Справа № 2-4548/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2010 року м. Київ
Солом’янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Шевченко Л. В.,
при секретареві Прохоровій К. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2010 дану справу було передано до Солом’янського районного суду м. Києва за підсудністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.10.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки за договором від 26.08.2005.
Позивачі вважають, що даний виконавчий напис вчинений з порушенням Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Так, позивачі ніколи не визнавали заборгованості перед банком, тому вона є спірною, і у приватного нотаріуса були відсутні підстави вчиняти виконавчий напис.
Нотаріус не звернув уваги на те, що вимога банку не відповідала нормам Закону України «Про іпотеку» та договору іпотеки від 26.08.2005, так як відповідач установив термін виконання письмової вимоги щодо усунення порушень 10 днів, коли Законом передбачено 30 днів.
Крім того, форма виконавчого напису не відповідає вимогам, встановленим ст. 89 Закону України «Про нотаріат», зокрема у ньому відсутні дані про місце народження боржників, їх місце роботи та не зазначено строк, за який проводиться стягнення.
З огляду на викладене, позивачі звернулися до суду і просять визнати виконавчий напис, вчинений 31.10.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, таким, що не підлягає виконанню.
У судовому засіданні представник позивачів підтримала позов та просила його задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.
Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, однак надіслав письмові заперечення проти позову, у яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що вчинений ним виконавчий напис відповідає чинному законодавству. Просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Суд за згодою представників сторін ухвалив провести розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.08.2005 між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 013/08-21/167М, предметом якого є надання споживчого кредиту в сумі 96 000 дол. США із сплатою 15 % річних, строком на 12 місяців (а.с. 7-9).
З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 26.08.2005 між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, предметом якого садовий будинок, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, «Нива» садове товариство садівницького масиву «Рассвет», вул. Рибальська, 4, що належить іпотекодавцю на праві власності (а.с. 10-13).
Крім того, у рахунок забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 26.08.2005 між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцям на праві власності (а.с. 14-17).
Як вбачається з п. 1.3 Статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», затвердженого Загальними зборами акціонерів ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», протокол № 3б-45 від 14.10.2009, протоколом Загальних Зборів АППБ «Аваль» № 3б-36 від 21.04.2006 прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке є його правонаступником. Протоколом Загальних Зборів акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке є його правонаступником (а.с. 135). Зміна найменування юридичної особи підтверджується також довідкою з ЄДРПОУ № 216406 від 09.11.2009 (а.с. 133).
31.10.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинений виконавчий напис, згідно з яким пропонується звернути стягнення на квартиру № АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та передана ними в іпотеку на підставі договору від 26.08.2005 (а.с. 18).
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 87 цього Закону).
Згідно з п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2009 № 1172, для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (в подальшому – Інструкція), для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено:
відомості про найменування і адресу стягувача та боржника;
дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;
номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи;
строк, за який має провадитися стягнення;
інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформація, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Із заяви АППБ «Аваль» від 18.10.2006 № 95-09/815 про вчинення виконавчого напису вбачається, що в ній відсутні відомості, зокрема, про дату та місце народження боржників, місце їх роботи, та строк, за який має провадитися стягнення (а.с. 106). Не зважаючи на це, дана заява була прийнята приватним нотаріусом.
У заяві від 18.10.2006 № 95-09/815 зазначено, що станом на 18.10.2006 заборгованість боржників перед банком складає 592 770,50 грн., що відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 117 380,29 дол. США, а саме:
- заборгованість за кредитом в сумі 93 485,47 дол. США;
- заборгованість за процентами в сумі 10 413,53 дол. США;
- пеня за несплату відсотків в сумі 878,24 дол. США;
- пеня за несплату кредиту в сумі 12 603,06 дол. США.
На підтвердження даної заборгованості заявник надав нотаріусу її розрахунок, зроблений станом на 04.08.2006 (а.с. 107-108).
Згідно з п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
На підтвердження безспірності заборгованості банком було надано нотаріусу лист-повідомлення від 21.08.2006 № 95-09/636 (а.с. 112).
З даного листа вбачається, що станом на 21.08.2006 існувала заборгованість у сумі 93485,47 дол. США, як заборгованість за кредитом, та 9 479,98 дол. США, як заборгованість за процентами.
Тобто, вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус не звернув увагу на те, що відповідно до цього листа заборгованість за відсотками станом на 21.08.2006 була меншою, ніж заборгованість за відсотками станом на 04.08.2006 відповідно до її розрахунку.
Крім того, у листі-повідомленні від 21.08.2006 № 95-09/636 зазначено лише, що нараховуватиметься пеня в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, проте не вказано період, за який вона буде нарахована, та її розмір.
Згідно з абз. 5 п. 283 Інструкції виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.
Оцінюючи письмові докази у сукупності, суд приходить до висновку, що заява про вчинення виконавчого напису не відповідала вимогам Інструкції, а документи, подані нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не підтверджували безспірність заборгованості, тому підстави для вчинення виконавчого напису у приватного нотаріуса були відсутні.
З огляду на це заслуговують на увагу доводи представника позивачів про те, що спірний виконавчий напис не відповідає вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».
Так, відповідно до цієї правової норми, у виконавчому написі повинні зазначатися:
дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
найменування та адреса стягувача;
найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
строк, за який провадиться стягнення;
суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Як вбачається з виконавчого напису від 31.10.2006, у ньому відсутні дані про місце народження боржників, їх місце роботи та не зазначено строк, за який проводиться стягнення.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачів посилалася також на те, що відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Крім того, згідно з абз. 4 п. 283 Інструкції вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Проте, приватний нотаріус не звернув увагу на те, що вимога банку не відповідала нормам Закону України «Про іпотеку» та Інструкції, оскільки банк надав строк для її виконання 10 днів.
Однак, суд вважає, що це не є істотним порушенням, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вимога банку не була виконана позивачами ні в 10-денний строк, ні в 30-денний строк з моменту її одержання.
Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню.
З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачів, підлягають стягненню судові витрати в розмірі 8,50 грн. судового збору та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про іпотеку», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2009 №1172, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 31 жовтня 2006 року та зареєстрований в реєстрі за № 3821з, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 2 гривні 80 копійок з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 2 гривні 50 копійок з кожного.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий