КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року                                             м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області  

         в складі :  головуючого судді Шершуна В.В.

    суддів Костенка А.М., Баса О.Г.

                                                   при секретарі Товкан І.І.

                                 з участю представника позивачів та представника відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1704 за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на постанову Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 24 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3  до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, управління Пенсійного фонду в м. Кам”янець-Подільському Хмельницької області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

  Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

в с т а н о в и л а :

22.12.2009 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулись в суд. Вони вказували, що належать до І категорії осіб, які є ліквідаторами аварії на ЧАЕС і мають ІІІ групу інвалідності.  

Вони звернулись з заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Кам”янець-Подільському про перерахування їм пенсії по інвалідності, згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року.

Однак, в перерахунку пенсії  відповідачем йому було відмовлено.

В зв’язку з цим, позивачі просили визнати дії Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій оьласті неправомірними і зобов’язати його призначити їм пенсію у відповідності положень ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі не нижче державної пенсії – не менше 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю – 50% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Кам”янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.03..2010 року позов задоволено частково. Постановлено зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01 листопада 2009 року щомісячної додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

_______________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Воєвідко Я.І.                      Справа № 22ц-1704

Доповідач -  Шершун В.В.                                                                            Категорія № 57    

В решті позовних вимог відмовити.

При цьому, суд виходив з пріоритетності законів над підзаконними актами. При визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на   думку суду, застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету”, яка істотно  звужує обсяг встановлених законом прав. Разом з тим, суд вважаючи, що позивачі не надали пенсійному фонду відповідних документів, відмовив їм у перерахунку основної пенсії.

Не погоджуючись з даним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оскаржило його в апеляційному порядку. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, та просить постанову скасувати і винести нове рішення, яким в позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

Апелянт вказує, що Законами України не визначено величини мінімальної пенсії за віком, а тому при визначенні розміру пенсій Пенсійний фонд виходить з постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджету”, згідно якої розрахунок пенсії для „чорнобильців” проводить виходячи з розміру 19,91 грн.. В зв’язку з визнанням неконституційним положення Закону України „Про держаний бюджет України на 2008 рік” щодо пенсій постраждалим від аварії в Чорнобилі, позивач вважає, що в даний час обчислення пенсій названій категорії громадян регулюється постановою Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”. Апелянт також посилається на те, що суд не визначив, який нормативний документ застосовується в даному випадку і яке визначення пенсії за віком має бути застосована при обчисленні зазначених виплат. Оскільки положення ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на дані випадки, на його думку, не розповсюджується.

В свою чергу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 також оскаржили рішення суду в апеляційному порядку. Не заперечуючи названого рішення суду про нарахування їм додаткової пенсії вони вважають незаконною відмову їм в перерахунку основної пенсії. Вони вказують, що мають право вибору виду пенсії і належним чином звернулись до управління Пенсійного фонду з проханням про перерахунок пенсії, а тому суд відмовив їм в цій частині безпідставно. Апелянти вважають, що суд неправильно застосував норми процесуального та матеріального права і просив рішення в цій частині скасувати і постановити нове рішення, яким задоволити їх позов.

Розглядаючи справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області  задоволенню не підлягає, а апеляція ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягає задоволенню..

У відповідності з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи в частині призначення позивачам додаткової пенсії, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Разом з тим, незаконною є відмова суду в позові стосовно перерахунку позивачам основної пенсії.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, вони визнані інвалідами ІII групи. Положеннями статті 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону ліквідаторам аварії, віднесеним до І категорії, які є інвалідами IІI групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. З цих же причин не може бути взято до уваги і Постанову Кабінету Міністрів №654 від 01.07.2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” на яку посилається апелянт.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене не може бути взяте до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Безпідставними є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачам слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

 Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що позивачі мають право на перерахунок пенсії в розмірі, передбаченому ст..54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” оскільки ст..10 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлює, що особі, яка має право одночасно на різня види пенсій (за віком, по інвалідності, в зв’язку із втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсій за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається одна із видів довічної пенсії за її вибором. Згідно з чинним законодавством, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня звернення з усіма необхідними документами.

Відмовляючи позивачеві в позові, суд першої інстанції не вказав яких документів не надали позивачі при зверненні до пенсійного фонду. Як видно з відповіді на звернення позивачів Пенсійного фонду, їм фактично було відмовлено у перерахунку при цьому Пенсійний фонд у відповідях не посилався на те, що позивачі не надали йому якихось документів.

Згідно п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування судом матеріального або процесуального права.

В зв’язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в цій частині змінити і постановити нове рішення, яким зобов’язати відповідача перерахувати пенсію позивачам.  

Керуючись п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія  суддів

    в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити.  

Постанову Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 24 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до  Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, управління Пенсійного фонду в м. Кам”янець-Подільському Хмельницької області в частині визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, скасувати.

Постановити нове рішення, яким зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової  пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01 листопада 2009 року по 24 березня 2010 року, враховуючи вимоги Законів України „Про державний бюджет України на 2009 рік” та „Про державний бюджет на 2010 рік”.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили до Верховного Суду України.

         Головуючий /підпис/

         Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду                                                                         В.В. Шершун