Справа № 2-а-6613/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Ломакіна В.Є.
за участю секретаря Свірської І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО №165359 від 03 листопада 2010 року, посилаючись на те, що вказаною постановою його було визнано винним за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн., за перевищення встановленої швидкості руху в населеному пункті. Однак, вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, зафіксованого в оскаржуваній постанові, інспектором здобуто не було. Крім цього, позивач вважає, що згідно технічних характеристик засіб вимірювальної техніки "Сокіл", може давати похибку у показниках вимірювання швидкості плюс-мінус 1-2 км/год. З цих підстав, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову скасувати.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, пояснивши, що вимог ПДР України він не порушував, при зупинці його автомобіля інспектором ДАІ, він рухався з дозволеною швидкістю, а тому просить оскаржувану постанову скасувати.
Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки. Приймаючи до уваги вимоги ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №049763 від 03.11.2010 року, ОСОБА_1 03 листопада 2010 року о 09 год. 35 хв., в м. Тернополі по вул. Об’їзній, керуючи транспортним засобом "Шевроле Авео", державний номерний знак НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 22 км/год, рухався з швидкістю 82 км/год, чим порушив п.12.9 "б" ПДР України. Швидкість руху автомобіля позивача вимірювалась приладом "Сокіл" №0503301.
Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО №165359 від 03 листопада 2010 року, винесеної інспектором ДПС Пастухом І.Б., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 300 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил (п.12.9 (б) ПДР України).
Інспектором ДПС Пастухом І.Б. зафіксована швидкість руху автомобіля позивача 82 км/год. Однак, відповідно до технічних характеристик приладу вимірювання швидкості "Сокіл", границі абсолютної похибки становлять плюс-мінус 1- 2 км/год.
Відповідальність водіїв, згідно ч.1 ст.122 КУпАП, настає за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
За таких обставин, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 вимог п.12.9 (б) ПДР України не порушував і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.122 КУпАП. А тому, відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен саме позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Крім цього, як вбачається зі змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення, до неї не долучено жодних доказів того, що прилад "Сокіл", яким проводилось вимірювання швидкості має функцію фото-, кінозйомки або відеозапису. До вказаної постанови не долучено і самих матеріалів, на яких було зафіксовано покази приладу "Сокіл", яким вимірювалась швидкість руху автомобіля позивача.
Також в оскаржуваній постанові не наведено даних про допуск вказаного пристрою для використання в Україні, не представлено сертифікату про проходження ним метрологічної повірки на похибку вимірювання, не зазначено чи допущений працівник ДПС, який склав постанову, до роботи зі спеціальними технічними засобами. Таким чином, відповідачем не було надано докази, які б підтверджували, що вищевказаний прилад "Сокіл" має усі передбачені законодавством документи, які б підтверджують правильність його роботи та роботи з ним, що робить здійснений замір швидкості руху незаконним.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО №165359 від 03 листопада 2010 року скасувати та закрити провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись п.п. 12.4, 12.9 (б) ПДР України, ст.ст. 122, 251, 258, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 1, 10, 11, 18, 71, 128, 158 – 163, 186, 171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов – задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО №165359 від 03 листопада 2010 року, винесену інспектором ДПС Пастухом І.Б., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. та закрити провадження у справі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ломакін В.Є.
Копія вірна
Суддя Ломакін В.Є.