Справа №2-а-4187/10

                                        ПОСТАНОВА

                                         Іменем  України

08 листопада 2010 року        Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                                  головуючого                 Дзюбича В.Л.,

                                                з участю секретаря   Франчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

                                                      в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО 165485 від 23.09.2010 року якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та притягнуто до відповідальності за порушення п.12.9 (б) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., посилаючись на те, що дані фіксації швидкості автомобіля позивача приладом "Сокол" МС № 0403402 не є достовірними, враховуючи багаточисельність автомобілів, які рухались в той час. Належним доказом можуть бути показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксована вказаним приладом швидкість, не може бути достовірною та належним доказом по справі. ОСОБА_1 вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення та просить оскаржувану постанову скасувати, як незаконну.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві та просить його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні, оскільки оскаржувана постанова винесена законно, а позивач у письмових поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення визнав свою вину у перевищенні швидкості руху.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 029630 від 23.09.2010 року, ОСОБА_1 23.09.2010 року о 14 год. 55 хв., керуючи транспортним засобом, марки "Опель кадет", державний номерний знак НОМЕР_1 по вул.С.Будного в м.Тернополі рухався зі швидкістю 87 км/год., чим порушив вимоги п.12.9 (б) ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом "Сокол-МС" № 0403402. У письмових поясненнях, які викладені власноручно ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, останній вказав, що не зауважив, як перевищив встановлену швидкість руху, так як машина йшла накатом.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС старшого лейтенанта міліції Горбача О.В., серії ВО № 165485 від 23.09.2010 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 225 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно п.12.9 (б) ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пункті 12.4 ПДР України.

Згідно Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/0967674, 15.10.2009 року виданого Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" терміном до 15.10.2010 року, дистанцій вимірювач швидкості "Сокол-МС" № 0403402 на підставі результатів повірки, визнаний придатним до застосування, тобто показання даного засобу мають доказову силу.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналізуючи вищенаведені факти, приймаючи до уваги, те що дотримання встановлених обмежень швидкості руху є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху і транспортні засоби, що рухаються із перевищенням встановлених обмежень швидкості, створюють небезпеку для інших учасників дорожнього руху, погіршують умови дорожнього руху та є передумовою для виникнення дорожньо-транспортних пригод, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, тобто перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год. Суд вважає, що вина позивача у вчиненні вказаного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 029630 від 23.09.2010 року, письмовими поясненнями позивача, які викладені у вказаному протоколі та у яких ОСОБА_1 вказав, що він не зауважив, як перевищив встановлену швидкість руху, так як машина йшла накатом  та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/0967674 від 15.10.2009 року. Доказів, які б заперечували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, останній суду не надав, а ті обставини, з яких позивач просить скасувати постанову, на думку суду, є голослівними і надуманими та такими, що наведені з метою уникнення адміністративної відповідальності. Дії працівників ДАІ під час складання постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, на думку суду були правомірними, вказана постанова винесена у відповідності до вимог чинного законодавства України і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись п.п.12.4, 12.9 (б) ПДР України, ст.ст.122, 251, 289, 293 КУпАП, ст.ст.1, 10, 11, 18 , 71, 158 - 163, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 165485 від 23.09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень - відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий     В.Л. Дзюбич