Справа №2-а-2295/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    01 грудня  2010 року Прилуцький міськрайсуд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Зарічної Л.А.,

при секретарі – Голушко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Прилуках про визнання неправомірними  дій та перерахунку пенсії по інвалідності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач  ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року ,  першої категорії , інвалід 2-ої групи по захворюванню пов»язаному із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, інвалід війни 2-ої групи.  При  зверненні  06 вересня 2010 року до Управління Пенсійного фонду в Прилуцькому районі  Чернігівської області з заявою зробити перерахунок  державної та додаткової пенсії   та з проханням надати  письмову відповідь  з роз»ясненням Порядку нарахування державної пенсії та додаткової особам , віднесених до категорії 1, інваліду 2-гої групи та інвалід війни 2-ої групи  -  йому було відмовлено у проведенні відповідного перерахунку.  Вважаючи таку відмову  незаконною та такою, що порушує його права   ОСОБА_1  звернувся до суду із відповідним позовом.

В судовому  засіданні позивач підтримав  свої вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі .

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог п ОСОБА_1 та просив відмовити у їх задоволенні, зважаючи на ті обставини, що постановою суду, яка була винесена у  березні 2009 року, та яка до даного часу не набрала законної сили вимоги позивача про перерахунок йому пенсію як інваліду 3 групи було задоволено, але вказано постанова до даного часу не набрала законної сили, оскільки  знаходиться на розгляді в Київському апеляційному адміністративному суді.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши наявні докази по справі суд приходить до висновку про необхідність часткового  задоволення  позовних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав:

Відповідно до довідки МСЕ - ЧНВ №059402  від 16.06.2009 року ОСОБА_1  встановлено 2 групу інвалідності та вказано, що захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків на  Чорнобильській атомній електростанції (а.с.09),  та  видане відповідне посвідчення інваліда 2 групи управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради (а.с.8).

Посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи  1  категорії вказує на наявність у  ОСОБА_1   права на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Зважаючи на дані обставини Управління  пенсійного фонду в Прилуцькому районі  повинно було провести нарахування та виплату  пенсії позивачу з  розмірів, встановлених Законами України «Про соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту», а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 03.01.2002 року №1 «Про  підвищення розміру пенсії  та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», оскільки  відповідно до  ч.1 ст.46 Конституції України мають право  на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати  годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та в інших випадках , передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров»я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального  захисту потерпілого населення визначені та закріплені саме в Законі «Про соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Саме ст.49 даного Закону передбачає пенсію особам, які віднесені до 1,2,3 та 4 категорій у вигляді : державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ст.50 Закону України «Про соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які віднесені до категорій 1, які є інвалідам другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Згідно із ст.54 Закону  в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Таким чином суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижче від 8 мінімальних пенсій за віком та на щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

 В той же час згідно наданого розрахунку  Управлінням пенсійного фонду в м.Прилуках   вбачається, що   основний розмір  пенсії позивача  становить 1090 грн. і такий нараховано згідно постанови Кабінету Міністрів  №654 від 16.07.2008 року , а додаткова пенсія – визначена  постановою Кабінету Мністрів України 530 від 28.05.2008 року  в розмірі– 99 грн. 60 коп.

Відповідно до вимог ч.2.ст.19 Конституції України органи державної влади  та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 З 01 жовтня 2010 року розмір державної пенсії позивача відповідно до ст..54 ЗУ «Про соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен складати  5784 грн., розмір додаткової пенсії відповідно до ст..50  даного Закону  повинен складати  542,25 грн., Розмір   державної соціальної допомоги складає 289,20 грн., розмір щомісячної цільової допомоги інваліду війни 2-ої групи – 50 грн., а разом розмір пенсії повинен складати 6665,45 грн..

Суд вважає, що при призначенні розміру пенсії  відповідач повинен був керуватися статтями 50 та 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а не вказаними відповідачем постановами Кабінету Міністрів України, які звужують обсяг встановлених законом прав.  

Саме ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   визначає правила розрахунку  мінімальної пенсії за віком і іншого нормативно-правового акта, який би визначив цей розмір або встановлював інший , немає.         Суд вважає,неприпустимим застосування  ч.3 ст.28 вказаного Закону, відповідно до якого мінімальний розмір пенсії за віком  встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених  згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою  для відмови позивачу в реалізації конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено  ст.ст.50,54 Закону України «Про соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.67 вказаного Закону, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, що визначений відповідно до ст.54, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій1,2,3,4,  розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказаний перерахунок  здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, що не було  враховано відповідачем під час  нарахування такої пенсії.

В той же  час , відповідно до вимог ст.ст. 99, 100  КАС України , згідно яких  для звернення до суду  встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про  порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та також  те, що на застосуванні строків наполягає  відповідач, суд вважає за необхідне застосувати строки позовної  давності та задовольнити вимоги  позивача в межах  визначеного строку.

    А тому на підставі наведеного, керуючись ст.ст.158-164,167 КАС України, суд

                                                        П О С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в Прилуцькому районі   – задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління пенсійного фонду в м.Прилуках  у відмові проведення перерахунку пенсії  ОСОБА_1 .

Зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України в Прилуцькому районі  здійснити  ОСОБА_1 перерахунок законодавчо встановленої пенсії з 11 травня 2010 року .

Зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України в Прилуцькому районі  здійснити нарахування ОСОБА_1 пенсії   на підставі Законів України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», «Про соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанову суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги  Київському апеляційному адміністративному суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя                                                                                                    Зарічна Л.А.