АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нікушина В.П.
Суддів: Сороки Л.А., Копаничук С.Г.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, скасування реєстрації домоволодіння на праві особистої власності та про визнання незаконним державного акта на право приватної власності на землю і його скасування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року, ухвалене по даній справі, -
В С Т А Н О В И Л А :
В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до ОСОБА_2
Мотивуючи позовні вимоги посилався на те, що він та його дружина ОСОБА_3 досягнули похилого віку. З метою, що ОСОБА_2 догляне за ними на старості, вирішили своє домоволодіння подарувати їй.
В квітні 2008 року ОСОБА_2 разом із своїм чоловіком відвезли його до нотаріуса, де він підписав договір, розраховуючи, що вона буде здійснювати за ними догляд.
Після укладення цього договору відповідачка ніякої допомоги їм не надавала, лише отримала правовстановлюючі документи на їх будинок та земельну ділянку.
А коли він звернувся до неї з проханням дотримуватись умов договору, то вона у відповідь пригрозила, що взагалі їх вижене з будинку, оскільки вона є власницею всієї садиби.
Будучи занепокоєним, він звернувся до фахівців по юридичну допомогу і при цьому з’ясувалось, що 22 квітня 2008 року ним був підписаний договір купівлі-продажу, згідно якого він нібито продав свій будинок відповідачці за 1500 грн.
Однак, він ніяких коштів не отримував і наміру продавати будинок не мав, адже в них з дружиною іншого житла не має.
Він мав на меті укласти з відповідачкою такий договір, за яким би вона здійснювала за ними догляд. Укладений договір купівлі-продажу він вважає таким, що укладений внаслідок помилки.
Будучи людиною похилого віку, на момент укладення договору йому виповнилось 80 років, не маючи відповідної освіти не міг передбачити, що за наслідками укладеного в нотаріуса договору він позбавить себе і дружину власного житла.
За таких обставин він змушений був звернутись в суд з цим позовом.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено, але з таким рішенням не погодився ОСОБА_1 і оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі він просить рішення скасувати, посилаючись на те, що рішення є незаконним через невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на ті ж обставини, якими мотивував і позовні вимоги.
Окрім цього, він посилався на те, що після укладення договору в нотаріуса він з дружиною продовжують проживати в своєму будинку і тому вважав, що між ним та відповідачкою був укладений договір, за умовами якого вона мала доглядати за ним і дружиною і за це отримала їхній будинок в дарунок.
Він також стверджує, що він ніяких коштів від відповідачки за будинок не отримував і вона не надала суду доказів того, що такий факт мав місце.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, а також перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, прийшла до наступного висновку.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскільки доводи щодо невідповідності висновків суду, встановленим по справі обставинам, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Ухвалене по справі рішення має відповідати вимогам ч. 1 ст. 213 ЦПК України, щодо його законності та обґрунтованості.
Оскаржуване рішення цим вимогам не відповідає, тому що воно суперечить загальним засадам цивільного законодавства, визначеним ст. 3 ЦК України і, зокрема, засадам справедливості, розумності.
Встановлені по справі обставини вказують на те, що ОСОБА_1, укладаючи з ОСОБА_2 22 квітня 2008 року нотаріально посвідчений договір купівлі-продаж житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1, помилявся щодо правової природи та наслідків вчиненого договору.
Об’єктивно встановлені по справі обставини вказують на те, що позивач не мав наміру позбавляти себе і дружину єдиного житла за договором купівлі-продажу. Його метою було укладення договору, за яким би ОСОБА_2 доглянула за ним і дружиною, отримавши при цьому у винагороду його домоволодіння.
Об’єктивно існуючим доказом того, що він помилявся щодо природи укладеного договору свідчить і та обставина, що на час укладення цього договору від нього та від дружини не вимагалось передачі проданого будинку покупцеві. Після укладення договору купівлі-продажу він з дружиною продовжує проживати в ньому ж.
Про дійсний намір, яким керувався позивач укладаючи цей договір, свідчить і символічна ціна домоволодіння, яке оцінено у 1500 грн. при його інвентаризаційній оцінці 45811 грн.
Відчуження ОСОБА_1 майна у такий спосіб, суперечить вимогам ст. 203 ЦК України про те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України правочин, вчинений внаслідок помилки, може бути визнаний судом недійсним.
Суд першої інстанції встановленим обставинам дав неправильну оцінку, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке суперечить засадам розумності та справедливості. Адже позивач, усвідомлюючи правомірність своєї поведінки, не мав наміру позбавити себе та свою дружину єдиного житла за договором купівлі-продажу, умови якого є несправедливими.
Відповідно до ч. 3 ст.377 ЦК України, яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу домоволодіння, до відповідачки перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій розміщено це домоволодіння.
Відповідачка 7.09. 2009 року на вказану земельну ділянку отримала державний акт, а також зареєструвала право власності на будинок з надвірними будівлями.
Ч.1 ст. 216 ЦК України, передбачає, що визнання правочину недійсним не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Отже, визнання договору купівлі-продажу домоволодіння недійсним тягне за собою скасування похідних правочинів, як то реєстрація права власності на домоволодіння та на земельну ділянку, на якій знаходиться це домоволодіння.
За наведених обставин, ухвалене по справі рішення не може залишатись в законній силі і підлягає скасуванню.
На підставі ст.ст. 203, 215, 216, ч. 1 ст. 229 ЦК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, скасування реєстрації домоволодіння на праві особистої власності та про визнання незаконним державного акта на право приватної власності на землю і його скасування, скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений нотаріусом Ямпільського районного нотаріального округу 22 квітня 2008 року за №1387.
Визнати недійсною та скасувати реєстрацію комунальним підприємством «Ямпільське районне бюро технічної інвентаризації» права власності на цей же будинок з надвірними будівлями за ОСОБА_2.
Визнати незаконним та скасувати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку ЯЖ №619834 від 7.09.09 р., виданий на ім’я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 2500 га, яка розташована на території АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 315 грн. судових витрат по справі.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів, починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий-суддя:
Судді:
З оригіналом вірно: