КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Ніколової Б.Ю., Заїки В.М.
при секретарі Дідик А.Б.
з участю ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2616 за апеляційною скаргою військової частини А 2595 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року по справі за позовом заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А2595 про визнання незаконними дій та стягнення грошової компенсації за належне речове майно.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
11.01.2010 року заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1. В обґрунтування своїх вимог, прокурор вказує, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині А2595 з 28.04.2005 року по 12.07.2007 року і був звільнений в запас „за станом здоров’я”.
Прокурор вказує, що в порушення ст.ст.2, 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” і п.27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1444, військова частина не забезпечила ОСОБА_1 належною кількістю речового майна на суму 3591 грн. 63 коп.. В зв’язку з цим, прокурор просив стягнути з військової частини на користь ОСОБА_1 належну йому до виплати грошову компенсацію на загальну суму 3591 грн. 63 коп.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2010 року позов задоволено. Визнано незаконним дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за належне речове майно і стягнути з військової частини А2595 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому речове майно у розмірі 3591 грн. 63 коп.
Не погоджуючись з рішенням військової частини А 2595 оскаржила його в апеляційному порядку і просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. Апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт вказує, що право військовослужбовців на речове майно або грошову компенсацію замість цього було передбачено ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”, однак, як вказує
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Петричкович А.І. Справа № 22ц-2616
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 57
апелянт, з 01 січня 2007 року, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів призваних на навчання, або перевірні та соціальні збори і деяких осіб до ст.9 названого Закону було внесено зміни, а ст..2 Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” зі змінами від 23.03.2000 року, 29.05.2001 року дія ст..9 Закону зупинена. В той же час, згідно п.67 розділу ІІ Закону україни „Про державний бюджет України на 2008 рік” п.2 ст.91 „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” виключено.
В зв’язку з цим, на думку апелянта з 11.03.2000 року норма права, яка давала військовослужбовцям право на компенсацію за речове майно не діє, а тому рішення суду, на думку апелянта, не законне.
Колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Стаття 308 ЦПК України встановлює, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановлює, що згідно довідок №14359 від 30.10.2009 року і №14057 від 05.08.2009 року ОСОБА_1 з 28.04.2005 року по 12.07.2007 року перебував на забезпеченні в військовій частині А2595 і вартість не отриманого ним речового майна складає 3591,63 гривень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 2 ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Дію ч.2 ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” призупинено законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року. Отже, до вказаної дати позивач мав право на отримання грошової компенсації замість речового майна.
З січня 2001 року набула чинності ст.16 Закону України „Про Збройні Сили України”, якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санітарно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі. Зазначений Закон не передбачав отримання грошової компенсації за не отримане речове майно.
Згідно п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших формувань у мирний час, затвердженого постановою КМ України №1444 від 28.10.2004 року військовослужбовці, звільнені у запас або відстрочку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. У разі звільнення у запас військовослужбовцю видається речовий атестат, який додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення військовослужбовець буде призваний із запасу, до його забезпечення зараховується раніше отримане речове майно. Постанова набула чинності в день її прийняття.
Таким чином, грошова компенсація замість речового майна була передбачена законодавством України в період з 20.12.1991 року по 11.03.2000 року та з 28.10.2004 року.
Прокурором і судом встановлено, що ОСОБА_1 не отримав компенсацію за речове майно за період з 28.04.2005 року по 12.07.2007 року, що підтверджується письмовими доказами, а саме довідками військової частини А2595, які перевірені судом, що також вказує на неправомірність дій відповідача щодо цього, тому позов з урахуванням вищенаведеного підлягає до задоволення.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу військової частини А2595 відхилити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2010 року по справі за позовом заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А2595 про визнання незаконними дій та стягнення грошової компенсації за належне речове майно, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду В.В. Шершун