793,8 грн. за 100 дол.США), а також строк безпідставного утримання коштів з червня 2010 року (6 місяців) та розмір облікової ставки НБУ з 10.08.2010 року 7.7500% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. N 377), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню безпідставно збережені кошти в сумі (1500 дол.США х 7,938 грн. =) 11907 грн. + (11907 грн. х (7,75%:12 міс.х 6 міс.=) 3,9% = 479,66 грн.) = 12386,66 грн.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені нею судові витрати пропорційно задоволеним вимогам – судовий збір 123,90 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи 120 грн.
На підставі ст. 536, 1212, 1214 ЦК України, ст. ст. 10,11,60, 88,212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12386,66 грн., у повернення судових витрат 243,90 грн., всього стягнути 12630,56 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя –